Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ ПЛАНІВ І ПЕРСПЕКТИВ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Кордунова Наталія Олександрівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,
Потапчук Людмила Володимирівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Однією з проблем, що не втрачає своєї значущості та привертає до себе увагу вчених, є проблема життєвого планування. Протягом усього життя життєве планування відіграє значну й важливу роль, проте найгостріше питання ефективного моделювання свого майбутнього постає в період зростання особистості.

Найповнішими серед форм прогнозування є життєві цілі, які віддзеркалюють основні потреби особистості. На думку Л. Регуш, юнацький вік є найбільш сенситивним щодо вироблення цілей та перспектив на майбутнє.

І. Кон зауважує, що життєвий план виникає, з одного боку, у результаті узагальнення цілей, які встановлює для себе особистість, як наслідок побудови "піраміди" її мотивів, з іншого – це результат конкретизації цілей і мотивів [3].

Плануючи своє майбутнє, особистість може по-різному визначати для себе мету – як розсудливо, обмірковуючи так і легковажно, не замислюючись про реалістичність її досягнення. Зрозумілим є те, що неадекватність цілей надалі стає причиною розчарувань і невпевненості у власних силах, сумнівів щодо спроможності досягти чогось у своєму житті. Для того, щоб цілі були якомога адекватнішими, їхня постановка має відбуватися з урахуванням реальних можливостей досягнення.

Різні дослідники виділяють різні за значенням, але схожі за сутністю механізми формування життєвих планів – це самовизначення, самоактуалізація, саморегуляція, самоорганізація, самокерування, що визначають рівень психологічної зрілості особистості, та, відповідно, її стиль моделювання власного майбутнього.

Самовизначення є усвідомленим вибором позиції в якійсь життєвій ситуації або житті загалом, виражене ставлення до чогось або до когось, обстоюваний погляд на щось. Це означає активне визначення своєї ролі в суспільній системі цінностей.

Активна участь у своєму житті, а не пасивне його прийняття дає особистості можливість рухатися вперед, самостійно розв’язувати життєво важливі питання. За словами К. Абульханової-Славської, активність інтенсифікує життєві та особистісні процеси, сприяє повноцінному самовираженню людини [1].

Під активністю розуміється дія, здійснення вибору. Слід зазначити, що активність може виявлятися своєчасно і несвоєчасно залежно від рівня сформованості саморегуляції. Низький рівень позначається на рівні активності й уповільнює процес формування життєвих планів. В умовах високого рівня саморегуляції стає можливим своєчасне визначення особистості у своїх прагненнях, активна участь у моделюванні майбутнього.

Оптимізація є одним із принципів спроможності особистості до самоорганізації. Самоорганізація дає особистості можливість чітко скоординувати свої дії відповідно до встановлених строків запланованого виконання. Завдяки здатності самоорганізовуватися стає можливою консолідація життєвих сил і скерування дій на досягнення визначеної мети.

Важливим компонентом функціонування особистості є самокерування. Воно дає особистості змогу визначитися у власних бажаннях і чітко спрямувати активність на здійснення запланованого.

Отже, життєві плани молоді, що формуються головним чином відповідно до особистих поглядів, вирізняються незалежністю, виваженістю і стійкістю щодо зовнішніх впливів.

Е.І.Головаха визначає життєву перспективу як цілісну картину майбутнього, ядро якої складають ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани. Необхідно відзначити, що життєва перспектива – це стратегія, причому вона може змінюватися, знаменуючи при цьому якісно новий етап життєвого шляху особистості, у якому молода людина повинна зробити один із найбільш відповідальних життєвих виборів – вибір професійного шляху. Із розглянутих раніше особливостей онтогенетичного розвитку випливає, що у даний період життя особистість приходить психологічно підготовленою до прийняття відповідальних рішень [2].

Як підкреслюють дослідники (І. С. Кон, Є. І. Головаха, О. О. Кронік) це відбувається тому, що вибір здійснюється без урахування віддаленої перспективи прийнятого рішення, тобто молода людина при виборі професії виходить із найближчої перспективи і неузгоджує її із віддаленими життєвими цілями. За даними соціологічних досліджень, практично в усіх юнаків є план досягнення якоїсь значущої для себе цілі на найближчі п’ять років і план на більш віддалене майбутнє. У ці плани входить і рівень освіти, посада, розмір заробітної плати, питання про сім’ю, квартиру.

Однією із розповсюджених є група структурних концепцій, що характеризуються прагненням розробити схематичні описи психологічних типів професіонала у зв’язку з типами професійної діяльності.

Цікавою є спроба американського вченого Дж. Голланда поєднати теорію особистості з теорією вибору професії. Суть концепції Дж. Голланда полягає в тому, що професійна успішність, задоволеність, стійкість залежать, в першу чергу, від співвідношення типу особистості і типу професійного середовища. Представники тієї або іншої професії – особистості однорідні. Дж. Голланд вважає, що члени кожної професійної групи створюють своє характерне персональне середовище. Люди прагнуть знайти середовище і професію, які дозволили б їм повно розкрити свої здібності, виразити свої установки і ціннісні орієнтації, займатися проблемами, які їх цікавлять [4].

Ми поділяємо погляди авторів, які стверджують, що кожна професія має свої професійно важливі ознаки, і, природно, для того, щоб особистість змогла втілити свої здібності і випробувати себе в певній професійній системі, її особистий вибір професії і її система психофізіологічних ознак повинна відповідати ознакам, які вимагаються самим професійним середовищем, тоді вибір професії буде адекватним.

Отже, формування життєвих планів і перспектив сучасної молоді передбачає формування стійких, свідомо вироблених уявлень про свої  обов’язки і права у ставленні до суспільства, інших людей, моральних принципів і переконань, розуміння обов’язку, відповідальності, уміння аналізувати власний життєвий досвід, спостерігати за іншими явищами дійсності і давати їм оцінку, які забезпечать їм у подальшому активне творче життя.

 

Джерела та література:

  1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
  2. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Е. И. Головаха. – К. : Наукова думка, 1988. – 144 с.
  3. Кон И. С. В поисках себя / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1984. – 335 с.
  4. Кордунова Н. О. Визначення структури і ґенезу професійного образу студентів-психологів / Н. О. Кордунова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. – К. : ДП "ІнформацІйно-аналітичне агенство", 2014. – Т. X. – Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. – Вип. 26. – С. 454 – 467.
  5. Потапчук Л.В. Особистісне самовизначення старшокласників / Л. Потапчук // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова Вип. 1(8). – К., 2000. – С.113 – 118.
  6. Потапчук Л. Психологічні особливості професійної мотивації особистості / Л. Потапчук // Професійна психологія: методологія, методи та практика: [Зб. наук. пр.]/ Волин. Нац.. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2008. – С. 112 – 126.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2019
Розробка : "Almeis" ICA
+38 (066) 426 31 33
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Московська, 67-2
inforum.in.ua@ukr.net
inforuminua
www.fb.com/inforuminua