Постановка проблеми. У сучасному світі гуманізація стосунків між людьми співвідноситься із співчуттям, співпереживанням, умінням зрозуміти іншу людину, перейнятися її бідами та радощами. Емпатія присутня у всіх видах міжособистісного спілкування. Емпатія студентської молоді сприяє більш ефективному пізнанню людьми один одного та зокрема їх емоційних станів і переживань. Емпатія студентів зменшує ефект спотворення сприйняття іншої особистості і супроводжує формування більш точного першого враження. Як комунікативна властивість особистості студента, емпатія сприяє вирішенню глибоких людських питань і відкриває нові можливості для більш ефективного впливу на особистість в спілкуванні. Вона є одним із регуляторів стосунків між студентами.
Мета статті полягає у теоретичному аналізі психологічних особливостей прояву емпатії сучасних студентів.
Виклад основного матеріалу. За визначенням, емпатія – це розуміння емоційного стану, проникнення у відчуття або ж переживання іншої людини. Емпатія проявляється у формі відгуку однієї людини на почуття і стан іншої.
У психології виникли два підходи у поглядах на емпатію. З позицій першого підходу, емпатія розглядається як процес або стан (О. Сопіков, І. Юсупов, Т. Райк); для другого підходу характерним є уявлення про цей феномен як про здатність або стійку властивість особистості (М. Муканов, В. Лабунська, О. Саннікова). У межах другого підходу науковці по-різному визначають емпатію: деякі дослідники розглядають її в контексті моральних почуттів (Т. Гаврилова, Ю. Гільбух, В. Шадриков); інші акцентують увагу на тому, що емпатія відіграє центральну роль у гармонізації міжособистісних стосунків (В. Абраменкова, В. Агеєв, Ю. Гіпенрейтер). Для М. Ермолової емпатія – складний механізм, незамінний у людській взаємодії [2].
Емпатію розрізняють як співчуття, тобто переживання суб’єкта з приводу почуттів іншої людини, відмінних від почуттів цієї людини та співпереживання, яке характеризується переживанням суб’єктом тих почуттів, які відчуває інший, через ототожнення з ним [3]. Т. Гаврилова висунула припущення про вікові відмінності у проявах емпатії: співпереживання, як проста форма емпатії, більшою мірою характерна підліткам, а співчуття більше притаманно юнакам студентського віку [5].
Основними механізмами емпатії науковці вважають емоційне наслідування і зараження, ідентифікацію, розуміння і рефлексію. Емоційне наслідування і зараження дозволяють студентам встановлювати контакти з людьми, які їх оточуюють, обмінюватися з ними інформацією. Ідентифікація дає змогу прийняти цінність іншої людини без спроб щось змінити у ній. Розуміння та рафлексія обумовлюють спрямованість студентів до власного емоційного досвіду, навчають прогнозувати ситуації та задіювати когнітивну сторону емпатійного процессу [3].
Роль емпатії в організації комунікативної сторони спілкування у студентській групі полягає в наданні особливого способу отримання, обробки та перевірки достовірності інформації.
На думку Т. Матюх, існують такі функції емпатії:
1) емпатія, що виходить від суб’єкта емпатії, збільшує його здатність переконувати;
2) допомагає подолати психологічний захист іншого;
3) розширює уявлення про життя інших;
4) збагачує власний емоційний досвід;
5) розвиває особистість і систему її цінностей;
6) несе охоронні функції, якщо досвід, який сприймається, загрожує психічній рівновазі індивіда.
7) дає можливість для саморозкриття особистості студента та отримання підтримки [4].
Висновки. Емпатія визначається як соціально-психологічна властивість особистості. Вона являє собою сукупність соціально-психологічних здібностей індивіда, за допомогою яких дана властивість розкривається як об’єкту, так і суб’єкту емпатії. Феномен емпатії присутній у всіх видах міжособистісного спілкування студентської молоді. Через емоційний відгук студенти пізнають внутрішній стан один одного. Емпатія заснована на вмінні правильно уявляти собі, що відбувається у внутрішньому світі іншої людини, що вона переживає, як оцінює навколишню дійсність. Емпатія сприяє розвитку міжособистісних стосунків і стабілізує їх, дозволяє надавати підтримку партнерові не тільки у звичайних, але і у важких екстремальних умовах, коли той особливо її потребує.
Також слід зазначити, що студенти проявляють емпатію у формі співчуття, яке засноване більшою мірою на своєму минулому досвіді і пов’язане з потребою у власному благополуччі, та у вигляді співпереживання, яке засноване на переживанні неблагополуччя іншої людини як власного неблагополуччя і пов’язане з потребами та інтересами у благополуччі цієї людини.
Джерела та література:
- Безугла М. В. Формування у студентської молоді духовно- культурних цінностей освіти : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.07 / М. В. Безугла: Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – К, 2015. – 20 с.
- Ермолова М. Ю. Что такое эмпатия: когнитивные теории и модели // Современная зарубежная психология. 2016. Т. 5. № 4. С. 59-66.
- Джерназян, Л. Н. Механизмы эмпатии в межличностных отношениях / Л. Н. Джерназян. - Тбилиси, 2014. - 16 с.
- Матюх Т. М. Емпатія як трансестетичний феномен : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філос. наук : спец. 09.00.08 – естетика / Т. М. Матюх. – Рівне., 2016. – 201 с.
- Четверик-Бурчак А. Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості : дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / А.Г. Четверик-Бурчак. – Дніпропетровськ, 2015. – 187 c.
