В житті кожної дитини присутні мультфільми. У буденній свідомості вони сприймаються як невід’ємний складник дитинства, засіб розважання та розвитку підростаючої особистості. З психолого-педагогічної точки зору така точка зору досить прийнятна, адже мультиплікація є особливим жанром екранних мистецтв, де аудіовізуальний ряд підлаштований саме для дитячого сприйняття: дитячі мультфільми яскраві, образні, емоційно збагачені. Саме з причини, що діти не володіють необхідним рівнем знань, і відповідно не мають життєвого досвіду, – оточуючу дійсність вони сприймають з допомогою аудіовізуальних образів та відчуттів [5, с. 10].
Вказані стилістичні та змістові особливості мультфільмів тісно співвідносяться з властивостями дитячого сприйняття, що, у свою чергу, дозволяє розглядати мультиплікацію як потужний засіб впливу на маленького глядача. Зокрема мова йде про інформаційний вплив: дитина черпає з перегляду мультфільмів значну кількість інформації художньо-естетичного, морально-етичного та пізнавального характеру. Мовою яскравих образів, посилених музичним супроводом, мультфільми можуть донести до дитячої свідомості значну кількість інформації [5, с. 10].
Звідси зрозуміло, що інформаційна наповненість мультфільму пов’язана з характерологічним, особистісним та соціальним становленням дитини.
Інформацію з оточуючого світу дитина здатна сприймати переважно лише у вигляді образів, з яких у подальшому формується її власна модель оточуючого світу. Саме завдяки наявності образної передачі сюжету мультиплікація слугує провідним засобом формування у дитини картини оточуючого світу, на основі чого будується орієнтовна модель поведінки у соціумі [3].
Н.І. Гендіна вважає, що «інформаційна культура особистості – одна зі складових загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду і системи знань, умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність по оптимальному задоволенню індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій. Ця складова є найважливішим чинником успішної діяльності, а також соціальної захищеності особистості в інформаційному суспільстві» [1, с. 21].
Згідно Ю.С. Інякіну і В.О. Горському, модель процесу формування інформаційної культури особистості включає компоненти культури особистості (знання, ціннісно-цільову орієнтацію, досвід інформаційно-пізнавальної, творчої діяльності, комунікації компоненти інформаційних технологій) по відношенню до компонентів інформаційних технологій [2, с. 10].
Можемо виділити основні характеристики мультиплікації, які дають можливість застосовувати її в якості засобу розвитку дитини в інформаційному суспільстві:
- казковий сюжет, доступний для розуміння;
- насиченість яскравими образами, кольорова виразність;
- лаконічність подачі та динамічність розгортання сюжету;
- простота та легкість сприйняття дитиною тощо.
Мультиплікаційні герої демонструють дітям різноманітні форми та способи взаємодії з оточуючим світом, які у більшості випадків є еталонними для маленького глядача. Активне використання зазначеної структурної особливості мультиплікаційного продукту, що має на меті свідоме керування процесом розвитку дитини, буде ефективним лише за умови роз’яснення маленькому глядачеві демонстрованих ситуацій.
Сприйняття дитиною оточуючого світу недосконале, тому дитина ще не може самостійно осмислити і вичерпно усвідомити трансльований сюжет, а також ті почуття та емоції, які виникають у неї під час перегляду. Відсутність дорослого як посередника у тлумаченні змісту мультфільму спричинює хаотичне сприйняття символів та образів, які передаються. Відбувається сліпе копіювання поведінки та висловлювань мультиплікаційних персонажів без розуміння сутності та значення сприйнятої інформації. Як результат, засвоєння трансльованих смислів та інформації значно ускладнюється, а подекуди і деформується.
З віком сприйняття мультиплікаційних програм зазнає змін, зокрема значно збагачується сприйняття маленьким глядачем змісту мультфільму, його інформаційного складника. Призначення мультфільму для дошкільнят – викликати певні емоції: радість, сміх або сум, співчуття героям. Для досягнення розвивального ефекту цього вже достатньо. При роботі з молодшими школярами можна попросити дитину не лише розповісти про переглянутий мультфільм, а й поділитися враженнями, які він у неї викликав, а також висловити власні коментарі щодо побаченого.
Однак, незважаючи на те, що діти охоче діляться своїми враженнями від мультфільму, зазвичай вони не здатні осягнути його зміст: головний сенс побаченого, а отже і трансльована інформація, зазвичай залишається незрозумілим маленькому глядачеві. Тому дітей, особливо дошкільників і молодших школярів, варто заздалегідь націлювати на майбутній перегляд мультфільму, створювати у них певний настрій, спрямовувати їхні думки у потрібному напрямі. Така попередня робота допомагає повніше розкрити для дитини зміст побаченого. Адже улюблені персонажі виступають для дитини носієм певної сукупності рис та якостей, а тому образ знайомого героя є символічним.
Малюк ще не здатний до самоаналізу, йому набагато легше наділити мультиплікаційного персонажа тими рисами, які він хотів би відреагувати, або якими хотів би володіти, і на основі цього уявлення визначити і засвоїти прийнятну для себе модель і стиль поведінки. При роботі з дитиною цим варто користатися: умовно наділяти її улюблених мультиплікаційних персонажів тими чи іншими позитивними рисами, і пропонувати повторювати чи імітувати їх дії.
Реалізація окресленого механізму можлива завдяки унікальним особливостям впливу на дитину мультиплікації. Своєрідне емоційне поле, що виникає у дитини в результаті перегляду мультиплікаційних фільмів, є сприятливим для психолого-педагогічного впливу на розвиток маленького глядача. Це можливо завдяки розумінню дитиною художньої мови мультиплікації, її сприйнятливості до пропонованих аудіовізуальних образів [5, с. 11].
Тож внаслідок високої сприйнятливості дитини до аудіовізуальної інформації, яку передає мультфільм, а також відсутності життєвого досвіду та критичного сприйняття оточуючої дійсності, діти легко засвоюють пропоновану з екрану інформацію [3]. На жаль, в умовах стихійної і некерованої дорослими взаємодії дитини з сучасним інформаційним середовищем нівелюється розвивальний вплив мультиплікації на розвиток дитини.
Загалом можливості мультиплікації щодо її інформаційного впливу на маленького глядача реалізуються завдяки психологічному механізму навіювання. Навіювання – це вплив на людину з метою створення у неї певного стану або спонукання певних дій, що розраховані на недостатньо усвідомлюване та некритичне сприймання [4, с. 205]. Навіювання є одним із провідних механізмів впливу на дитячу психіку, який базується на психологічних особливостях віку; воно є найбільш уживаним, зокрема і в інформаційному середовищі. Сформовані у дитячому віці стереотипи і модель поведінки чинять беззаперечний вплив на подальший розвиток особистості дитини, і скоригувати ці стереотипи зазвичай не видається можливим. Тому дорослим, які взаємодіють із дитиною, важливо дбати про відносну «чистоту» та «правильність» отримуваної зовні інформації, у тому числі й такої, яку транслює мультиплікаційних продукт.
Таким чином, якість та спрямованість інформаційного впливу безпосередньо залежить від того мультиплікаційного продукту, який «споживає» дитина. Ставлячи за мету формування цілісної гармонійної особистості, що має міцні світоглядні та моральні орієнтири, слід ретельно контролювати мультиплікаційні вподобання малюка, створюючи сприятливе середовище для становлення розвиненої особистості. Цілеспрямоване та організоване застосування засобів мультиплікації призводить до більш якісного засвоєння дитиною трансльованої інформації: орієнтирів, цінностей та норм, а також повноцінного особистісного та пізнавального розвитку малюка. Отже, можемо підсумувати, що мультфільми як «мистецтво для дітей» на певних вікових етапах можуть стати вагомим джерелом інформації, що впливає на морально-етичний, пізнавальний та соціальний розвиток дитини в інформаційному суспільстві.
Джерела та література:
- Гендина Н. И. Информационная грамотность или информационная культура: альтернатива или единство (результаты российских исследований) / Н. И. Гендина // Школьная библиотека. – 2005. – № 3. – С. 18-24.
- Инякин Ю. С. От информационной культуры к культуре личности / Ю. С. Инякин, В. А. Горский // Дополнительное образование. – 2000. – № 10. – С. 6-10.
- Козырева Л. Г. О социально-психологических особенностях детской киноаудитории / Л. Г. Козырева // Юный зритель. Проблемы социологии кино. – М. : Искусство, 1981. – 71 с.
- Лазарєв М. О. Основи педагогічної творчості: Навчальний посібник для пед. iн-тiв / М. О. Лазарєв. – Суми : ВВП «Мрiя»-ЛТД, 1995. – 212 с.
- Немирич А. А. Дошкольники и современное мультипликационное кино: проблемы и пути их решения / А. А. Немирич // Дошкольная педагогика. – 2012. – № 2. – С. 9-11.
