Актуальною є оптимізація процесу створення нових лікарських препаратів, що містять похідні тетразолів; пошук нових економічно вигідних умов їх синтезу. Із хіміко-аналітичної точки зору важливою є розробка нових ефективних методик для визначення тетразолів та їх похідних, що може бути реалізовано методами потенціометрії. Мета роботи - обґрунтувати можливість аналітичного застосування тетразолів та їх похідних.
Тетразоли – ароматичні сполуки, енергія делокалізації яких коливається в інтервалі 231,8 – 265 кДж/моль і значно перевищує енергію делокалізації інших п’ятичленних гетероциклів. Тетразол є типовою амфотерною сполукою, а атоми нітрогену легко вступають у різноманітні реакції за рахунок своїх неподілених електронних пар. Циклічна система з одним атомом карбону і чотирма атомами нітрогену виявилася досить стійкою до нагрівання, до дії кислот, основ, окисників і відновників. Номерація атомів тетразольного кільця відповідає загальним правилам, прийнятим для п’ятичленних гетероциклів [2]:
Похідні тетразолу отримали значне поширення в медицині. У даний час на фармацевтичному ринку представлені десятки високоефективних лікарських засобів, активні фармацевтичні інгредієнти (субстанції) яких, містять тетразольний цикл. Поряд з давно відомими препаратами, такими як антибіотики ряду цефалоспорину (Cefazolin, Ceftezol), знайшли застосування тетразолвмісні лікарські засоби нового покоління, що володіють високою ефективністю і селективністю дії. Серед них гіпотензивні препарати (Losartan, Valsartan, Candesartan, Irbesartan), препарати з антиалергенною дією (Pranlucast, Tazanoplast, Pemiroplast), діуретики (Azosemid), інгібітори тромбоутворення (Cilostazol) [1]. Серед них одним із найпоширеніших є кордіазол (коразол) – пентаметилентетразол, який є ефективним стимулятором центральної нервової системи і серцевої діяльності:
Незаміщений тетразол і його С-заміщені можуть існувати у двох таутомерних формах - 1H-тетразол і 2H-тетразол, проте переважає 1H-таутомер. Для цього гетероциклу існує три ряди монозаміщених і два ряди дизаміщених похідних [3].
Більшість тетразолів – кристалічні тверді речовини, але серед представників кожного моноциклічного ряду знайдені рідкі тетразоли. Температури кипіння і плавлення 2-монозаміщених тетразолів, як правило, нижчі, ніж у відповідних 1-монопохідних. 5-монозаміщені тетразоли плавляться, зазвичай, при значно вищих температурах, ніж 1- і 2-заміщені ізомери. Сам тетразол має температуру плавлення 156° С, кристалізується у вигляді триклінічної системи, легко розчиняється у воді і спирті, але важко в ефірі і бензолі [3].
Основним завданням є синтезувати іонні асоціати, як основи для іон-селективних електродів. За допомогою синтезованих ІА будемо отримувати сенсори, з якими проводитимемо дослідження на встановлення: властивостей сенсора (як впливає на його властивості природа пластифікатора, кількість електродоактивної речовини (ЕАР) та пластифікатора). Також необхідно встановити оптимальний склад полівінілхлоридних (ПВХ) тетразол-чутливих мембран на основі іонних асоціатів, крутизну електродної функції для найбільш оптимальної мембрани; лінійність електродної функції; нижню межу визначення.
Список літератури
- V.A. Ostrovskii, G.I. Koldobskii and R.E. Trifonov, Tetrazoles. In: Comprehensive heterocyclic chemistry III / A. R. Katrizky, C. A. Ramsden, E. F.V. Scriven, and R. J.K.Taylor // Elsevier: Oxford. – 2008. – Vol.6. – P. 257.
- Иванский В. И. «Химия гетероциклических соединений» / В. И. Иванский: Учеб. Пос. для ун-тов. – М.: Высш. школа, 1978. – C. 559.
- Эльдерфилд Р. Гетероциклические соединения / Р. Эльдерфилд, пер. с англ. Ящунского В.Г. - М.: Мир, т. 8. - 1969. - С. 364 .
