Однією з сучасних завдань вітчизняної психології є знаходження шляхів розвитку особистості, здатної самостійно вирішувати проблеми, що виникають на життєвому шляху (Никандров, 1999; Зимова, 2001). Адже тільки вільний суб'єкт володіє можливостями як особистісного так і соціального розвитку.
З іншого боку, необхідною умовою існування суспільства в цілому і складових його соціальних груп є взаимопогодження інтересів особистості і групи (Moscovici, 1985; Гобозов, 2003). А одним з найважливіших механізмів такого взаємопогодження є процеси соціального впливу групи на поведінку і установки індивіда. Та й самі процеси соціалізації у певному сенсі можна інтерпретувати як вплив впливає суб'єкта (вчителя чи референтної групи) на моральні і ціннісні установки особистості (зокрема, старшокласника). Тому дане дослідження вважаємо актуальним.
Об'єкт дослідження – конформна поведінка особистості у підлітковому та юнацькому віці.
Предмет дослідження – індивідуально – психологічні характеристики як чинник конформної поведінки.
Мета дослідження – виявлення індивідуально-психологічних характеристик особистості як чинника конформної поведінки .
Методи дослідження: теоретичні: узагальнення, систематизація; емпіричні: спостереження, тестування; методики: самооцінка рівня домагань за методикою Шварцландера; методика діагностики самооцінки мотивації схвалення (шкала брехні Д. Марлоу і Д.Крауна; діагностика міжособистісних відносин (Лірі).
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів. З метою вивчення проблеми конформності поведінки в підлітковому і юнацькому віці, нами було проведено емпіричне дослідження на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Мирне Горохівського району Волинської області. Загальна кількість дітей, які приймали участь у дослідженні – 50 старшокласників, віком 14–17 років. Серед них 27 хлопчиків та 23 дівчаток.
Конформізм є проявом активності особистості, яке відрізняється реалізацією чітко пристосованої реакції на груповий тиск (точніше на тиск більшості членів групи) з метою уникнути негативних санкцій – осуду чи покарання за демонстрацію незгоди з загальноприйнятою думкою і бажанням не виглядати не таким, як усі.
У центрі уваги дослідження знаходиться індивідуально- психологічні характеристики особистостей підліткового і юнацького віку. Дослідження було зорієнтоване на індивідуально- психологічних (у вузькому сенсі) факторах конформної поведінки старшокласників. При цьому аналіз змінних проводився з урахуванням взаємодії ситуативних і особистісних чинників.
Теоретичний аналіз та емпіричний аналіз психологічних аспектів комфортності поведінки у підлітковому і юнацькому віці дозволив нам зробити загальні висновки, що у16 % підлітків і 13 % юнаків високий рівень домагань. У 22 % підлітків і 18 % юнаків мають помірний рівень домагань. Низький рівень у 12 % підлітків і 17 % юнаків. У 3 юнаків і у 6 підлітків низька мотивація до схвалення. Середня мотивація до схвалення характерна 17 юнакам і 9 підліткам.. Висока мотивація до схвалення характерна 5 юнакам і 10 підліткам.
Потрібно сказати про те, що мотивація до схвалення у підлітків і юнаків дуже різниться, відповідно до цього у підлітків дуже проявляється відчуття недовіри, у цьому випадку не має адекватного уявлення про самого себе, на відмінно від підлітків юнаки прагнуть вже до самостійності у своїх вчинках і помислах.
Стосовно міжособистісних відносин підлітків і юнаків ми можемо зробити висновок, що у підлітків найбільше виражені такі типи відношення як егоїстичний – тут властиві егоїстичні риси, орієнтація на себе, а ще схильність до суперництва. Залежний – це зазвичай боязливі люди, які не вміють проявити опір, щиро вважають, що інші мають рацію і ще агресивний тип – тобто, жорстокість і ворожість по відношенню до оточуючих, агресивність може доходити до асоціальної поведінки. А у юнаків – доброзичливий і підозрілий. У цьому випадку характерним є доброзичливість і люб’язність з усіма, орієнтація на соціальне схвалення, прагнення задовольнити вимоги усіх. Характерними є механізми витіснення і придушення, емоційна лабільність і істероїдний тип характеру. Підозрілий тип характерний відчуження до ворожого світу, схильність до сумніву в усьому, злопам’ятністю.
Також, 74 %, характерний середній рівень самооцінки. 18 % старшокласників мають низький рівень самооцінки, за яким людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від «комплексу неповноцінності».
Стосовно високого рівня, видно, лише 8 % старшокласників мають цей показник, за яким людина, як правило, не обтяжена «комплексом неповноцінності», правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії.
Після проведення тренінгу, показники результатів дослідження змінилися: високий рівень самооцінки присутній 30 % старшокласників, 60 % - середній рівень, а також низький рівень респондентів, також різниться з попередніми показниками – 10 %.
Провівши кореляційний аналіз між показниками рівня домагань і рівня прив’язаності підлітків і юнаків, ми можемо зробити такий висновок, що у юнаків за результатами дослідження найбільше виражений середній рівень мотивації до схвалення (6,04), а у підлітків високий рівень мотивації до схвалення (6,3). Також, результати показали, що у підлітків значно вищий рівень домагань ніж у юнаків.
Проведене дослідження дозволяє зробити ряд узагальнюючих висновків стосовно отриманих результатів:
1. Конформна поведінка старшокласників може бути описана за допомогою запропонованої мотиваційної моделі, яка розрізняє чотири види конформізму (підпорядкування, ідентифікація, інструменталізація і інтерналізація), мотиваційною основою яких є мотиви досягнення, незалежності.
2. Основою конформізму інформаційного типу виступає мотив досягнення успіху: суб'єкт, що прагне до найкращого розв'язання якоїсь проблеми, і при цьому не усвідомлює вплив, має тенденцію використовувати чужу допомогу, однак інформація, отримана таким чином, використовується тільки для миттєвого завдання, не затримуючись надовго в пам'яті; тоді як при усвідомленні зовнішнього тиску суб'єкт, що характеризується високим прагненням до успіху, в значущому для нього завданні буде прагнути досягти результату самостійно, не вдаючись до чужої інформації.
3. Стійкість конформної поведінки в цілому визначається значимістю джерела, що породжує цей конформізм: значущістю проблеми у випадку інформаційного впливу і значимістю групи для нормативного (але за умови низького прагнення до прийняття).
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні вікових особливостей конформної поведінки.
Джерела та література:
- Андрєєва Р. М. Соціальна психологія. Підручник для вищих навчальних закладів. / Р. М.Андрєєва - М: Аспект Пресс, 1999. – 375 с.
- Андрєєва Р. М. Соціальна психологія пізнання. М.: Аспект Прес, 2001. – 238 с.
- Асєєв В. Г. Мотивація поведінки і формування особистості/В. Г. Асєєв -М: Думка, 1976. – 158 с.
- Белінська Е. П. Тихомандрицкая О. А. Соціальна психологія особистості: навчальний посібник для вузів/ Тихомодрицька О. А. М.: Аспект Прес, 2001. – 301 с.
- Бандура А. Теорія соціального навчання/ А. Бандура – СПб.: Євразія, 2000. - 320 с.
- Берні. Розвиток Я-концепції і виховання. Пер. з англ., під редакцією В. Я. Пилиповского./ Берні -М: Прогрес, 1986. – 422 с
