Зараження вірусом Ебола не у всіх випадках призводить до летальних наслідків, адже генетика може відігравати важливу роль в ступені тяжкості перебігу цього захворювання – такого висновку дійшли дослідники з Університету Вашингтона.
Вчені інфікували мишей вірусом Ебола, який поширюється у Західній Африці та протягом інкубаційного періоду спостерігали за ними. 70% мишей захворіли і більше половини з них померли від запалення печінки та внутрішніх кровотеч. Близько 19% мишей спочатку втрачали вагу, але потім повністю відновились протягом двох тижнів. Решта 11% частково впорались із вірусом.
Науковці кажуть, що така мінливість в результатах нагадує ситуацію у Західній Африці, де від епідемії загинуло більше 4900 осіб, у той час, як заражених більше 13 000 осіб.
Про початок епідемії лихоманки Ебола, історію виникнення, симптоми та поширення читайте у статті "Ебола – вірус здатний знищити людство"
Вони також змогли знайти та пояснити залежність між результатами хвороби і конкретними генетичними лініями мишей. Так, високу активність в генах, які сприяють запаленню кровоносних судин і загибель клітин, що призводить до більш серйозної хвороби можна було побачити у тих мишей, які загинули. Ті ж, що вижили, як правило, виявляють більше активності в генах, які відповідають за регенерацію судин і боротьбу з інфекцією. Більше того, особливий тип клітин печінки може також зупинити вірус.
Представник кафедри мікробіології Університету Вашингтона Майкл Катц зазначив, що отримані результати дозволять дослідникам в галузі медицини створити ефективні вакцини від вірусу Ебола.
Професор вірусології Університету Уоріка Ендрю Істон зауважив, що подібний зв'язок між генами і результатами виявлений і при дослідженні інших вірусів. Незважаючи на цінність отриманої інформації, варто бути обережним з безпосередньою екстраполяцією результатів проведеного дослідження на людину. Адже на відміну від мишей, які були інфіковані вірусом Ебола, люди мають велику різноманітність генетичних комбінацій, що робить оцінку впливу генів у людини складнішою.
Крім того, у дослідженні також не враховані фактори навколишнього середовища такі, як якість медичної допомоги, вік і стан здоров’я людини, момент зараження вірусом та ін. Експерти стверджують, що зазначені чинники можуть вплинути на те, як організм людини відреагує на лихоманку Ебола.
