Зміни, що мають місце у житті нашого суспільства, з особливою гостротою актуалізують проблему готовності особистості до свідомого вибору власної життєвої позиції, максимальної реалізації особистісних можливостей і, як наслідок, адекватної професійної діяльності. Передусім це стосується юнацтва, перед яким проблема вибору (життєвого, смислового, ціннісного, професійного) в нових соціально-економічних умовах постає досить гостро.
Особливо відповідальну роль у процесі професійного самовизначення особистості відіграє мотивація, яка є невід’ємним компонентом структури її спрямованості. Мотивація є психологічною основою пошуку людиною свого покликання, фіксуючи в собі як емоційні переваги людини у сфері праці, так і її моральні установки, переконання, оцінку своїх професійних можливостей.
Різні аспекти проблеми мотивації професійного самовизначення розглянуто в роботах таких вчених, як Є. І. Головаха, Є. І. Климов, І. С. Кон, О. О. Кронік, В. А. Матусевич, А. В. Мудрик, В. Л. Оссовський, Б. А. Федоришин, В. В. Ярошенко та ін.
Адекватна і сформована мотивація вибору професійної діяльності передбачає визначеність, стійкість професійних намірів, реалістичність щодо власних можливостей та життєвої ситуації, перевагу внутрішньої мотивації над зовнішньою, усвідомленість мотивів вибору професії і суттєво впливає на успішність професійного навчання та продуктивність майбутньої реалізації себе у професії.
Однак психологи зауважують певну недосконалість мотивації професійного вибору старшокласників, що зумовлено віковими особливостями психічного розвитку і становлення особистості. Одним із проявів такої недосконалості є низький рівень усвідомленості мотивації професійного самовизначення [1], тож, як наслідок, старшокласники часто не можуть дати відповіді на питання про свою майбутню професію або про те, що їм найбільше подобається, найбільше цікавить. Проте справа не тільки в цьому. Старшокласники не завжди адекватно розуміють себе, свої інтереси, бажання, нахили, уподобання. Причини цього різні. Це, зокрема, відсутність життєвого досвіду, і невідповідність власних цінностей цінностям оточення, в якому вони живуть, і небажання виявити навіть перед самим собою таку систему цінностей, яку вони вважають соціально небажаною. Мотивація професійного вибору старшокласників визначається різними аспектами ставлення до майбутнього. Усвідомленість мотивів вибору професії – ознака зрілості професійних намірів. Незрілість професійних намірів старшокласників може проявлятися в неузгодженості (конфліктності) свідомих і неусвідомлених мотивів професійного вибору, що значною мірою заважатиме формуванню продуманих і обґрунтованих професійних планів.
Саме тому метою нашого дослідження було емпіричне виявлення специфіки усвідомлення мотивації професійного вибору старшокласників, для досягнення якої використовувалася методика Решітки когнітивної диференційованості Дж. Боддена, що її адаптував О. Ю. Винокур [2].
Методика дає змогу визначити усвідомлену значущість кожного мотиву вибору професії, неусвідомлену значущість мотиву, узгодженість свідомої і неусвідомленої мотивації професійного вибору (усвідомленість – конфліктність мотивацій професійного вибору), диференційованість професійних уявлень (аналітичність, деталізованість або цілісно-емоційне сприйняття).
Значущі відмінності обраховували однофакторним дисперсійним аналізом за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.
Вибірку дослідження склали учні 10-х класів гімназій та загальноосвітніх шкіл м. Луцька. N = 94 (серед них 44 юнаки та 50 дівчат віком 15–16 років).
Розгляд ієрархії усвідомлених мотивів вибору професії старшокласників виявив, що в хлопців, і в дівчат найважливішими є такі мотиви: можливість за допомогою обраної професії підтримати свій матеріальний стан, цікавість професії за змістом. Крім того, у хлопців дуже важливими виявилися такі мотиви, як неважкість професії та можливість самостійно планувати свою професійну діяльність. Чоловіча група нашої вибірки вважає їх основними і такими, якими вони керуються, вибираючи майбутню професію. Основні мотиви дівчат – бути корисним іншим людям, можливість спілкуватися з іншими людьми. Невагомими хлопці називають мотиви бути корисним іншим людям та стати відомою людиною, а дівчата – мотиви самостійного планування своєї роботи, неважкість професії.
Порівняння показників хлопців і дівчат за параметром свідомої важливості мотивів вибору професії виявило такі відмінності: можливість самостійно планувати свою роботу (F = 0,007 при α ≤ 0,01), не важкість професії (F = 0,039 при α ≤ 0,05), можливість бути корисним іншим людям (F = 0,026 при α ≤ 0,05). Перші два мотиви переважають у хлопців-десятикласників, тоді як останній більш вагомим вважають дівчата
Аналіз ієрархії неусвідомлених мотивів представників нашої вибірки виявив, що при здійсненні вибору професії і в хлопців, і в дівчат, найвагомішим є мотив цікавості професії за змістом. До вагомих також належить мотив стати відомою людиною. Серед вагомих мотивів у хлопців – пізнання нового, а в дівчат – неважкість професії. Невагомим і в хлопців, і в дівчат є мотив бути корисним іншим. У хлопців також невагомими виявлено мотиви можливості спілкування та неважкість професії. У дівчат такими є мотиви розвитку творчих здібностей та пізнання нового.
Порівняння середніх показників та дисперсій хлопців і дівчат за параметром несвідомої важливості характеристик професій статистично значущих відмінностей не виявило.
Розгляд конфліктності мотивації професійного вибору потребує насамперед звернути увагу на те, що показники свідомої значущості мотивів вибору професії і в хлопців, і в дівчат є вищими порівняно з такими показниками неусвідомленої мотивації. Це можна пояснити тим, що старшокласникам властиво перебільшувати особисте значення цих мотивів через неадекватне розуміння своїх можливостей, здібностей, нахилів, уподобань. Проте таке перебільшення може бути пов’язане з наміром відповідати соціальним очікуванням.
Високу узгодженість мотивації вибору професії виявлено стосовно мотивів стати відомою людиною, цікавості професії за змістом, який є провідним у виборі професії наших досліджуваних. У дівчат узгодженими виявилися мотиви самостійного планування своєї роботи та неважкості професії, які є неважливими як у свідомій, так і в неусвідомленій ієрархії. Висока конфліктність притаманна мотивам багато заробляти, можливості бути корисним іншим людям. Також у хлопців висококонфліктними виявилися такі мотиви, як неважкість професії, можливість самостійно планувати свою роботу.
За нашими даними, існують значущі відмінності конфліктності деяких мотивів вибору професії. Насамперед, це мотив бути корисним іншим, конфліктність якого переважає у дівчат-десятикласниць (F = 0,065 при α ≤ 0,01) Дівчата значно перебільшують важливість цього мотиву. Конфліктність мотивів неважкості професії (F = 0,038 при α ≤ 0,05) та самостійного планування своєї роботи переважає у хлопців (F = 0,032 при α ≤ 0,05).
За параметрами диференційованість професійних уявлень та конфліктністю мотивації професійного вибору між показниками хлопців і дівчат нашої вибірки за F-критерієм відмінностей не виявлено.
Отже, специфіка мотивації професійного вибору старшокласників полягає у тому, що у хлопців і дівчат конфліктними є різні мотиви професійного вибору. Так, у хлопців конфліктними виявилися мотиви неважкості професії, можливості самостійно планувати свою роботу, тоді як у дівчат ці мотиви вибору професії узгоджені. І хоча ці мотиви у хлопців є провідними, однак їх важливість юнаки значно перебільшують. Дівчата ж не зважають на них при виборі професії. У дівчат висококонфліктним виявився провідний мотив бути корисним іншим людям, важливість якого вони суттєво перебільшують. Перераховані особливості мотивів вибору професії хлопців і дівчат, на нашу думку, є відображенням процесу статеворольової соціалізації старшокласників у професійній сфері. Подальші перспективи нашого дослідження вбачаємо в уточненні цих особливостей мотивації юнаків та дівчат стосовно інших мотивів, у вивченні динаміки становлення мотивації професійного вибору в старшому шкільному віці.
Джерела та література:
- Мудрик А. В. Час пошуків і рішень / А. В. Мудрик. – К. : Наук. думка, 1990. – 138 с.
- Винокур О. Ю. Методика дослідження мотивів професійного самовизначення / О. Ю. Винокур // Психологія. К., 1990. – Вип. 35. – С. 94 – 121.
