Кожного року значна кількість іноземних громадян приїздить в Україну на досить тривалий час задля отримання вищої професійної освіти. Кожен з цих «візитерів» постає перед необхідністю проходження досить складного періоду пристосування як до умов навчання у конкретному навчальному закладі, так і до соціокультурних особливостей нової для себе країни. Призвичаювання освітніх мігрантів – їх міжкультурна адаптація – представляє собою «складний процес, в разі успішного завершення якого людина досягає відповідності (сумісності) з новим культурним середовищем, приймаючи його традиції як свої власні та діючи у відповідності до них» [3, с. 326].
Найбільш важливою психологічною категорією для розуміння сутності змін, що відбуваються у психіці студента-іноземця під час перебування у країні навчання, є категорія «картина світу», яку можна визначити як «певну сукупність або впорядковану систему знань людини про світ, про себе про інших людей та ін., яка опосередковує, переломлює через себе будь-який зовнішній вплив» [2, с. 142]. Саме це світоглядне утворення підлягає найбільшому тиску з боку етно-культурних особливостей нового суспільства та зазнає найсуттєвішої трансформації під час міжкультурної адаптації. З іншого боку, доречно припустити, що змістові особливості картини світу самі є суттєвим фактором адаптації та зумовлюють успішність професійного становлення, особистісного розвитку та психічного благополуччя студента-іноземця у країні навчання.
Метою цього дослідження було вивчення особливостей трансформації картину світу іноземних студентів під час міжкультурної адаптації у країні навчання.
У якості гіпотези були сформульовані два взаємопов’язані припущення:
- цілеспрямоване сприяння міжкультурній адаптації та розвиток її особистісних ресурсів є фактором позитивних змін у змістових особливостях картини світу студентів-іноземців;
- оптимізація картини світу, в свою чергу, може виступати фактором успішності соціально-психологічної адаптації студентів-іноземців до нових етнокультурних умов.
Для перевірки цієї гіпотези на базі державних навчальних закладів IV рівня акредитації м. Харкова було проведено емпіричне дослідження, в якому прийняли участь 104 іноземних студента віком 19 – 25 років, громадян Китаю, країн Африки, арабських країн та країн сходу колишнього СРСР. 67 з них склали дві експериментальні групи, 37 – контрольну групу.
На першому етапі дослідження було вивчено змістові особливості картини світу, показники успішності міжкультурної адаптації та особливості розвитку особистісних ресурсів міжкультурної адаптації студентів-іноземців.
Обрання методик психологічної діагностики особливостей картини світу студентів-іноземців обґрунтовано уявленням про те, що структурно цей психічний феномен може бути диференційований на: уявлення про себе (образ-Я), уявлення про інших людей, уявлення про навколишній світ, уявлення про своє життя [1, с. 41]. На основі цього положення було обрано такі методики: Метод діагностики міжособистісних ставлень Л. Собчик – (діагностовані змістові аспекти картини світу – образ Я, образ інших); Особистісний диференціал – (аспекти – образ Я, образ інших); Методика «Атрибутивні характеристики» – (аспекти – образ Я, образ інших); Тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва – (аспект – уявлення про життя); Опитувальник соціальних аксіом SAS-60 М. Бонда та К. Леунга (аспекти – образ інших, уявлення про оточуючий світ, уявлення про життя); Шкала базисних переконань Р. Янофф-Бульман – (аспекти – образ Я, образ інших, уявлення про світ).
Показники успішності процесу міжкультурної адаптації досліджено за допомогою Опитувальника адаптації особистості до нового соціокультурного середовища Л. Янковського, Методики оцінки якості життя Р. Еліота, Опитувальника культурного шоку І. Мнацаканян.
У наших попередніх теоретичних та емпіричних обслідженнях обґрунтовано можливість виділення універсальних (життєстійкість, толерантність до невизначеності, здатність до конструктивного копінгу) та етноспецифічних (етнічна ідентичність та етнічна толерантність) ресурсів міжкультурної адаптації. Універсальні ресурси подолання складних життєвих ситуацій діагностовано за допомогою Короткої версії тесту життєстійкості М. Кузнєцова та ін., Опитувальника копінг-стратегій К. Кравера та ін., Опитувальника толерантності до невизначеності С. Баднера. Етноспецифічні ресурси адаптації оцінено через застосування Методики вимірювання вираженості етнічної ідентичності Дж. Фінні; Опитувальника типів етнічної ідентичності Г. Солдатової; Методики «Індекс толерантності» Г. Солдатової.
Порівняння результатів контрольної та експериментальних груп за використаними методиками констатувального вимірювання не виявило між ними статистично значущих розбіжностей за діагностованими показниками.
Для перевірки гіпотези дослідження було проведено формувальний експеримент за участю двох експериментальних груп (у відповідності до двох змістових складових сформульованої гіпотези). Сутність формувального експерименту для першої експериментальної групи полягала у впровадженні комплексної програми психолого-педагогічного супроводу міжкультурної адаптації та розвитку її особистісних ресурсів, для другої експериментальної групи – програми оптимізації змістових особливостей картини світу. Психолого-педагогічні інтервенції обох розроблених програм, у залежності від їх спрямованості та психологічного змісту, проводилися в аудиторній (спільна діяльність студентів та агента інтервенцій – психолога, куратора студентської групи, працівника підрозділу по роботі з іноземними громадянами в межах навчально-виховного процесу вишу), позааудиторній (спільна діяльність студентів та агентів інтервенцій у соціальному середовищі поза ВНЗ) та індивідуальній (взаємодія психолога зі студентом) формах.
Після завершення програм було проведене контрольне дослідження. Оцінка ефективності програм, реалізованих у рамках формувального експерименту, здійснювалася шляхом зіставлення змістових особливостей картини світу, показників успішності процесу та розвитку особистісних ресурсів міжкультурної адаптації студентів-іноземців контрольної та експериментальних груп за класичною схемою «до / після».
Отримані в контрольному дослідженні дані показали, що результатами участі першої експериментальної групи у програмі психолого-педагогічного супроводу міжкультурної адаптації є збільшення здатності реалізовувати конструктивні стратегії соціокультурної адаптації, зростання суб’єктивної задоволеності життям, послаблення культурного шоку, розвиток життєстійкості, толерантності до невизначеності, здатності до конструктивного копінгу, етнічної толерантності та позитивної етнічної ідентичності. Зіставлення змістових особливостей картини світу іноземних студентів – учасників першої експериментальної групи – показало, що психологічне сприяння процесу їх міжкультурної адаптації виявилося значущим фактором оптимізації (позитивної трансформації) їх уявлень щодо власного Я, інших людей, оточуючого світу та власного життя.
Аналіз результатів контрольного дослідження також показав наявність близьких за змістом позитивних змін у психічних особливостях учасників другої експериментальної групи. Для цієї групи діагностовані зміни можна пояснити тим, що реалізація програми психолого-педагогічних інтервенцій з оптимізації змістових особливостей картини світу виступила фактором успішності міжкультурної адаптації та сприяла розвитку її універсальних та етноспецифічних особистісних ресурсів.
У контрольній групі зазначених позитивних змін виявлено не було. Отже, саме реалізовані у процесі формувального експерименту програми оптимізації картини світу та психологічного супроводу міжкультурної адаптації спричинили позитивну особистісну динаміку студентів-іноземців, залучених до участі у цих програмах.
Таким чином, результати, отримані в емпіричному дослідженні, підтверджують висунуту гіпотезу та дозволяють сформулювати такі висновки:
- у процесі керованої міжкультурної адаптації студентів-іноземців відбувається оптимізація (позитивна трансформація) їх картини світу;
- оптимізація (позитивна трансформація змісту) картини світу є фактором успішності міжкультурної адаптації студентів-іноземців та сприяє їх особистісному і соціально-психологічному розвитку.
Джерела та література:
- Берулава Г.А. Образ мира как ориентировочная основа индивидуальных паттернов психической активности / Г.А. Берулава, М.М. Берулава // Роль стереотипов в психической активности личности. – М. : Изд-во «Гуманитарная наука», 2010. – 157 с.
- Смирнов С.Д. Психология образа: проблема активности психического отражения мира / С.Д. Смирнов. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 231 с.
- Стефаненко Т.Г. Этнопсихология / Т.Г. Стефаненко. – М. : Институт психологии РАН, «Академический проект», 1999. – 320 с.
