Можливість діагностики якості життя особистості має велике значення у розвитку шляхів боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Найчастіше у полі зору виявляються фізичні, лабораторні та інструментальні дані, що описують стан хворого. Інформація про психологічні і соціальні проблеми, що з'явилися у житті людини в зв'язку з хворобою, як правило, мало доступні. Одним з нових критеріїв оцінки ефективності надання психологічної, медичної допомоги, які отримали в останні роки, є якість життя.
Робота є актуальною, оскільки зі зростаючим рівнем чисельності людей із захворюваннями серцево-судинної системи, підвищеної уваги потребує питання вивчення якості їхнього життя, психологічні особливості якого здійснюють вплив на фізіологічний стан організму.
Метою дослідження є підбір діагностичного інструментарію та визначення впливу серцево-судинних захворювань на суб'єктивне відчуття власного самопочуття.
Як зазначають дослідники, різні захворювання впливають не тільки на фізичний стан людини, а й на психологію її поведінки, емоційні реакції, а також змінюють її місце і роль у соціальному житті [3].
З погіршенням самопочуття пацієнт переживає критичні зміни в усіх сферах життєдіяльності – фізичної, психічної, духовної і соціальної. Наявність негативної симптоматики пацієнтами відзначається частіше, ніж лікарями, причому, половина хворих називає стресогенні симптоми.
При цьому Ю. Васюк стверджує, що оцінку якості життя у хворих з серцево-судинною патологією, останнім часом, розглядають як самостійний об'єктивний показник психологічного стану таких пацієнтів, при проведенні експертизи, встановленні групи інвалідності, яка обліковується при визначенні прогнозу і при створенні реабілітаційних програм [1].
Сфери застосування дослідження якості життя у практиці охорони здоров'я досить різноманітні. Так, А. Новік, до найбільш важливих відносить наступні:
- стандартизація методів лікування;
- експертиза нових лікарських препаратів;
- експертиза нових методів лікування з використанням міжнародних критеріїв, прийнятих у більшості розвинених країн;
- забезпечення повноцінного індивідуального моніторингу стану хворого з оцінкою ранніх і віддалених результатів лікування;
- розробка прогностичних моделей перебігу і наслідків захворювання;
- проведення соціально-медичних популяційних досліджень з виділенням груп ризику;
- розробка фундаментальних принципів паліативної медицини;
- забезпечення динамічного спостереження за групами ризику та оцінки ефективності профілактичних програм;
- економічне обгрунтування методів лікування з урахуванням таких показників, як «ціна-якість», «вартість-ефективність» і ін. критеріїв [4].
У дослідженнях, що включають оцінку якості життя, як правило, аналізується динаміка лікування (медикаментозного, апаратного або хірургічного), в багатьох випадках вивчається взаємозв'язок показників якості життя і клінічних параметрів [5].
На думку багатьох психологів, якість життя є інтегральною характеристикою фізичного, емоційного, психологічного та соціального функціонування людини, що ґрунтується на її суб'єктивному відчутті [2].
Протягом останнього десятиліття практично всі багатоцентрові рандомізовані дослідження, присвячені порівнянні ефективності різних програм терапії, поряд з традиційними клінічними критеріями вивчення ефективності лікування, включають оцінку якості життя [4].
Ряд кардіологів та психологів вважають основною причиною поліпшення динаміки стану хворих з серцево-судинними хворобами за останні роки, є зміна терапевтичних підходів і впровадження у клінічну практику нових груп лікарських препаратів, що впливає на зміну оцінки якості життя населення [5].
Для вивчення даних про якість життя використовуємо опитувальник SF-36, запропонований фірмою Medical Outcomes Study Short Form, який є неспецифічною анкетою [6].
Підводячи підсумки, можна зазначити, що на сучасному етапі розвитку медицини і психологічної практики, їх інтегральне поєднання у вивченні стану особистості хворого, зокрема осіб з серцево-судинними хворобами, дає змогу покращити результативність лікування та дослідити вплив різних факторів на оцінку рівня якості життя.
Джерела та література:
- Васюк Ю. А. Особенности патогенетической взаимосвязи депрессии и сердечно-сосудистых заболеваний / Ю. А. Васюк, Т. В. Довженко, Е. Л. Школь- ник // Психические расстройства в общей медицине. – 2007. – № 1. – С. 14-19.
- Коцан І. Я. Психологія здоров'я людини / І. Я. Коцан, Г. В. Ложкін, М. І. Мушкевич : за ред. І. Я. Коцана. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 352 с.
- Мясоедова H. A. Оценка качества жизни при различных сердечно-сосудистых заболеваниях / H. A. Мясоедова, Э. Б. Тхостова, Ю. Б. Белоусов // Качественная клиническая практика. – 2002. – №1. – С. 53-57.
- Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова. – СПб. : Издательский Дом «Нева» ; М.: «Олма-Пресс Звездный мир», 2002. – 320 с.
- Погосова Н. В. Качество жизни больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями: современное состояние проблемы / Н. В. Погосова, И. Х. Байчоров, Ю. М. Юферева, И. Е. Колтунов // Кардиология. – 2010. – № 4. – С 66-78.
- Шамин А.С. Оценка качества жизни больных ХОБЛ г. Челябинска / А.С. Шамин, Л.В. Рябова, Ю.А. Тюков // Здоровье семьи – 21 век. – 2014. – № 2.– С. 179-189.
