Нині в Україні актуальність проблеми психічного здоров’я зумовлена реаліями життя. Сучасні умови життєдіяльності людини пов’язані з особливостями, які ставлять високі вимоги до індивідуально-психологічних властивостей і психічних функцій організму. Несприятливі соціальні, психологічні, економічні чинники спричиняють психічну перенапругу й можуть викликати негативні зрушення в психічному стані людини та формування нервово-психічних розладів. Усе це негативно позначається на психічному здоров’ї людини.
Проблему психічного здоров’я науковці розглядають виходячи з розуміння особистості, яке розглядається в рамках тієї чи іншої теоретичної концепції особистості. Зокрема, це стосується психодинамічної теорії особистості З. Фрейда, індивідуальної теорії особистості А. Адлера, аналітичної теорії особистості К. Юнга, Его-теорії особистості Е. Еріксона, гуманістичної теорії особистості Е. Фрома, соціокультурної теорії особистості К. Хорні, структурної теорії рис особистості Р. Кеттела, соціально-когнітивної теорії особистості А. Бандури, когнітивної теорії особистості Дж. Кілле, гуманістичної теорії особистості А. Маслоу, феноменологічної теорії особистості К. Роджерса.
За А. Ребером, термін «психічне здоров’я» часто використовується саме для характеристики тієї людини, яка функціонує на високому рівні поведінкового й емоційного регулювання, а не просто тієї, яка не є психічно хворою. М.Є. Андрос під поняттям «психічне здоров’я особистості» розуміє таке функціонування психіки індивіда, яке забезпечує йому гармонійну взаємодію з навколишнім світом.
У трактуванні поняття «здоров’я» сьогодні немає єдиної думки. Офіційно прийнятим вважається визначення ВООЗ, згідно з яким здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хворобливих змін. Біопсихосоціальна природа людини зумовлює визначення в структурі здоров’я таких компонентів:
- Фізичне (соматичне) здоров’я – це природний стан організму, який забезпечує нормальне функціонування всіх органів і систем людини. Якщо добре працюють всі органи і системи, то весь організм правильно функціонує, фізично розвивається.
- Соматичне здоров’я розглядається як позитивні біологічні якості особистості (працездатність, тривалість життя, репродуктивна здатність).
- Психічне здоров’я – повноцінний розвиток і злагоджена робота всіх психічних функцій, стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів, що забезпечує адекватну до умов навколишньої дійсності регуляцію поведінки, діяльності.
- Соціальне здоров’я – це характеристика взаємодії людини й суспільства, критерій прийняття людиною соціальних норм і цінностей данного суспільства. Позитив у соціальних взаєминах (законослухняність, толерантність, активність, комунікабельність тощо).
- Духовне здоров’я – постійне прагнення до самовдосконалення, здатність до постійного розвитку і збагачення особистості .
Психічне здоров’я можна визначати як стан оптимальної працездатності індивіда у процесі ефективного виконання ролей і завдань, які відповідають його соціальному статусу. Отже, здоровою можна назвати людину, яка оптимально відповідає різноманітним рольовим очікуванням і в змозі впоратися з повсякденними вимогами. Психічне здоров’я має складну будову, яка включає:
- особистісно-змістовний рівень (особистісне здоров’я);
- рівень психофізіологічного здоров’я.
Психічне здоров’я людини характеризується відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, що уможливлює подолання несподіваних стресів або важкої ситуації, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім середовищем.
К. Ясперс виділив чотири ознаки психічного здоров’я:
1) здатність концентрувати увагу на предметі;
2) утримувати інформацію в пам’яті;
3) логічне опрацювання інформації;
4) адекватна орієнтація особистості у просторі та часі.
Визначення критеріїв психічного здоров’я – складна комплексна проблема філософії, соціології, психології та медицини. Низка дослідників намагається реалізувати ідею комплексного підходу до оцінки психічного і соціального здоров’я.
До критеріїв психічного здоров’я автори зараховують причинну обумовленість психічних явищ, їх необхідність, упорядкованість; максимальне наближення суб’єктивних образів відображуваним об’єктам дійсності; гармонію між відображуваною дійсністю та ставленням людини до неї; відповідність реакцій (як фізичних, так і психічних) силі і частоті зовнішніх подразників; критичний підхід до обставин життя; здатність до самоуправління поведінкою згідно з нормами, що встановлюються у різних колективах; адекватність реакцій на суспільні обставини (соціальне середовище); почуття відповідальності за нащадків і близьких членів сім’ї; почуття постійності та ідентичності переживань в однотипних обставинах; здатність змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій; самоствердження у колективі; здатність до планування та реалізації свого життєвого шляху.
Отже, психічне здоров’я розглядається як відносно стійкий стан особистості, який дає можливість людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні та соціальні умови, задовольняти індивідуальні, біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, що забезпечують досягнення емоційного благополуччя.
Психічно здоровою є гармонійна, врівноважена, здатна до самореалізації своїх життєвих потреб особистість. Її здатність до самоуправління пов’язана з такими якостями, як цілеспрямованість, активність, адекватний самоконтроль. Психічні процеси здорової людини характеризуються максимальним наближенням суб’єктивних образів до відображення об’єктів дійсності, адекватним самосприйманням, розвиненими здібно стями концентрувати увагу, утримувати в пам’яті інформацію, здатністю до логічної обробки інформації, критичністю мислення, креативністю.
Джерела та література:
- Андрос М. Є. Психічне здоров’я особистості: психологічне консу- льтування керівників шкіл / М. Є Андрос // Освіта і управління. – Т. 2. – 1998. – № 2. – С. 64.
- Баевский Р. М. Проблемы здоровья и нормы: точка зрения физи- олога / Р. М. Баевский // Клиническая медицина. – 2000. – № 4. – С. 18–25.
- Психологическое здоровье детей и подростков / под ред. И. В. Дубровиной. – М., 2000. – 243 с. 4. Ребер А. Большой толковый психологический словарь / А. Ре- бер. – М.: Вече-Аст., 2000. – Т. 1. – С. 141.
- Тимофієва М. П. Психологія здоров’я: навч. посібник / М. П. Ти- мофієва, О. В. Двіжона. – Чернівці: Книги-ХХI, 2009. – 296 с.
