Постановка проблеми та її значення. Проблема мотивації навчання є досить важливим питанням в психології тому, що мотивація навчання слугує основним орієнтиром вибору майбутньої спеціалізації учня. Щоб учень був зацікавленим у засвоєні нових знань та досягненні високих результатів у навчанні, важливим завданням вчителя є знайти підхід до учня для того щоб правильно організувати його ефективну роботу [1].
Виклад основного матеріалу. Мотивація як процес спонукання людини до діяльності є складним актом, що вимагає аналізу й оцінки альтернатив, вибору та прийняття рішення. Тому дуже важливо навчитися стимулювати розвиток мотиваційного поля старшокласника за допомогою системи психологічно продуманих прийомів: мотиваційного, цільового, емоційного і пізнавального [5].
Як указує А. Дербеньова, мотивація – це сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, спрямованість і активність цієї поведінки [2].
Мотиваційні тенденції учня полягають у вибірковій мотиваційній спрямованості щодо змісту навчальних предметів і у підвищеному сприйнятті певної навчальної інформації, яка є цікавою й потрібною учневі.
У шкільний період важливим результатом освіти постає не лише обсяг здобутих знань, а й розвиток особистості, зокрема її мотиваційної сфери, що є важливим завданням школи [4]. Тому педагогам потрібно сприяти формуванню хорошого рівня самооцінки та рівня домагань в учнів для підвищення ефективності навчання
Самооцінка – це оцінка школярем власних досягнень, власного «Я» та його позиція в соціумі.
Рівень домагань – це спроби учня старших класів досягнути поставлених завдань такої складності якої він здатен досягнути на свою думку.
На думку Ю.Калюжної потрібно звертати увагу школярів на ті аспекти мотивів, які є найважливішими для них в даний момент. Доволі важливим є застосування інтерактивних методів у навчанні зі старшокласниками для особистісного та професійного зростання [3].
Виходячи із теоретичного аналізу досліджуваної проблематики нами було здійснено діагностику рівня домагань та самооцінки дітей старшого шкільного віку.
У дослідженні було використано методику виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності підлітків (В. А. Семиченко); методику вимірювання самооцінки і рівня домагань Дембо-Рубінштейна.
Дослідження проводилось на базі Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука. Вибірку склали 83 учні 10 класів.
За результати діагностики виявлено, що 92% учнів мають високий рівень професійно-ціннісної мотивації та 90% досліджуваних – мотивації самовиховання. Варто звернути увагу, що мотивація оволодіння новими технологіями (використання комп’ютерних технологій, інноваційних методик) у навчанні на високому рівні у 86% респондентів, а навчально-пізнавальні мотиви відмічено у 84% старшокласників (рис. 1):
Рис.1: Результати дослідження структури мотивів учнів 10-х класів
Серед респондентів є учні, у яких високий рівень мотивації діагностовано за усіма мотиваційними складовими. Загалом на паралелі їх частка становить 3,7%.
На паралелі 10-х класів виявлено незначну кількість учнів з низьким рівнем навчальної мотивації. Зокрема, 3% учнів мають низький рівень сформованості ситуаційних і комунікаційних мотивів, 1% – професійно-ціннісних.
При цьому слід зауважити, що результати обох досліджень не корелюють з успішністю школярів. Тобто, учні-підлітки, усвідомлюючи необхідність і потребу в навчанні, далеко не завжди здатні застосовувати це щодо себе. Не завжди і творчі підлітки мають високі показники якості знань. Тому, завдання, яке поставлено у ході експериментальної роботи, полягає у пошуку резервів становлення мотивації та розвитку творчих здібностей.
При більш детальному розгляді виявляється, що дещо вищими є оцінки професійно-ціннісної мотивації (3,5б.) та самовиховання (3,3б.). Спілкування з ровесниками, як стимул до навчання навпаки отримав одну з найнижчих оцінок – 2,9б. Інтерес, який формує в школярів використання комп’ютерних технологій, інноваційні методики, був відображений у структурі навчальних мотивів середнім балом 3,2. (рис.2).
Рис.2. Результати дослідження рівня навчальної мотивації учнів 10-х класів
Третина опитаних учнів паралелі 10-х класів мають високий і дуже високий рівень самооцінки (відповідно 33 і 35 учнів), 11учнів – середній, 1учень – низький рівень.
Рівень домагань учнів по класах розподілений таким чином: в 10-х класах 26 учнів – з дуже високим рівнем домагань, 37 учнів мають високий рівень домагань, 13 – середній рівень, 3 учні – низький рівень домагань. Такі результати представлені у за рис. 3.
Рис.3 Результати дослідження рівня домагань та самооцінки» учнів 10-х класів
Аналіз результатів комплексного дослідження учнів 10-х класів дає підстави , можна зробити наступні висновки:
- Учні профільних класів мають переважно адекватну самооцінку та середній і високий рівні домагань.
- Десятикласники мають низку проблем, які пов’язані з навчанням, зокрема, відсутність інтересу до уроків, прогалини з попередніх років, високі вимоги вчителів, низький рівень сформованості вольових зусиль.
- Учні 10-х класів найбільш стурбовані професійним вибором, взаємостосунками з вчителями та з однокласниками.
- Проявити свої здібності у позашкільний час мають можливість усі досліджувані старшокласники.
Перспективи досліджень: розробка тренінгів для формування подальшої професійної спрямованості.
Джерела та література:
- Давидюк К. Мотивація навчання у дітей старшого шкільного віку/ К. Давидюк, М. Коць// Психогенеза особистості: норма і девіація: зб. наук. статей; [гол. ред. Я. Гошовський]. – Луцьк: Вежа-друк, 2019. – 244 с. – С. 209-2014.
- Дербеньова А. Г. Усе про мотивацію / А. Г. Дербеньова// уклад. – Харків : Вид. група «Основа», 2012. – 207, [1] с.
- Калюжна Ю.І. Особливості розвитку пізнавальних інтересів підлітків та старшокласників/ Ю.І. Калюжна// Витоки педагогічної майстерності. – 2017. – Вип.19. – С. 171-176.
- Овчинникова О. Н. Старші підлітки: мотиваційна готовність до навчання і пізнанню: в пошуку оптимальних умов / О. Н. Овчинникова, Т. М. Чурекова // Народна освіта. – 2010. – № 2. – С. 195-199.
- Ребуха Л. З. Мотиваційне поле навчальної діяльності старшокласників [Електронний ресурс] / Л. З. Ребуха, О. В. Миськів. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2011. – Вип. 1.
