Особливості мотивації вибору професії виступають предметом багатьох досліджень психологів, соціологів та педагогів. Також особливої актуальності набувають вивчення богослов’я як професійного напрямку, що пов’язане із результатами останніх соціологічних досліджень реалізованих компанією Research&BrandingGroup в Україні (березень 2015 р.), які свідчать, що довіра до церкви та її діячів найвища з-поміж інших соціальних інституцій (62%).
Існує велика кількість підходів до розуміння природи, сутності, структури мотивації та методів її вивчення (Б.Г. Ананьєва, Л.І. Божович, Я.Л. Коломінского, А.Н. Леонтьева, Р.С. Немова, К.К. Платонова, А.А. Реан, С.Л. Рубинштейна та ін.).
Питання вивчення та організації мотивації навчальної діяльності студентів представлені в роботах А.А. Баранова, О.Б. Вершинська, О.С. Гребенюк, Н.А. Ісаєвої, А.Р. Кудашева, Т.В. Кудрявцева, А.К. Маркової, А.М. Матюшкина, Н.І. Мєшкової, А.А. Реана, В.І. Слободчікова, А.В. Сухарева, Е.А. Фоміної та ін.
Навчальна мотивація – особливий вид мотивації, що характеризується складною структурою, однією з форм якої є внутрішня і зовнішня мотивація. Істотними характеристиками навчальної мотивації студентів є стійкість, мінливість і динамічність, що відповідає професійній спрямованості. Мотиви вибору професії і мотиваційна сфера студентів до навчання розглядаються як важливі елементи професійної освіти і як фактори підвищення якості освіти [3].
Зазвичай мотиви, що лежать в основі професійного вибору, неоднорідні за походженням та характером зв'язку з професією. Тільки шляхом аналізу системи мотивів, що лежать в основі суб'єктивного ставлення, можна судити про реальний психологічний зміст ставлення людини до професії.
На основі сучасних психологічних підходів до поняття мотивації (В.К. Вілюнаса, В.І. Ковалева, Е.С. Кузьміна, Б.Ф. Ломова, К.К. Платонова та ін.) А.А. Реан із співавторами описують мотиваційну сферу особистості як сукупність стійких мотивів, що мають певну ієрархію, що виражають насамперед спрямованість самої людини [2, с. 117].
Доктор психологічних наук Л.І. Шумська у рамках дослідження професійного розвитку пропонує розрізняти структуру спрямованості особистості студента: громадянська, професійна та індивідуально-особистісна [4, с. 97].
Громадянська спрямованість відображає ступінь особистісної значимості для студента суспільних потреб, цінностей. У професійній спрямованості знаходить відображення ступінь особистісної значущості для студента професійних потреб і цінностей. Індивідуально-особистісна спрямованість характеризується ступенем особистісної важливості для студента індивідуальних потреб, цінностей, мотивів.
З позиції соціальних очікувань суспільства, співвідношення у студента даних типів спрямованості особистості має бути представлено в наступній послідовності: громадянська, професійна, індивідуального-особистісна.
Отже, метою дослідження є виявлення провідних мотивів вибору професії та спрямованості особистості студента-богослова.
Для реалізації мети дослідження було використано методику визначення основних мотивів вибору професії Е.М. Павлютенкова [1, с. 5-7]. Вибірку дослідження склали 60 студентів віком 16-28 років з Волинської духовної академії та Рівеньської духовної семінарії Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
Результати анкетування дають змогу виявити провідні та додаткові мотиви вибору професії у студентів-богословів (Див. рис. 1.).
Так, 96,7% респондентів одним із провідних мотивів вибору професії визначили соціальні мотиви, що передбачає бажання сприяти суспільному прогресу, соціальну спрямованість на вищі загальнолюдські цілі й потреби. Та лише 3,3% студентів у своєму професійному становленні не керуються соціальною спрямованістю.
Моральна група мотивів є провідною для 78,3% студентів, що характеризує їхнє прагнення до вдосконалення своєї моральності та духовного світу. Проте, 21,7% респондентів не керувались при виборі майбутньої професії можливістю розвитку своїх моральних якостей.
Також одними із провідних для 80% студентів є естетичні мотиви вибору професії, що проявляється у прагненні до естетики праці, її краси, гармонії, сприйняття прекрасного, отримання відчуття радості від діяльності. Для 20% студентів такі мотиви є другорядними чи додатковими.
Рис.1. Мотиви вибору професії у студентів-богословів
Пізнавальні мотиви як прагнення до оволодіння спеціальними знаннями, пізнання змісту конкретної праці є провідними для 75% студентів-богословів. Проте, 25% респондентів не керуються пізнавальними мотивами.
Для 53,3% студентів провідними мотивами є творчі як прагнення бути оригінальним у роботі, вчинення наукових відкриттів, отримання можливостей для творчості. Для 46,7% респондентів творчі мотиви є додатковими. Отримані результати за шкалою творчих мотивів цілком виправдані, оскільки, з одного боку, – у студентів активно розвивають творчі здібності у процесі навчання (викладання музики та співів на рівні музичних шкіл), а з іншого – канонічне богослов’я не допускає прояву творчості, а передбачає строге дотримання уставу та канонів.
Мотиви пов’язані із змістом праці є значущими для 60% студентів. Це проявляється у орієнтації на чіткі знання про процес праці, спрямованість на розумову і фізичну працю. Для 40% респондентів такі мотиви є другорядними.
Група матеріальних мотивів для вибору професії богослова є провідною для 23,3% студентів. Більшість опитаних, а саме 76,7% не керуються прагненням отримати певні блага.
Для 56,7% студентів-богословів престижні мотиви є додатковими, а для 43,3% – визначальними і провідними при виборі професії. Престижні мотиви передбачають прагнення до вибору професій, які цінуються серед знайомих, дозволяють досягти хорошого положення в суспільстві, забезпечують швидке просування по службі.
Утилітарні мотиви для більшості опитаних студентів (75%) є додатковими, і лише для 25% респондентів – провідними. Утилітарні мотиви відображають прагнення керувати людьми, робота в місті, чистота і легкість праці, орієнтація на вуз.
Отже, отримані результати емпіричного дослідження мотивів вибору професії дозволяють стверджувати, що провідними для студентів-богословів є соціальні, моральні, естетичні та пізнавальні мотиви. У якості додаткових мотивів виступають – матеріальні та утилітарні. Неоднозначні результати отримані за творчими та престижними групами мотивів (майже 50 на 50).
Співставивши отримані результати із структурою спрямованості особистості студента за Л.І. Шумською, можна стверджувати, що загалом соціальні очікування суспільства, щодо послідовності побудови мотивів у студентів-богословів є виправданими. У дослідженої вибірки вони виявились такими: громадянська (соціальні мотиви), професійна (моральні, пізнавальні, пов’язані із змістом праці), індивідуального-особистісна спрямованість (матеріальні, престижні, утилітарні мотиви).
Джерела та література:
- Врублевская М.М. Профориентационная работа в школе: Методические рекомендации / М.М. Врублевская, О.В. Зыкова. – Магнитогорск: МаГУ, 2004. – 80 с.
- Реан А.А. Психология адаптации личности. Анализ, теория, практика / А.А. Реан, А.Р. Кудашев, А.А. Баранов. – СПб: Прайм-ЕВРО-ЗНАК, 2006. – 479 с.
- Солодянкина О.В. Мотивация учебной деятельности студентов направления «Социальная работа» / О.В. Солодянкина // Современные исследования социальных проблем (электронный научный журнал). – 2012. –№11(19).
- Шумская Л.И. Личностно-профессиональное становление студентов в процессе вузовской социализации: Дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.05./ Л.И. Шумская. – Минск: РГБ, 2006. – 363 c.
