Актуальність дослідження. Професіоналізація особистості є традиційно актуальною проблемою у психології. Мотиваційна структура особистості є ключовим її утворенням. А вивчення мотиваційної структури професійної мобільності особистості дозволяє проаналізувати успішність її професійної діяльності. Таким чином, важливою умовою для досягнення високого рівня професійної мобільності медиком середньої ланки є мотиваційна зумовленість його особистості.
Аналіз досліджень з даної проблеми. Важливість проблем мотивації для розуміння особистості у цілому визнається багатьма авторами - як вітчизняними (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Є.П. Ільїн, Т.С. Кудріна, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, А.Б. Орлов та ін.), так і зарубіжними (Дж. Аткінсон, Ф. Герцберг, Д. МакКлеланд, А. Маслоу, Х. Хекхаузен). Відзначається, що саме мотивації належить провідна роль при дослідженні діяльності людини (Б.Ф. Ломов). Дослідженню мотивів трудової діяльності присвячена також низка робіт (О.М. Колот, В.Е. Мільман, Ж.П. Вірна та ін.).
Метою дослідження є емпіричний аналіз змісту мотиваційної структури феномену професійної мобільності особистості медичної сестри.
Результати дослідження. Мотивація – це процес спонукання людини до діяльності з метою досягнення особистих, колективних та суспільних цілей [1].
Мотивація є рушійною силою людської діяльності для досягнення конкретної мети, а в сфері медицини – для забезпечення якості надання медичної допомоги. Саме мотивація має сильний вплив на поведінку та діяльність будь-якого індивідуума, у тому числі, й медичної сестри. Шлях до ефективної організації процесу підвищення професійної мобільності медичної сестри лежить через розуміння мотивів її діяльності. Тільки розуміючи, що стимулює людину, які мотиви лежать в основі її дій, можна націлитися на розробку ефективної системи впливу на процес зростання успішності у професійної діяльності. В умовах швидкого зростання інноваційних процесів, застосування нововведень у медичній практиці все гострішою стає необхідність у працівниках, які готові швидко й успішно оволодівати новими технологіями діяльності, постійно набувати нові знання та уміння.
У нашому дослідженні брали участь 140 медичних сестер ЛПЗ м. Луцька та Луцького району. Діагностичним інструментарієм стали авторська анкета «Професійна мобільність медичної сестри» та методика «Діагностика мотиваційної структури особистості» (автор В. Е. Мільман).
За результатами авторської методики «Професійна мобільність медичної сестри» було діагностовано 4 рівні професійної мобільності (рис. 1).
Рис. 1. Відсотковий розподіл результатів за методикою визначення рівнів професійної мобільності
Аналіз проведеного дослідження 140 фахівців дає змогу говорити про переважаючий середній рівень професійної мобільності медичних сестер (56,68% досліджуваних). Це означає, що такі особистості адаптуються до різноманітних змін у професійній сфері з деякими труднощами, ефективно вирішують професійні завдання тільки свого кваліфікаційного рівня, але здатні до професійного саморозвитку та самовдосконалення. Проте ми можемо говорити, що і високий рівень притаманний нашим медичним сестрам. Це 19,97% від загальної кількості досліджуваних. Наявність високого рівня професійної мобільності дозволяє особистості швидко адаптуватися до різноманітних змін у професійній сфері, нестандартно мислити й діяти, ефективно вирішувати професійні завдання різного рівня, бути здатним до професійного саморозвитку та самовдосконалення. Діагностовані низький (6,04%) і нижче середнього (17,31%) рівні професійної мобільності дають можливість сказати, що даним працівникам важко адаптуватися до змін у професійній сфері, вони з труднощами вирішують професійні завдання складного рівня, їм важко саморозвиватись та самовдосконалюватись.
Для визначення особливостей мотиваційної структури особистості ми використовували методику вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана. Дана методика дозволяє виявляти такі тенденції особистості:
- мотивація підтримки життєзабезпечення (Ж) відображає турботу суб’єкта про нагальні умови існування, прагнення забезпечити себе та своїх близьких матеріальними ресурсами життя
- мотиви комфорту та власної безпеки (К) – турбота про засоби існування в досконалих, зручних, надійних проявах, що приносять більше задоволення
- статусно-престижна мотивація (С) – це мотиви підтримки життєдіяльності та комфорту, але в соціальній сфері. Відображає прагнення суб’єкта отримувати увагу та визнання оточуючих, престиж, соціальний статус у суспільстві, вплив та владу
- мотивація спілкування (О) – приєднання до групи, пристосування до соціальних норм
- мотивація загальної активності (Д) відображає енергійність, прагнення суб’єкта виразити свою енергію та уміння в різних сферах діяльності;
- мотивація творчої активності (ДР) відображає прагнення суб’єкта використовувати власну енергію та здібності в сфері, де можливо отримати творчі результати;
- мотивація соціальної (громадської) корисності (ОД) – спрямованість на соціальну діяльність.
Сума балів по шкалах Ж, К, С, О характеризує загальножиттєву спрямованість; сума балів по шкалах Д, ДР, ОД характеризує «робочу» спрямованість особистості [2].
За результатами методики діагностики мотиваційної структури особистості В. Е. Мільмана було виявлено відмінності у мотиваційних структурах чотирьох рівнів професійної мобільності. Для медичних сестер з високим рівнем професійної мобільності характерна «робоча» спрямованість особистості, яка характеризується помітним перевищенням рівня розвивальних мотивів (до яких відносяться мотиви загальної і творчої активності, а також суспільної корисності) над рівнем мотивів споживання (підтримання життєзабезпечення, прагнення комфорту та соціального статусу). А саме, високими за значеннями були показники шкали «творча активність» (Хсер = 12,8 бали) та «суспільна корисність» (Хсер = 12,3 бали). Медичним сестрам із середнім, нижче середнього та низьким рівнями професійної мобільності більшою мірою властива, навпаки, загальножиттєва спрямованість особистості, тобто мотиваційний профіль, що характеризується перевагою загального рівня мотивів підтримання над мотивами розвитку. Найвищі показники виявлено у шкалах «комфорт» (Хсер = 21,5 бали) та «спілкування» (Хсер = 13,4 бали).
Висновки. Дослідження мотиваційних механізмів професійної діяльності особистості дає можливість більш глибоко пізнати людину. Проведене дослідження дало можливість встановити, що для фахівців з рівнями професійної мобільності низьким та нижче середнього характерний загальножиттєвий мотиваційний профіль, тобто проблема розвитку особистості та самоактуалізації знаходиться на нижчих позиціях, аніж задоволення власних потреб. Для медичних сестер, в котрих діагностовано високий рівень професійної мобільності характерна «робочий» мотиваційний профіль, тому у них більшою мірою виражені потреби розвинути та реалізувати свої можливості та здібності.
Джерела та література:
- Афонин А.С. Основы мотивации труда / А.С. Афонин. – К.: МЗУУП, 1994. – 196 с.
