Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ОБ’ЄКТИ СТРАХУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Гергель Євгеній Леонідович
кандидат психологічних наук, доцент, Криворізький державний педагогічний університет
Лещенко Валерія Миколаївна
студентка факультету практичної психології, Криворізький державний педагогічний університет

Актуальність дослідження. Страх є невід’ємною та неминучою частиною життя кожної людини. Він незмінний супроводжує нас протягом всього життя, від народження до смерті. Єдина що змінюється  - це об’єкти страху. Для кожного віку вони специфічні, а отже, мають тимчасовий характер і змінюються з проходженням певного вікового етапу. Більшість досліджень присвячено розробці сфери виявлення та подолання страхів у дошкільників. А з досягненням шкільного віку разом зі зміною провідної діяльності у дітей виникає безліч інших психологічних проблем, які вирішуються шкільною психологічною службою. І хоча дитяча тривожність все ще залишається об’єктом шкільної діагностики, питання страху все ж віддаляється на задній план. На нашу думку, проблема страху не зникає з появою школи, а лише трансформується, тому вимагає більш глибокого теоретичного та експериментального дослідження.

Мета дослідження – теоретично та емпірично дослідити об’єкти страхів у дітей молодшого шкільного віку.

Теоретичний аналіз проблеми. Молодший шкільний вік є завершальним етапом дитинства. Це діти віком від 6-7 до 10-11 років, що навчаються у 1-4 класах. У такому виді діяльності як навчання у молодшого школяра розгортаються стосунки з ровесниками і дорослими, відбувається активний психічний та особистісний розвиток, формуються психічні вікові новоутворення. Завдяки цьому діти молодшого шкільного віку виходять на новий рівень пізнання навколишнього, а також самопізнання, відкривають нові можливості і перспективи. Цей вік можна вважати зрілим дитинством, так як формується нова особистісна характеристика – прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, позиції школяра.

Важливим є характерне для цього віку ослаблення егоцентризму, зростання самосвідомості і почуття відповідальності, що призводить до зменшення числа страхів, особливо це тенденція виражена у хлопчиків [1].Однак страхи не зникають, вони трансформуються.

Якщо в дошкільному віці переважали інстинктивні страхи, пов'язані з інстинктом самозбереження, а в підлітковому – превалюють соціальні страхи, то молодший шкільний вік – це своєрідне перехрестя, на якому перехрещуються інстинктивні і соціальні страхи [1]. Як відомо, інстинктивні страхи – це переважно емоційні форми страху, в той час як соціальні страхи – це результат інтелектуальної переробки, свого роду раціоналізація страхів. «Страх і боязнь (стійкий стан страху) - це доля переважно дошкільного віку, а тривожність і побоювання - підліткового. Нас цікавить у молодшому шкільному віці як страх і боязнь, так і тривожність і побоювання, які можуть бути представлені однаковою мірою», – підкреслює А. І. Захаров [3, с.59].

Провідний страх цього віку - страх «бути не тим», страх не відповідності загальноприйнятим нормам поведінки, вимогам найближчого оточення (у школі, серед однолітків або сім'ї). Конкретними формами цього страху є страхи зробити не те, неправильно, не так як слід. Страх невідповідності виростає з несформованого у дитини вміння оцінювати свої вчинки, з точки зору моральних приписів, що лежать в основі формування почуття відповідальності [1]. Молодший шкільний вік –  це найбільш сенситивний період для його формування. Тому, якщо почуття відповідальності активно формується, то ймовірність виникнення страху невідповідності в цьому віці знижується.

Найбільш частим видом страху невідповідності в цьому віці є страх запізнитися до школи. Він сильніше виражений у дівчаток, оскільки у них раніше виникає і сильніше виявляється, ніж у хлопчиків, почуття провини. Страх запізнення в школу - це один із симптомів синдрому «шкільної фобії», тобто страху перед відвідуванням школи. Нерідко, як зазначає А. І. Захаров, це не стільки страх самої школи, скільки страх розставання з батьками, до яких прив'язана тривожна, при цьому часто хворіюча дитина під гіперопікою [3].

Іншою причиною «шкільних страхів» дитини можуть бути його конфліктні відносини з вчителями, так само як і з однолітками, боязнь їх агресивної поведінки. Нерідко самі батьки провокують виникнення цього страху, коли у своєму прагненні мати дитину-відмінника, постійно тиснуть на неї під час приготування уроків, або даючи настанови з приводу правильних відповідей в класі.

Симптоми «школофобії» дуже різноманітні: від психосоматичних симптомів у вигляді головного болю, кольок у шлунку, запаморочення і блювоти до негативних психологічних – поява почуття невпевненості у своїх силах, сумніви в своїх знаннях, звичка спиратися на сторонню допомогу при найменших труднощах [1].

Поряд зі «шкільними страхами» для цього віку типовий страх стихії: бурі, повені, урагану, землетрусу. Всі ці страхи, на думку А. І. Захарова, є продуктами так званого «магічного мислення» школяра, його схильності вірити в різного роду передбачення, забобони, «фатальний» збіг обставин [3]. З одного боку, це прояв сугестивності, з іншого – наслідки страхів раннього дитинства (страхів темряви, самотності і замкнутого простору), а з третього – егоцентричного мислення, блокуючого розгорнуті логічні форми мислення (проявляється у невмінні молодшого школяра зв'язати між собою причинно-наслідковими зв'язками дві випадкових і одночасних події.)

Опис методики та результатів емпіричного дослідження. Нами було проведено емпіричне дослідження на базі психологічної служби Криворізької загальноосвітньої школи № 15, у якому взяло участь 22 учні віком 9-10 років. У ході дослідження ми використовували наступні методики: проективний малюнок «Мій страх» А. І. Захарова [3], методика «Страхи в будиночках» М. А. Панфілової [2], а також шкала явної тривожності CMAS (в адаптації А. М. Прихожан) [4].

У ході аналізу емпіричних даних нами були отримані наступні результати, які можна умовно поділити наступним чином (враховуючи те, що діти зображували від 1 до 3 страхів, відсотки можуть бути розподілені нерівномірно): у 36,4% респондентів були виявлені боязні тварин (павуків, змій, вовків), у 22,7% – страхи, пов’язані зі смертю (власною або близьких людей), у 22,7% – страхи, пов’язані із заподіянням фізичної шкоди (війни, пожежі), у 18,2% – страхи казкових персонажів, у 9,1% – соціально-опосередковані страхи (самотності), у 9,1% – страхи темряви і кошмарних снів, у 4,5% – просторові страхи (висоти, глибини). А от поширені у дітей медичні страхи взагалі відсутні. Також не виявлені і соціальні шкільні страхи, пов’язані провідним видом діяльності, що так характерні для досліджуваного нами віку.

В дослідженні виявлено, що у більшості дітей (73 %) кількість обраних актуальними страхів перевищує норму (у молодших школярів 9-10 років допустима максимальна кількість наступна: для дівчат – 10 страхів, для хлопчиків – 7 [3]). Хоча при цьому висока тривожність спостерігається лише у 32% школярів. Виявлено, що дітям з високим рівнем тривожності переважно притаманний страх смерті (і за себе, і за близьких). А от школярі з нормальним рівнем тривожності мали більше різноманіття об’єктів страхів.

Висновки. Таким чином, в ході теоретичного та емпіричного аналізу обраної проблеми ми отримали дані, що дещо розходяться. Так, теоретичні відомості вказують на те, що у молодших школярів присутні в однаковій мірі як соціальні страхи, пов’язані зі школою, так і інстинктивні, пов’язані із самозбереженням. А підсумки нашого емпіричного дослідження визначають, що провідним страхами даного віку залишаються інстинктивні. На основі отриманих нами результатів теоретичного та емпіричного дослідження обраної проблематики можна зробити висновок, що феномен страху потребує більш детального та розгорнутого дослідження, розширення теоретичного підґрунтя, а також збільшення методів і методик емпіричного дослідження та репрезентативної вибірки, включаючи дітей різного матеріального, соціального та психологічного благополуччя.

 

Джерела та література:

  1. Аверин В.А. Психология детей и подростков: учёб. пособие / В. А. Аверин. – СПб. : Михайлова В.А., 1998. – 379 с.
  2. Дерманова И.Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития / И. Б. Дерманова. – СПб. : Речь, 2002. – 176 с.
  3. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей / А. И. Захаров. – СПб. : Речь, 2005. – 320 с.
  4. Панфилова М. А. Игротерапия общения: тесты и коррекционные игры. Практическое пособие для психологов, педагогов, родителей / М. А. Панфилова. – М. : ГНОМи Д, 2002. – 160 с.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2021
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net