Економічна свідомість – це особливий стан, властивий тільки людині, в якому їй одночасно доступний і світ, і вона сама. Економічна свідомість миттєво пов'язує, співвідносить те, що людина бачила, почула, і те, що вона відчула, подумала, пережила. Багато філософів визначають свідомість як диво з див світобудови, як великий милостивий дар людині, бо лише у свідомості вона дана сама собі як «я», спрямоване до вершин духовного буття, піднесеної любові і дружби, співчуття і радості і т. д.
Економічна свідомість піддає дійсність емоційній оцінці, забезпечує економічну діяльність – у попередньому проектуванні дій і передбаченні їх наслідків, контролюванні економічної поведінки і керуванні нею, у здатності людини справлятися в навколишньому матеріальному світі, у власному економічному житті. Отже, економічна свідомість - не просто образ економічної дійсності, а особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення і перетворення економічної дійсності [1, с. 14].
Традиційно виділяють три форми економічної свідомості:
- масова,
- групова,
- індивідуальна.
Для кращого розуміння сутності економічної свідомості слід зупинитися на її структурних компонентах, серед яких виділяють:
- економічні емоції і відчуття, що забарвлюючі) процес придбання, колекціонування, заготівлі, які в свою чергу можна поділити на: практичні емоції (задоволення результатами і процесом праці); гностичні емоції (пов'язані з пізнанням); глоричні емоції (прагнення визнання і шани); пугнічні емоції (бажання подолати небезпеку, відчути азарт, ризик); альтруїстичні або егоїстичні емоції при обміні і розподілі і т. д.;
- перцептивна сфера економічної поведінки (дослідження сприйняття грошей, ставлення до речей, товарів, послуг, неусвідомлювана перцепція в рамках маркетингової гілки економічної психології – психологія споживача, реклами, методів продажу товарів);
- економічні уявлення і економічне мислення;
- вольові компоненти економічної свідомості.
Основними функціональними формами актуалізованої економічної свідомості можна вважати знання, оцінки і переконання.
Економічне мислення, у свою чергу, є системою поглядів людини на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів і причини їх виникнення. Таке мислення є структурним елементом людського мислення в цілому. Визначальним фактором змісту економічного мислення є характер існуючих відносин власності, місце людини в суспільному розподілі праці, рівень її освіти.
Формування сучасного економічного мислення неминуче супроводжується подоланням сформованих стереотипів. У цьому процесі чимало перешкод, і головне серед них відстала сила інерції. Збереження старих, відживаючих поглядів і уявлень в змінених умовах економічного і соціального розвитку багато в чому спирається на досвід минулого. Проте значною мірою подібні стереотипи спираються на налагоджені структури управління та процедури прийняття рішень. Соціально-економічні труднощі і втрати, практично неминучі при вирішенні протиріч між вимогами зміненої економічної ситуації і старими поглядами, – ціна, яку платить суспільство за живучість стереотипів економічного мислення та поведінки[2, с. 24].
Основними функціональними формами актуалізованої економічної свідомості можна вважати знання, оцінку й переконання.
Знання – це суто когнітивний продукт економічної свідомості, засвоєна суб'єктом отримана ззовні або самостійно вироблена їм економічна інформація. Економічні знання передбачають збереження в пам'яті засвоєного матеріалу для того, щоб застосовувати його на практиці в реальних економічних ситуаціях, а також для отримання нових економічних знань.
Економічні оцінки – це результат співвідношення поточної економічної інформації з попереднім економічним досвідом, збагачений емоційним ставленням згідно вагомості для суб'єкта інформації.
Економічні переконання – це стійка, упорядкована система поглядів, виступає в якості економічного світогляду суб'єкта. Формування таких переконань спирається на глибокі знання та оцінки економічних явищ, але вони не переходять у переконання автоматично, а виробляються на основі особистого економічного досвіду людини в результаті економічної діяльності. Економічні переконання, що стали мотивом поведінки людини, визначають її ставлення до економічної сфери діяльності.
Економічна свідомість – це внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, яке в узагальненому вигляді відображає ступінь знайомства суб'єкта з економікою і раціональне до неї ставлення.
Економічна свідомість це системна складова свідомості, вищий рівень психічного відображення людиною економічних феноменів.
Джерела та література:
- Бабосов О.М. Економическая социология./ Бабосов О.М - М.: УП «Технопринт», 2004.
- Соколова Г. Н. Економическая социология. / Соколова Г. Н - Мн.: Наука и техника, 1995.
- Яковчук В.М. Економическая социология. Учебно-практическое пособие./ЯковчукВ.М. - Мн., 2002.
