ОСОБЛИВОСТІ ІМІДЖУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ

Постановка проблеми та її значення. В останні два десятиліття спостерігається зростання інтересу до проблеми соціального пізнання в організаційно-діловій сфері. В рамках організаційної культури, з метою свідомого підвищення ефективності функціонування суспільних процесів, створюється певний імідж організації. Проте, проблема іміджу вищого навчального закладу є недостатньо дослідженою. Зокрема, структурні компоненти, які впливають на сприймання студентами іміджу ВНЗ потребують подальших наукових розвідок.

Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. Шепель В.М. трактує поняття «імідж» як індивідуальний вигляд або ореол, який створюється засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості для залучення до себе уваги, акцентуючи його на візуальній привабливості особистості, що досить звужує трактування іміджу [5, c.37]. Науковець І. Лазаренко вважає, що імідж освітньої установи являє собою не «набір випадкових компонентів, а струнку систему взаємозалежних якостей, інтегративну сукупність характеристик»[1, c.157-159]. Т. Туркот вважає, що загальний імідж вищого навчального закладу є складною сумою різних чинників, основними з яких постає особистий імідж кожного науково-педагогічного і педагогічного працівника [4]. Дослідження іміджу в зарубіжній літературі стосується більше корпоративних аспектів, які мають певні точки перетину з іміджем навчального закладу (Даулінг Г., Якока Л., Мерсер Д.) [2]. Вивчення аспектів іміджу вищих навчальних закладів представлені у працях іноземних фахівців Беккер Е., Берд Л., Юданова А. та інших науковців [5,c.240]. Певні дослідження іміджу вузів в Україні представлені у публікаціях українських науковців Королько В. Г., Карамушки Л. М., Почтовюка А. Б., Грабовської С. Л. та деяких інших, а особливості іміджу сучасного університету є предметом досліджень багатьох молодих вчених з педагогічного напряму [3].

Мета дослідження - полягає у теоретичному розгляді проблеми іміджу вищого навчального закладу в психологічній літературі та емпіричному визначенні його особливостей.

Методи та методики дослідження. Для дослідження поставленої мети було використано такі методи:  теоретичний аналізу психологічної літератури ( аналіз, синтез, узагальнення), комплекс психодіагностичних методів (спостереження, бесіда, анкета для експертної оцінки ефективності іміджу організації В. Зазикіна, А. Мельникова, тест «Індивідуальні стилі мислення» О. Алексеєва, Л. Громової), математичні методи: коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування результатів дослідження. Для участі у дослідженні були залучені студенти денної та заочної форми навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Загальна кількість досліджуваних складає 50 осіб.

Тест «Індивідуальні стилі мислення» (О. Алексеєва, Л. Громової) ми затосували для визначення типів  мислення опитуваних, кожен з яких має свої особливі характеристики, які визначають спосіб  мисленнєвих операцій особистості, напрямок її думок, умовиводи та смислові зв’язки. Даний опитувальник складається з 18 тверджень, за яким слідує п’ять можливих закінчень. Завдання досліджуваних полягало у тому, щоб вказати ту міру, в якій кожне із закінчень застосоване до них.

Отримані результати за допомогою цієї методики дозволили нам виявити ті особливості, які притаманні досліджуваним відповідно до кожного стилю мислення. Даний опитувальник визначає п’ять  індивідуальних стилів  мислення, кожен з яких має свої особливі характеристики, які визначають способи розв’язання проблем, на спосіб поведінки та на індивідуальні особливості людини.

Відсотковий розподіл досліджуваних за методикою «Індивідуальні стилі мислення» (А. Алексеєва, Л. Громової):

-     аналітичний стиль (31%) – особистість з таким стилем мислення схильна до логічного, методичного та ретельного розв’язання проблеми з акцентом на деталях.

-     реалістичний стиль (25%) – характеризується лише визнанням реальних фактів, які можна безпосередньо відчути, особисто побачити або відчути.

-     ідеалістичний стиль (25%) – особливість ідеалістів полягає в підвищеному інтересі до цілей, потреб, людських цінностей та етичних проблем.

-     синтетичний стиль  (13%) – проявляється в створенні чогось нового, оригінального, комбінуванні несхожих часто протилежних ідей, поглядів та в здійсненні уявних експериментів.

Для наступного етапу дослідження ми використали модифіковану анкету для експертної оцінки ефективності іміджу університету (В.Зазикіна, А. Мельникова), яка призначена для визначення особливостей сприймання іміджу студентами вищого навчального закладу, де вони здобувають знання за обраною спеціальністю.

За отриманими результатами прослідковується використання таких оцінок іміджу: 0-30 — вкрай невдалий імідж, 30-60 — невдалий імідж, 60-90 – посередній імідж, 90-120 — хороший імідж, 120- 150 — відмінний імідж, кожна з цих оцінок несе за собою певний набір якостей для оцінювання іміджу навчального закладу.  Характеристики, які під час опитування набрали найменшу суму балів, стають об'єктом грунтовного аналізу та корекційної роботи.

Відсоткове представлення результатів опитування студентів за анкетою для експертної оцінки ефективності іміджу університету (В.Зазикіна, А. Мельникова):

-     невдалий імідж (21%) характеризується повною відсутність фірмового стилю, організація не виконую поставлених для неї місій, а також не є конкурентноспроможною на ринку послуг та товарів.

-     посередній імідж (29%) має структурований план свого вигляду, але не приводить його в дію через відсутність правильних орієнтирів.

-     хороший імідж (43%) включає престижність своєї організації з її визначеними цілями та потребами. Має свій власний стиль, що допомагає їй у рекламній популярності.

-     відмінний імідж (7%) повністю відображає місію організації. Наявність власної історії організації та її неповторного стилю.

Аналізуючи результати дослідження, можна сказати, що опитуванні найвище оцінили навчальний стиль університету, це свідчить про хорошу репутацію та високу якість отриманих знань. Найменший бал отримала така складова іміджу,  як дизайн та комфорт навчальних аудиторій, це може свідчити про те що для ще кращого функціонування організації та її попиту на ринку послуг, дана характеристика потребує удосконалення.

Після обробки та опису результатів методик, ми спробували визначити, чи існує взаємозв’язок між стилем мислення особистості та оцінкою рівня іміджу навчального закладу, використавши для цього коефіцієнт кореляції Пірсона.

Таблиця 1.1

Розподіл результатів кореляції стилю мислення та рівня іміджу (коефіцієнт Пірсона)

Примітка: СС – синтетичний стиль мислення; ПС – прагматичний стиль мислення; АС – аналітичний стиль мислення; РС – реалістичний стиль мислення; ІС – ідеалістичний стиль мислення.

Провівши кореляцію між стилем мислення та рівнем іміджу, можна зробити наступний аналіз, що рівень невдалого іміджу найбільше корелює з реалістичним стилем мислення. Це можна охарактеризувати тим, що реалісти зазвичай, коли бачать проблему хочуть її негайно виправити, причому робити це не самостійно, а скористатися підтримкою інших людей, що не завжди їм вдається. Середній рівень кореляції існує і між прагматичним стилем мислення та посереднього рівня іміджу, даний взаємозв’язок можна описати тим, що під час оцінки прагматики спираються лише на власний досвід, інформація, яку надходить обробляється швидко та не піддається глибинному аналізу.

Серед представлених вище результатів кореляції, високий та тісний взаємозв’язок існує між аналітичним стилем мислення та хорошим рівнем іміджу. Цей зв’язок можна аргументувати тим, що аналітики дуже ґрунтовно підходять до оцінки запропонованої характеристики. Вони ретельно аналізують інформацію, всебічно розглядають питання та оцінюють його за об’єктивними критеріями. Щодо відмінного рівня іміджу, то його кореляція прослідковується з синтетичним стилем мислення. Синтезатори до прийняття рішення або вирішення певного питання завжди підходять оригінально та творчо, вони завжди пробують поєднати протилежні та несхожі ідеї, а також здатні здійснювати уявні експерименти, що дозволяє їм оцінити високо імідж вищого навчального закладу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Імідж ВНЗ сприймається крізь призму властивостей, які можуть бути корисними людині, а не з точки зору його суспільного значення. Тому ми може спостерігати, що відповідність того чи іншого стилю мислення має певний вплив на свідомість студента під час оцінки іміджу навчального закладу. На основі отриманих результатів переважаючим є аналітичний стиль мислення у студентів, характерним для якого є серйозність та ґрунтовний підхід до оцінки іміджу навчального закладу, що базується на достовірній інформації та фактах. Дане дослідження дозволяє виокремити ті психологічні особливості мислення студента, які впливають на його свідомість під час вибору навчального закладу, а також покращити ті аспекти іміджу ВНЗ які є важливими для сучасної молоді.

Перспективи нашого дослідження вбачаємо  у подальшому емпіричному вивченні основних характеристик ВНЗ, які впливають на формування його образу у свідомості студентів та абітурієнтів.

Джерела та література:

1. Волкова В.В. Формування сучасного іміджу гуманітарного вузу / В.В. Волкова. –  М.: МГЭИ, 2008. – 342 с.
2. Дудко О. С. Роль репутації у створенні іміджу вищого навчального закладу / О. С. Дудко // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - 2011. - № 1. - С. 125-130.
3. Козьяков Р. В. Корпоративний імідж навчального закладу / Р.В. Козьяков // PR в освіті. – 2005. – № 1. – 260 с.
4. Перелыгина Е. Б. Психология имиджа : учебное пособие /Е.Б. Перелыгина – М. : Аспект Пресс, 2002. – 223 с.
5. Шепель В.М. Имиджелогия. Как нравиться людям / В.М. Шепель. -  М.: Народное образование, 2002. – 407 с.