Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.
УДК 159.92.1:37.013.77:159.922.7

ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Федотова Тетяна Володимирівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

В сучасних дослідженнях психології особистості все більше використовуються методи когнітивної психології, за допомогою яких особистість вивчається як отримувач інформації, яка, певним чином, декодується, переробляється та подалі використовується для досягнення кінцевого результату діяльності. Тому велике значення набувають дослідження, які надають можливість виявити зв’язки індивідуальних особливостей особистості та її когнітивно-стильових характеристик.

Питання гендерних відмінностей в когнітивній сфері – це відносно нова й більш «гаряча» область. Десятиліттями дослідники вважали людство однорідною масою, ігноруючи очевидну істину: чоловіки та жінки різні. Сьогодні науковці все більше схиляються до думки, що ігнорувати не лише статеві, а й гендерні відмінності в когнітивній діяльності просто неможливо.

Мета статті полягає у теоретичному аналізі поняття когнітивного стилю в психологічній літературі та емпіричному визначенні гендерних відмінностей когнітивно-стильових характеристик учнів старших класів, що передбачає розв’язання наступних завдань: провести теоретичний аналіз поняття когнітивного стилю в психології; розробити план-схему емпіричного дослідження та провести його; з’ясувати гендерні особливості когнітивно-стильових характеристик в старшому шкільному віці.

Загалом виділяють три основні етапи у становленні стильового підходу в психології [3]. На першому етапі – стиль використовується для опису індивідуально-особистісних способів взаємодії людини зі своїм соціальним оточенням контексті психології особистості (А. Адлер, Г. Олпорт та інші). Другий етап характеризується використанням поняття стилю для вивчення індивідуальних відмінностей у способах пізнання свого оточення (М.А.Холодна та інші) [2, 4]. Третій етап – відрізняється тенденцією розширення поняття когнітивного стилю завдяки виділенню нових стильових характеристик особистості (О.Григоренко, Д. Колб, Д. Уордел та інші) [1].

Існує близько двох десятків різних когнітивних стилів (КС). Найбільш відомими серед них є: полезалежність / поленезалежність; ригідний / гнучкий пізнавальний контроль; конкретна / абстрактна концептуалізація.

Відмінності у когнітивних стилях хлопців і дівчат обумовлені особливостями розвитку і виховання школярів в підлітковому віці. У ситуації, коли необхідно вирішити складне завдання чи проблему, дівчата і хлопці будуть застосовувати різні когнітивні стилі: хлопці виокремлюють і структурують інформацію, що стосується саме цієї проблеми; дівчата будуть мислити холістично, встановлюючи зв’язки цієї проблеми чи ситуації в широкому контексті.

У визначенні когнітивного стилю ми дотримуємося підходу М.А. Холодної [3], яка визначає його як своєрідні засоби опрацювання інформації про оточення у вигляді індивідуальних розходжень у сприйнятті, аналізі, структуруванні, категоризації й оцінюванні того, що відбувається.

Для з’ясування гендерних особливостей когнітивно-стильових характеристик в старшому шкільному віці було використано наступні методики: методику «Маскулінність-фемінність» (С. Бем), методику «Визначення стилю інформаційного засвоєння», методику «Фігури Готтшальдта».

Дослідження реалізовувалося на базі Луцької гімназії № 21 імені Михайла Кравчука. Продіагностовано 76 учнів віком 16-17 років.

Після підрахунку загального показника методики «Маскулінність-фемінність», діагностовані були поділені на три групи: група 1 – андрогінні старшокласники (78% осіб), з них 31% – чоловічої статі та 69% осіб жіночої; група 2 – старшокласники з вираженими маскуліннимирисами (9% осіб), з них 57% чоловічої статі та 43% жіночої; група 3 – старшокласники, у яких переважає фемінність (13% осіб), з яких усі 100% жіночої статі.

Середньогрупові результати діагностованих за методикою визначення стилю інформаційного засвоєння зображено на рис.1.

Рис.1 Середньогрупові показники діагностованих за шкалами методики визначення стилю інформаційного засвоєння

 

Статистично значущі відмінності у результатах, отриманих за шкалами методики визначення стилю інформаційного засвоєння, було виявлено у группах старшокласників:

-     з маскулінними та андрогенними рисами за шкалою абстрактно-мимовільного стилю (F =3,01, при a= 0,05);

-     з маскулінними і андрогінними рисами (F=26,93, при a=0,001) та фемінними й маскулінними рисами (F=22,21, при a=0,001) за шкалою абстрактно-послідовного стилю;

-     з вираженими андрогінними та маскулінними рисами (F=16,97, при a= 0,001), андрогінними й фемінними рисами (F=5,4, при a=0,05), маскулінними та фемінними рисами (F=18,03, при a=0,001) за конкретно-мимовільним стилем.

Показники полезалежності/поленезалежності за методикою «Фігури Готтшальдта» у  трьох групах є такими:

-     у групі 1 – 30% учасників є полезалежними, а 70% – поленезалежними;

-     у групі 2 – до полезалежних відносяться 40% діагностованих, а до поленезалежних – 60% осіб;

-     у групі 3 – полезалежними є 56% респондентів, а поленезалежними– 44% учнів.

Статистично значущі відмінності у результатах за методикою «Фігури Готтшальдта» було визначено у групах старшокласників з вираженими маскулінними і фемінними рисами (F=2,89, при a=0,05) та андрогінними й фемінними рисами (F=2,65, при a=0,05).

Отже, когнітивний стиль відбиває істотні аспекти всієї особистісної організації та визначає характер діяльності особистості. Певні когнітивно-стильові характеристики особистості зумовлюють успішність її діяльності, зокрема, навчальної діяльності старшокласників. Визначення гендерних особливостей когнітивних стилів учнів допоможе вчителям правильно будувати уроки й досягати ефективних результатів у навчанні учнів.

Результати емпіричного дослідження засвідчили, що у старшокласників з вираженими андрогінними рисами переважає конкретно-мимовільний стиль інформаційного засвоєння та поленезалежність.

В осіб з маскулінними рисами визначено абстрактно-послідовний/абстрактно-мимовільний стилі інформаційного засвоєння та поленезалежність.

У фемінних школярів виявлено конкретно-послідовний стиль інформаційного засвоєння та полезалежність.

Перспективою подальшого нашого наукового пошуку може бути порівняльне дослідження гендерних відмінностей когнітивно-стильових характеристик в осіб різних вікових груп.

 

Джерела та література:

  1. Вінтонів М. І. Когнітивні стилі або в який спосіб ми мислимо?/ Вінтонів М. І. // Практична психологія та соціальна робота. – Випуск 9. – 2010. – С. 64-68.
  2. Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту : [Монографія] / Л. В. Засєкіна. – Острог:Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2005. – С. 370.
  3. Холодная М.А. Когнитивные стили и интеллектуальные способности / М. А. Холодная // Психол. журн. – 1992. – № 3. – Т.13. – С. 84-93.
  4. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М. А. Холодная. –  Питер, 2002. – С. 392.
Коментарі до статті:
Лариса Засєкіна [13.05.2014 13:53]
Чи можна, на Вашу думку, покращувати чи розвивати когнітивні стилі упрдовж навчання в школі?
Тетяна Федотова [15.05.2014 20:33]
У своїх дослідженнях В. Тарасун доводить, що певні когнітивні стилі мають високий кореляційний зв'язок з навчанням. Тому сьогодні доволі актуальною є розробка методики формування когнітивних стилів, зокрема, полістильової стратегії вирішення завдань,у школярів (педагоги звертають в першу чергу уваги на дітей із тяжкими порушеннями мовлення).
Інесса Філіппова [15.05.2014 21:51]
Як ви думаєте, чи сьогоднішня наповнюваність класів і низька оплата праці вчителя дасть йому можливість використовувати знання стилів інформаційного засвоєння учнів на уроках?
© inforum.in.ua, 2014 - 2018
Розробка : "Almeis" ICA
+38 (066) 426 31 33
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Московська, 67-2
inforum.in.ua@ukr.net
inforuminua
www.fb.com/inforuminua