Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.
УДК 159.922.76

ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ГРДУ

Соловей Оксана Анатоліївна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Важливою складовою становлення особистості дошкільника є мовленнєва діяльність, яка включає вміння користуватися мовленням у конкретних ситуаціях, застосовуючи як вербальні, так і невербальні знакові системи спілкування. Повноцінний розвиток мовлення суттєво впливає на підготовку дітей до школи і подальше шкільне навчання.

Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що мисленнєво-мовленнєвий розвиток дошкільників був предметом вивчення О.О.Бодальова, Л.І.Божович, Л.С.Виготського, Д.Б.Ельконіна, М.І.Лісіної та ін. Вітчизняні вчені-психологи О.Л.Кононко, В.К.Котирло, С.Е.Кулачківська, С.О.Ладивір, Т.О.Піроженко та ін. також різнобічно вивчали проблему мовленнєвого розвитку та особливості становлення дитини дошкільного віку і відзначали важливу роль спілкування у психічному розвитку особистості дошкільника.

В дошкільному віці починають звертати увагу на себе порушення мови дитини. Існує багато уявлень про механізми та прояви мовленнєвих порушень, які пояснюються спеціалістами в області мовленнєвої паталогії, що належать до різних наукових шкіл. Порушення мовлення у дошкільників мають здатність до паталогічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі в майбутньому. Основними порушеннями мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку є дислалія, риноналія, дизартрія, заїкання, алалія, дислексія та дисграфія, фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) [5].

Мовлення – доволі складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформаваності мислення, сприймання, пам’яті, уваги, рухової сфери дитини тощо. Будь-яке відхилення у розвитку названих процесів обов’язково позначається на стані мовлення дитини. Саме тому, особливо актуальним є дослідження особливостей мовленнєвої діяльності дітей з ГРДУ. Адже, дефіцит уваги, рухового контролю та імпульсивність є основними сиптомами гіперактивного розладу з дефіцитом уваги, що, як ми припускаємо, має суттєвий вплив на мовленнєвий розвиток дошкільника. Слід відмітити, що на думку окремих  дослідників, максимальна вираженість ГРДУ співпадає з критичними періодами психомовленнєвого розвитку у дітей. Особливо частими мовленнєвими порушеннями у дітей з ГРДУ, за даними досліджень Брязгунова І.П., бувають такі, як затримка розвитку мовлення, недостатність моторної функції артикуляційного апарату, надто повільна мова, або, навпаки, вибуховість, порушення голосу і мовленнєвого дихання. Всі ці порушення обумовлюють недосконалість звуковимови, її фонації, обмеженість словника і синтаксису, недостатність семантики [1].

Найпоширенішим порушенням мовленнєвого розвитку у дошкільнят загалом, та у дошкільників із ГРДУ зокрема є дислалія. Дислалією називають порушення звуковимови, не пов’язані з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Причинами її виникнення можуть бути порушення у будові артикуляційного апарату, наслідування, негативні біологічні та соціальні чинники (паталогії вагітності, обмеженість спілкування дитини, педагогічна занедбаність і т.п.), а також недостатність слухової уваги та слухового контролю.

Група науковців до особливостей мовленнєвої дільності дітей з ГРДУ відносять такі порушення, як дисграфія, дислексія та дискалькулія (порушення рахунку) [3].

Дислексія та дисграфія належать до вад писемного мовлення. Дислексією називають порушення читання, а дисграфією – порушення письма [5]. До помилок читання і письма належать заміни та змішування схожих букв (за звучанням, візуально чи за писанням), пропуски, перестановки, додавання звуків і букв, невміння злити звуки у склади, недостатнє розуміння прочитаного тексту тощо. Здавалося б, це проблема учнів шкіл, проте причини саме цих порушень часто криються у порушеннях усного мовлення, що вчасно не виявили та не виправили в дошкільному віці. Зазвичай під час читання дитина припускається тих самих помилок, що й в усному мовленні. Але іноді трапляється й так, що помилки виникають і в дітей, у яких усне мовлення є цілком правильним. Ці помилки можуть бути пов’язані  з певними недоліками у слуховій, зоровій чи руховій сферах дитини: це й недостатня сформованість звукового аналізу, і порушення слухового та зорового упізнаваня звуків чи букв, і недостатність рухового контролю, вади пам’яті, дефіцит уваги, порушення мислення.

Відмічаються і інші порушення мовлення у дітей з ГРДУ, наприклад, заїкання. Заїкання – це порушення темпу та ритму мовлення внаслідок судом, що виникають у м’язах артикуляційних органів (язика, губ, м’якого піднебіння), голосових зв’язках, органах дихання (судомний видих чи вдих) [5]. Заїкання не має чітких вікових тенденцій, однак, найчастіше спостерігається у віці 5 і 7 років. Окрім заїкання, науковці відзначають і надмірну говірливість дітей з ГРДУ, особливістю якої є те, що дитина дуже швидко та імпульсивно висловлює свої думки і враження від взаємодії на оточуючим світом, в результаті припускаючись помилок в усному мовленні [1].

Виходячи з досвіду консультативної роботи з дітьми вищезгаданої категорії, ми припускаємо  також, що у дітей з ГРДУ можуть виявлятись і такі порушення мовленнєвого розвитку, як фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення та загальний недорозвиток мовлення. Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення об’єднує порушення, пов’язані, насамперед, з недоліками вимови та мовно-слухового сприймання [5]. Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення проявляється у замінах одних звуків іншими, простішими за артикуляцією; змішуванні звуків, тобто нестабільних замінах одних звуків іншими; спотвореному вимовлянні звуків; труднощах розрізнення звуків, подібних за звучанням чи артикуляцією; туднощах засвоєння звукового аналізу та синтезу. Названі порушення виявляються не лише в усному мовленні дитни, а й можуть спричинити значні труднощі підчас навчання в школі, провокуючи виникнення дислексії та дисграфії.

Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) – це складне порушення мовленнєвого розвитку, за якого спостерігаються вади не лише вимови, а й словника дітей, граматичної будови, зв’язного мовлення [5].

Отже, результати проведеного нами теоретичного аналізу проблеми порушення мовленнєвого розвитку дошкільника дають можливість зробити наступні висновки: у дітей з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги може спостерігатись порушення або недорозвиток лексичної, граматичної та фонетичної сторін мовлення; визначено, що мовлення як вища психічна функція формується в результаті тісної взаємодії з різними процесами, такими, як сприймання, пам’ять, мислення, увага тощо, що  недорозвиток процесів та функцій пізнавальної діяльності (дефіциту уваги зокрема) є причиною виникнення у дітей порушень мовлення, письма та читання, труднощів подальшого засвоєння знань, умінь та навичок у процесі навчання у школі.

Тому обгрунтованим та актуальним є розроблення напрямів і програми психокорекційної роботи з дітьми цієї категорії, у яких виявлені порушення мовленнєвого розвитку.

 

Джерела та література:

  1. Брязгунов И. П., Касатикова Е. В. Непоседливый ребёнок, или всё о гиперактивных детях / И. П. Брязгунов, Е. В. Касатикова– М.: Психотерапия, 2008. – 208 с.
  2. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр. соч. / Л.С. Выготский – М., 1982. – С. 5-362.
  3. Монина Г. Б., Лютова-Робертс Е. К., Чутко Л. С. Гиперактивные дети: психолого – педагогическая помощь. Монография / Г. Б. Монина, Е. К. Лютова-Робертс, Л. С.Чутко– СПб.: Речь, 2007. – 186 с.
  4. Политика О. И. Дети с синдромом дефицита внимания и гиперактивностю / О. И. Политика  – СПб.: Речь, 2006. – 208 с.
  5. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: від народження до 5 років: Поради батькам  / В. Тищенко, Ю. Рібцун – К.: Літера ЛТД, 2006. – 128 с.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2018
Розробка : "Almeis" ICA
+38 (066) 426 31 33
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Московська, 67-2
inforum.in.ua@ukr.net
inforuminua
www.fb.com/inforuminua