В умовах модернізації сучасного суспільства особливе місце займає демографічна група - молодь. У свою чергу, процес становлення політичної компетентності молоді займає важливе місце як механізм формування політичних відносин, необхідний для розвитку всієї політичної системи суспільства.
У зв'язку з цим, особливої актуальності набуває проблема формування і розробки державної молодіжної політики. Зростає можливість і необхідність перетворення молоді в активний суб'єкт політики, що сприяє інтеграції молодих людей у політичну атмосферу сучасної держави.
Відомо, що проблема молоді є багатоаспектною. Молоде покоління є найбільш вразливим до різних явищ сучасного соціально-політичного життя, їх свідомість утруднено в соціально-політичній орієнтації. Молодь в сучасному суспільстві потребує знань, відповідних суспільних потреб, професійної підготовки. Соціально-психологічні особливості молоді обумовлені як рівнем соціально-економічного розвитку, так і рівнем політичного розвитку суспільства. Протягом останніх десятиліть XX- поч. XXI ст. молодому поколінню надали більше можливостей участі в суспільно-політичному житті держави. У свою чергу, політичний стабільний розвиток держави залежить від успішного залучення молоді до процесу модернізації суспільної системи держави. У цих умовах актуальними стають питання пошуку ефективних механізмів залучення молоді в суспільно-політичне життя суспільства, питання формування політичних цінностей і переконань, пошуку механізмів і т.д.
У процесі політичної соціалізації значну роль відіграють різні інститути державної влади, політичні партії, громадські організації, ЗМІ, сім'я, представники наукової інтелігенції і т.д. Всі ці суб'єкти забезпечують політичну поведінку молодих людей. У свою чергу, в процесі політичної взаємодії передбачається формування у молоді світогляду, заснованого на демократичних принципах, відбувається спадкоємність у передачі від покоління до покоління політичних установок і ціннісних орієнтацій. [2, с.55]
У зв'язку з цим, на перший план виходить виховання у молодих людей відповідальності, соціально-політичної ініціативи. Кінцевою метою політичної соціалізації є забезпечення політичної стабільності, стійкості політичної системи. У процесі політичної соціалізації необхідно враховувати такі фактори, як створення ефективних умов для накопичення молоддю досвіду в сфері суспільно - політичної діяльності, передача основних елементів політичної культури та свідомості. [1, с.45]
Соціалізація пов'язує різні покоління, через неї здійснюється передача соціального, політичного і культурного досвіду. Відомо, що політична соціалізація відбувається на двох рівнях, по-перше, на рівні найближчого оточення, по - друге, на рівні взаємодії з іншими в рамках різних політичних структур і організацій, наприклад, за допомогою участі в різних політичних, громадських заходах, демонстраціях. [3].
Усвідомлення молоді своєї причетності до сучасних реалій нашої дійсності сприяє зміцненню соціальної системи суспільства. Особливістю політичної соціалізації в становленні молоді як суб'єкта політичного процесу є набуття нею умінь і навичок. Умовами формування відповідальності молоді є розширення демократичної участі молоді в розвитку суспільства.
У зв'язку з цим актуалізується політична соціалізація в сфері освіти, коли індивідуум долучається до політичної культури, формує свою політичну орієнтацію, засвоює правила і норми політичної поведінки. В освітніх установах молодь засвоює відповідні зразки поведінки, норми і цінності, що сприяють інтеграції в систему суспільно-політичних відносин. Освітні установи впливають на соціалізацію молоді через процес навчання, виховання за допомогою цілеспрямованих навчальних програм і кадрового ресурсу. Тим самим, у молодих людей з'являється можливість відбору інформації, що повідомляється.
Основним завданням політичної соціалізації в сфері освіти на сучасному етапі є прищеплення молодому поколінню базових політичних цінностей, виховання повноправних громадян суспільства. Первинна політична соціалізація молодих людей характеризує сприйняття ними політичних категорій, поступово формує у них індивідуальне ставлення до явищ політичного життя. У процесі політичної соціалізації формується соціально-політична активність особистості. Молода людина повинна мати власне уявлення про політику, владу, політичних лідерів. Велика роль в цьому належить сфері освіти.
Таким чином, оволодіння політичною культурою є складним процесом входження людини в політику, в процесі якого молодь стикається як з придбанням, так і з втратою певних політичних цінностей, традицій і норм. Формується особистість, здатна відстоювати свої політичні права, що володіє політичною свідомістю, уявленнями, пов'язаними з існуючою політичною системою. У свою чергу, політична сфера життя суспільства є найважливішою, і ступінь залучення і активності молоді в політичному процесі держави визначає політичну ситуацію в країні.
Джерела та література:
- Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. –М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО “МОДЭК”, 1999. – 224с.
- Борисюк А. С. Внутрішньоособистісні конфлікти у процесі соціалізації студентської молоді / А. С. Борисюк // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2013. – № 2 (31). – С. 53-61.
- Бохонкова Ю. О. Вплив соціокультурного середовища на формування випереджальної стратегії поведінки особистості / Ю. О. Бохонкова // Збірник наукових праць Інституту психології iмені Г. С. Костюка Національної АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології . – 2012 а. – Т. 24. – ч. 6. – С. 43-50
