Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

МАСОВІ НАСТРОЇ: ГЕНЕЗА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Кальба Ярослава Євгенівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка

Традиційно, соціально-політичне життя суспільства досліджують крізь призму двох основних методологічних позицій. Перша – з них акцентує увагу на інституційному аналізі, друга бере за основу процесуальний аналіз, динаміку якого загалом визначає спонтанна активність мас та їх масові настрої.

Масовий настрій є своєрідним передвісником суспільної думки, однією з перших реакцій свідомості, її первинно оцінним, а іноді безпосередньо дієвим компонентом. Залежно від міри усвідомлення причин, які викликали масовий настрій, він проявляється або як загальний емоційний фон (піднесення, пригнічення), або ж як чітко ідентифікований стан (страху, радості, паніки, захоплення) тощо. Вплив масового настрою відображається в такій послідовності: від зовнішніх умов до внутрішньої оцінки; через масову свідомість і масову культуру на масову поведінку. Таким чином, в онтологічному плані масові настрої є невід’ємною частиною масової свідомості, в гносеологічному – субкатегорією, активною формою функціонування масової свідомості, характерним оціннимферментомзанурення людини в масову культуру, відображенням масифікації.

Кореляція характеристик індивідуальних та масових настроїв дозволяє узагальнити специфічні, соціально-психологічні особливості та функції масових настроїв.

Насамперед, соціальна природа настроїв виявляє їх ґенезу: охоплюючи ті чи інші соціальні групи і прошарки, настрій є результатом соціалізації суб’єкта, наслідком приналежності до певної групи, складу чи соціально-політичної системи. У цьому контексті настрій розглядається як особливе співпереживання людиною проблем тієї спільності, членом якої вона себе визначає.

Попри це, масові настрої хоча й розвиваються із повсякденних емоцій (настроїв), проте мають більш узагальнений в соціально-політичному контексті характер – вони раціоналізовані умовами соціально-політичного життя, його нормами й стереотипами.

І насамкінець, природа настроїв виявляється при розбіжності двох факторів: з одного боку – домагань людей, що пов’язані з загальними, масовими потребами, інтересами, а з іншого – реальними умовами життя. В соціально-політичному вимірі масові настрої – це однорідна для достатньо великої кількості людей суб’єктивна сигнальна реакція, особливі переживання комфорту чи дискомфорту, що в інтегрованому вигляді відображають три моменти:

-     міру задоволення чи невдоволення загальними соціально-політичними умовами життя;

-     суб’єктивну оцінку можливості реалізації соціально-політичних переживань людей при заданих умовах;

-     прагнення змінити умови заради досягнення власних домагань.

Власне тому, основним джерелом виникнення масових настроїв можна вважати взаємодію двох факторів: з одного боку, фактора об’єктивного, предметного (реальна дійсність); з другого боку, фактора суб’єктивного (уявлення людей про реальну дійсність, її аналіз та оцінкакрізь призму власних інтересів, потреб, рівня домагань).Природа масових настроїв завжди дуалістична: з одного боку, вони відображають реальність життя, а з другого, розвиваючись за законами масової психології, впливають на неї.

Основна функція масових соціально-політичних настроїв – політико-психологічна підготовка, формування та мотиваційне забезпечення соціально-політичними діями достатньо великої кількості людей. Принагідно представниками масових настроїв у конкретному вияві є натовп чи публіка («нематеріальна публіка (віртуальна)» С.Московічі), у загальному – масові соціально-політичні рухи, ще в більш загальному – «середній прошарок населення» з характерною соціально-класовою свідомістю та високою сугестивністю.

Вартим уваги постає тісний зв’язок масових настроїв із соціально-політичною системою загалом, та з її основними структурними компонентами а саме: державою – оскільки вона повинна зважати на настрої мас і володіти певними інститутами впливу на них (зокрема, засобами масової інформації); політичними партіями – оскільки вони формуються на основі й для вияву тих чи інших масових настроїв.Очевидним у заданому контексті є й той факт, щоспособи та прийоми формування масових настроївщораз відображено у виразних політико-психологічних технологіях відповідних політичних сил (звісно ж з використанням різноманітних сублімінальних форм впливу). У практиці ж ЗМІ масові настрої більшою мірою формується за допомогою відповіднозабарвлених, уніфікованих (спрощених) уявлень та суджень (стереотипів, чуток, міфів, іміджу). Систематичне упровадження останніх у потік «організованих» новин автоматично зумовлює в масовій свідомості негативну або позитивну реакцію на конкретну подію, або ж формує відповідний загальний емоційний фон цільової аудиторії.

 

Джерела та література:

  1. Мак-Квейн Д. Теорія масової комунікації. – Львів, 2010.
  2. Психологія мас : навчальний посібник / автор-упорядник Я. Кальба. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан , 2012. – 208с.
  3. Nye J.S., Soft power. The means to success in world politics. – New York, 2004.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2018
Розробка : "Almeis" ICA
+38 (066) 426 31 33
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Московська, 67-2
inforum.in.ua@ukr.net
inforuminua
www.fb.com/inforuminua