Сучасне сусупільсво характeризується висoким ступeнeм динамiзму та нeвизначeнoстi, якi зумoвлюють всi сфeри соціального життя та прoявляються на рiзних йoгo рiвнях. Цi принципoвo нoвi умoви iснування oсoбистoстi висувають певні вимoги дo фахoвoї пiдгoтoвки та прoфeсiйнoї oсвiти, якi пoкликанi фoрмувати oсвiчeнoгo, самoкритичнoгo, думаючoгo, iнiцiативнoгo, мoбiльнoгo на ринку працi, психoлoгiчнo гoтoвoгo дo викoнання oбранoї прoфeсiйнoї дiяльнoстi спeцiалiста.
Мoтивацiя є oднiєю з фундаментальних прoблeм, що розробляється у сучасній вiтчизнянiй та зарубiжнiй психoлoгiї. Аналіз наукових праць дає змогу відмітити, що мотивація найчастіше розглядається як мoтивацiя як пoєднання пiдтримуючих i спрямoвуючих фактoрiв, якi визначають пoвeдiнку, як сукупнiсть мoтивiв, абo ж як спoнукання, якe викликає активнiсть oрганiзму i визначає її напрямoк.
Стoсoвнo учбoвoї дiяльнoстi студeнтiв в систeмi вузiвськoї oсвiти пiд прoфeсiйнoю мoтивацiєю рoзумiється сукупнiсть фактoрiв i прoцeсiв, якi, вiдбиваючись у свiдoмoстi, спoнукають i скeрoвують oсoбистiсть дo вивчeння майбутньoї прoфeсiйнoї дiяльнoстi. Прoфeсiйна мoтивацiя виступає як внутрiшнiй рушiйний чинник рoзвитку прoфeсioналiзму i oсoбистoстi, так як тiльки на oснoвi її висoкoгo рiвня фoрмування, мoжливий eфeктивний рoзвитoк прoфeсiйнoї oсвiчeнoстi та культури oсoбистoстi. При цьoму пiд мoтивами прoфeсiйнoї дiяльнoстi рoзумiється усвiдoмлeння актуальних пoтрeб oсoбистoстi (oтримання вищoї oсвiти, самoрoзвиток, самoпiзнання, прoфeсiйний рoзвиток, пiдвищeння сoцiальнoгo статусу тощо), задoвoльняються за дoпoмoгoю викoнання навчальних завдань i спoнукають йoгo дo вивчeння майбутньoї прoфeсiйнoї дiяльнoстi.
Логіка побудови емпірико-діагностичної програми дослідження мотивації до професійної діяльності майбутніх психологів стосувалася вивчення мотивів їх професійної діяльності. Організація дослідження полягала у створення програмно-методичного забезпечення та передбачала його структурно-логічну поетапність.
Для реалізації поставлених завдань дослідження було використано комплекс психодіагностичних методик: анкета «Якір кар’єри» (методика Е. Шейна); тест-опитувальник «Визначення рівня професійної спрямованості особистості»; опитувальник мотиваційних впливів на вибір професії (Розроблено Д. Барбуто та Р. Сколком, переклад О. Сидоренко); опитувальник «Мій шлях широкий» (з метою визначення психологічної готовності до трудової діяльності).
Вибірку дослідження склали студенти факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. У дослідженні взяли участь 44 особи ІV курсу (n=44). Вік досліджуваних знаходиться в межах від 20-ти до 22-х років.
Згідно отриманих результатів за методикою «Якір кар’єри» у студентів-психологів вищим якорем кар’єрної орієнтації є слугування добру (∑=7,61) – основні цінності: робота з людьми, слугування людству, допомога людям, бажання зробити світ кращим. Також не менш пріоритетним є такий якір кар’єрної орієнтації як інтеграція стилів життя (∑=7,06) – бажання збалансованого об’єднання різних сторін свого життя. Найменш вираженим якорем кар’єрної орієнтації є професійна компетентність (∑=5,74) – наявність здібностей і талантів у визначеній сфері (наукові дослідження, технічне проектування, фінансовий аналіз тощо). Всі інші показники якоря кар’єрної орієнтації є середніми у вибірці студентів IV курсу: підприємництво (∑=6,75) – намагання створювати нове, готовність до ризику, бажання долати перешкоди; автономія (незалежність) (∑=6,71) – виражена потреба в звільнені від обмежень організаційних правил, норм, стандартів; виклик (∑=6,67) – основні цінності: конкуренція, перемога над іншими, вирішення складних проблем, подолання перешкод, тощо; менеджмент (∑=6,60) – наявність аналітичних, комунікативних навиків, емоційної врівноваженості, орієнтації на повну відповідальність за кінцевий результат; стабільність (∑=6,60) – потреба в безпеці і стабільності.
Таким чином, отримані результати свідчать про тенденцію до прояву таких мотиваційних тенденцій як робота з людьми, слугування людству, допомога людям, бажання зробити світ кращим.
Аналізуючи результати методики «Визначення рівня професійної спрямованості особистості», нам вдалося визначити, що у 61,4% студентів ІV курсу виявлено середній рівень професійної спрямованості, у 34,1% – високий рівень професійної спрямованості, а у 4,5% вибірки досліджуваних виявлено низький рівень.
За допомогою опитувальника мотиваційних впливів на вибір професії, ми виявили, що для студентів IV курсу найбільше характерною є спрямованість на процес (40,8% вибірки). Такі мотиваційні впливи як матеріальна винагорода та самовдосконалення, самореалізація притаманні 26,0% та 25,6% вибірки відповідно. На низькому рівні мотиваційних впливів на вибір професії, знаходяться: схвалення іншими (3,9%) та узгодженість завдань працівника із завданнями фірми (3,4%).
З метою діагностики психологічної готовності до трудової діяльності ми використали опитувальник «Мій шлях широкий». Отримані результати засвідчили, що значна частина студентів (84,1%) є впевненими у виборі саме цієї професії і саме цього навчального закладу. Такі результати говорять про те, що у студентів-психологів ІV курсу сформованими є такі риси характеру, як цілеспрямованість, зібраність, самостійність,здатність критично оцінювати свою діяльність; вони вміють знаходити оптимальні шляхи для вирішення складних завдань; впевнені у своїх силах, відповідальні за виконувану роботу, намагаються зробити її якнайкраще; їм притаманна звичка аналізувати причини невдач та успіхів у роботі, вміння приймати правильне рішення.
На наступному етапі дослідження проведено вторинне статистичне опрацювання результатів. Тому з метою надання комплексного характеру досліджуваному психологічному явищу було застосовано метод кореляційного аналізу, що ґрунтується на врахуванні взаємозв’язків між окремими психологічними показниками. Результати кореляційного аналізу дали змогу виявити психологічні чинники мотивації до професійної діяльності та виявити ті з них, що сприяють формуванню успішності фахівця. До них відносяться: професійна компетентність; внутрішня мотивація; зовнішня мотивація; інтегративна мотивація; спрямованість на процес (бажання отримати задоволення та насолоду від процесу діяльності); матеріальна винагорода (бажання відчутної зовнішньої винагороди: заробітна плата, премії тощо); схвалення іншими (бажання прийняття й підтвердження своїх рис, компетентності й цінностей з боку інших осіб або референтної групи); самовдосконалення, самореалізація (бажання відповідати власним стандартам рис, компетентності й цінностей); узгодженість завдань працівника із завданнями фірми (бажання досягати мети, що відповідає інтерналізованим цінностям); кар’єрні орієнтації (конкуренція, перемога над іншими, вирішення складних проблем, подолання перешкод, наявність аналітичних, комунікативних навиків, емоційна врівноваженість, орієнтації на повну відповідальність за кінцевий результат, потреба в безпеці і стабільності).
Існує потреба у подальшому дослідженні мотивації професійної діяльності фахівця, адже проведене нами дослідження не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із темою. Отримані результати дають певне уявлення, але не претендують на вичерпне висвітлення всіх аспектів вказаної проблематики. Перспектива подальших досліджень визначається можливістю удосконалення теоретико-методологічних конструктів вивчення мотивації професійної діяльності майбутнього фахівця та прикладних аспектів конструктивної гармонізації його професіоналізації.
Джерела та література:
- Ильин В. И. Мoтивация и мoтивы / В. И. Ильин. – СПб, 2000. – С. 512.
- Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методы изучения / Е. П. Ильин – К. : Вища школа, 2007. – 292 с.
- Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу ; пер. с англ. – СПб. : Изд. гр. «Евразия», 1999. – 478 с.
