Дослідження феномену задоволеності шлюбом у вітчизняній і зарубіжній психології проводиться вже близько трьох десятиліть в рамках загального підходу вивчення якості шлюбу. За цей час виявлено безліч факторів, що підтверджують багатогранність даного поняття. Але у зв’язку з тим, що інститут сім’ї з плином часу зазнає серйозних змін, вивчення задоволеності шлюбом завжди буде актуальним. Особливо це простежується на фоні демографічно-соціальної кризи, яка з кожним днем набуває все виразніших ознак.
Метою роботи є теоретичний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей задоволеності шлюбом молодого подружжя залежно від терміну дошлюбних стосунків.
За останні десятиріччя з’явилася низка наукових досліджень і нових ідей стосовно психологічних особливостей функціонування сім’ї. Ця тема активно опрацьовується сучасними зарубіжними та вітчизняними психологами, серед яких Т. Алексєєнко, О. Безпалько, І. Гребенніков, О. Докукіна, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, І. Кон, О. Кононко, В. Кравець, Г. Лактіонова, Л. Міщик, М. Мушкевич, Р. Овчарова, В. Постовий, І. Трубавіна, Р. Федоренко, Т. Шеляг та ін.
Проблема визначення рівня задоволеності шлюбом подружжя є дуже актуальною на сьогоднішній час. Дослідженню даної проблеми приділяли увагу К. Вітек, Т. Галкіна, А. Дмитренко, А. Ощепкова, Б. Пєтухов та ін. Вибору сімейних ролей присвячені роботи В. Антонюка, В. Матина, Н. Обозова, Н. Федотова та ін. На важливість задоволеності шлюбом як основного фактору благополуччя сім’ї вказують Ю. Альошина, О. Волкова, Т. Гурка, Т. Мішина та ін. Науковці досліджували фактори, що визначали задоволеність шлюбом, як у статичному моменті, такі і в динамічному процесі розвитку сім’ї.
Задоволеність шлюбом залежить від цілої низки факторів, які формуються як в дошлюбний, так і шлюбний періоди. Найбільш значущими факторами є задоволеність психологічною атмосферою в сім’ї, задоволеність спілкуванням, наявність психологічної підтримки подружжя, задоволеність сексуальними відносинами, дозвіллям тощо.
Р. Федоренко вказує, що рейтинг задоволеності в психологічному здоров’ї сім’ї визначається низкою факторів: рівнем освіти батьків, мотивами укладання шлюбу, характером подружніх взаємин методами досягнення результату тощо [4].
На взаємозв’язок задоволеності шлюбом і мірою сексуальної задоволеності подружжя вказує С. Голод. Серед подружжя, відмічає байдужість чи незадоволеність сексуальними відносинами лише 8,2 % були максимально задоволені шлюбом [1].
Більшість дослідників вказують на взаємозв’язок задоволеності шлюбом та терміну дошлюбних стосунків. Так, аналіз теоретичних джерел свідчить про те, що більшою мірою проблемними є шлюбні союзи, які сформувалися як при короткочасному знайомстві, так і при тривалому (близько п’яти років) [2]. За нетривалий час, як правило, молоді люди не можуть глибоко довідатися один про одного й перевірити правильність свого рішення одружитися, а протягом тривалого періоду залицяння часто виникають монотонність спілкування, стереотипність у поведінці партнерів, що може привести до охолодження у стосунках [3].
Для досягнення поставленої мети було сформовано дослідницьку вибірку, яку склали 15 сімейних пар (30 осіб) з різним терміном дошлюбних відносин. П’ять пар з терміном до 1 року, п’ять пар з терміном від 1 до 3 років та п’ять пар з терміном дошлюбних відносин 4-5 років.
Діагностика задоволеності шлюбом здійснювалася за допомогою низки стандартизованих методик, зокрема, «Оцінка схильності особистості до конфліктної поведінки» (К. Томас), «Опитувальник задоволеності шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко) та «Методика на визначення особливостей розподілу ролей в сім’ї (Ю. Альошина, Л. Гозман, Е. Дубовська).
Дані дослідження засвідчують, що найбільш притаманним є відчуття благополуччя у сімейних пар з терміном дошлюбних відносин 1-3 роки (72 %). При цьому в конфліктних ситуаціях такі пари віддають перевагу стратегії компромісу. В той же час для подружніх пар, що виявилися менш задоволеними шлюбом (пари з найменшим та найбільшим терміном дошлюбних відносин) перевага надавалася стратегіям суперництва, в меншій мірі уникнення і пристосування.
Таким чином, отримані результати підтверджують існування взаємозв’язоку між задоволеністю шлюбом та терміном дошлюбних стосунків, вказуючи на те, що меншою мірою задоволені шлюбом подружні пари, які сформувалися як при короткочасному знайомстві, так і при тривалому (близько п’яти років).
Джерела та література:
- Голод С.И. Личная жизнь: любовь, отношения полов /С.И. Голод. – М., Наука, 1991,– 223 с.
- Навайтис Г. Семья в психологической консультации /Г. Навайтис. – М. : Моск. психолого-социальный ин-т ; Воронеж : Модэк, 1999. – 158 с.
- Помиткіна Л.В. Психологія сім’ї. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /Л.В. Помиткіна, В.В. Злагодух, Н.С. Хімченко, Н.І. Погорільська. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 270 с.
- Федоренко Р. П. Психологія молодої сім’ї і сімейна криза : mонографія / Р. П. Федоренко. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– 168 с.
