Протягом усієї історії психології формувалося остаточне визначення терміну «стиль». А. Адлер стверджував, що стиль – це ієрархія життєвих цілей і способів, яким суб’єкт надає перевагу для їх досягнення. [4, с. 6]. Г. Олпорт трактував стиль як систему операцій, до якої особистість схильна в силу своїх індивідуальних особливостей [4, с. 6].
На нашу думку, стиль – це системна характеристика індивіда, яка зумовлює поведінку людини, визначає провідний спосіб вирішення нею життєвих задач та характер взаємодії з оточуючим світом (суб’єкт-об’єктної взаємодії) загалом. Стиль формується на основі як внутрішніх характеристик особистості, так і піддається впливу соціального середовища, в якому перебуває індивід. Тобто, це є гнучка, системоутворююча та системоперетворююча психічна властивість особистості.
В 50-тих рр. ХХ ст. науковці приділили особливу увагу розробці поняття «когнітивний стиль» – формально-динамічна характеристика інтелектуальної діяльності, не пов’язана зі змістовими (результативними) аспектами роботи інтелекту [5, с. 20]. Передували цьому розробки представників напрямку «New Look», які довели перспективність особистісного підходу у вивченні пізнавальних процесів. Одним із основних підходів до вивчення когнітивних стилів є роботи Меннінгерскої групи – Дж. Кляйн, Р. Гарднер та ін. (індивідуальні форми контролю пізнавальних процесів, що забезпечують їх адекватність і спрямованість на узгодження потреб індивіда і вимог середовища) [3, с.15]. Представники цього напрямку виділяють декілька когнітивних стилів (когнітивних контролів):
- згладжування/підкреслювання відмінностей – відображає міру взаємодії нових образів зі слідами пам’яті;
- діапазон еквівалентності (понятійна диференціація) – проявляється в різноманітності категорій, які людина використовує для групування об’єктів за схожістю;
- ригідність/гнучкість пізнавального контрою – характеризує міру жорсткості в організації пізнавальних процесів і проявляється в здатності людини переключатися на інші види та способі діяльності відповідно до об’єктивних умов;
- вузькість/широта сканування (екстенсивність-помірність перцептивного поля) – характеризує здатність до розподілу і фокусування уваги, до точного і деталізованого відображення ситуації, фіксації її значимих ознак та міри охоплення різних аспектів відображуваного матеріалу;
- толерантність/нестійкість до нереального досвіду – здатність об’єктивно оцінювати враження, які суперечать знанням і досвіду людини;
- полезалежність/поленезалежність (психологічна глобальність-диференціація);
- когнітивна простота/складність сприйняття – відображається в його багатомірності, кількості біполярних координат, за допомогою яких суб’єкт сприймає і описує об’єкти та інших людей;
- рефлективність\імпульсивність - відображає схильність суб’єкта до більш чи менш розгорнутого і детального аналізу ситуації при необхідності прийняття рішення. особливо в умовах невизначеності;
- категоризація\концептуалізація – відображає схильність суб’єкта в завданнях на класифікацію використовувати поняття на основі зовнішньої схожості стимулів, або ж їх функціональних відношень [3, с.15-17].
Отже, основним завданням дослідження когнітивних стилів є вивчення впливу стилю на різні етапи сприйняття і переробки інформації. Тобто, когнітивні стилі – це ті способи сприйняття, мислення, дії, які людина зазвичай використовує. Вони обумовлені як особистісними характеристиками, так і рівнем онтогенетичного розвитку індивіда.
Розробкою проблеми когнітивного стилю у навчальній діяльності займаються багато психологів, зокрема М. С. Єгорова, Л. Л. Жердецька, І. Н. Козлова, О. Л. Луценко, О. Б. Напрасна, М. О. Холодна та ін.
Для визначення когнітивно-стильових особливостей особистості студента-першокурсника нами була використана методика «Фігури Готшильда» – тест, спрямований на діагностику параметру полезалежності – поленезалежності (ПН-ПНЗ). Досліджуваним пропонується в тридцяти замаскованих фігурах віднайти одну з п’яти еталонних фігур. Фіксується загальний час виконання завдання.
Вибірку склали 294 студента Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки першого курсу навчання різних спеціальностей, віком від 16 до 39 років.
Були виявлені наступні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик поленезалежних та полезалежних студентів першого курсу (рис.1).
Рис. 1. Частота прояву полезалежності-поленезалежності серед студентів-першокурсників
Найбільш чіткі відмінності проявляються в особливостях сприйняття. Полезалежні (67% опитаних) більшою мірою схильні до різного роду ілюзій сприйняття, довіряють наочним зоровим враженням. Для поленезалежних (33%) картина сприйняття є більш структурованою, вони покладаються на внутрішній досвід і швидко можуть виділити деталь з цілісної просторової ситуації.
Поленезалежні люди більш успішні в інтелектуальній діяльності та обирають сферу, що вимагає високої самостійності у засобах досягнення поставленої мети. Полезалежні зазвичай більш товариські, мають багато соціальних контактів, вибирають такий рід занять, в якому засоби діяльності заздалегідь задані, обумовлені, надають перевагу колективному виконанню завдання.
Отже, проведене дослідження вказує на значну перевагу полезалежної когнітивної орієнтації серед студентської молоді першого курсу навчання. Це свідчить про переважну спрямованість не на предметну та когнітивну сфери, а на соціальну сферу, що характеризується схильністю до компромісу, прагненням подобатися оточуючим, прийняття тих морально-етичних цінностей, які пропонує група.
Джерела та література:
- Алгоритми оцінювання психофізіологічних і когнітивних характеристик користувачів систем підтримки прийняття рішень / Ю.О. Фуртат // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. – К.: ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова НАН України, 2011. – Вип. 59. – С. 98-105.
- Жердецька Л. Л. Когнітивні стилі як чинник професійного становлення майбутніх психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук / Л. Л. Жердецька; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 c.
- Толочек В.А. Проблема индивидуального стиля деятельности в психологии: прошлое, настоящее и будущее / Вестник МГУ. Серия 14. Психология. – 2010. – № 2. – с. 43 – 51.
- Стиль человека: психологический анализ / Под. ред. А. В. Либина. Москва: Смысл, 1998. – 310 с.
- Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума / М.А. Холодная. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 384 с.
