Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ, ЩО ВИХОВУЄТЬСЯ ПОЗА РОДИНОЮ

Кормишев Микола Володимирович
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної психології Донбаського державного педагогічного університету

Психічна депривація, що виникає внаслідок перенесених психотравмуючих ситуацій, може охоплювати широкий діапазон відхилень у психічній діяльності людини, починаючи від незначних змін соціального функціонування до виражених психопаталогічних порушень, неврозів та інших розладів особистості. Формально перебуваючи серед людей і навіть спілкуючись з ними, дитина може не відчувати внутрішнього зв'язку з суспільством, залишаючись, водночас, відчуженим від нього. Всі зазначені форми психічної депривації знижують можливості дитини до встановлення самостійної соціальної ролі та здійсненню адекватного соціального функціонування.

Психологи та педагоги відзначають негативні тенденції у розвитку мотиваційної сфери сучасних школярів, насамперед це стосується дітей, які переживають різні форми психічної депривації. Видатним психологом, Л.С. Виготським було порушено питання про переживання як одиницю вивчення особистості і середовища, одиницю, з якої складається свідомість. Дуже значущим для дитини є ті почуття та емоції, які вона переживає упродовж життя. Під переживанням  вчений розумів внутрішнє ставлення дитини до дійсності, а для аналізу поведінки  дитини визначальними вважав не тільки характеристики тієї чи іншої ситуації, а й те, як дитина переживає її. Він писав про те, що дитина є складовою соціальної ситуації, тому ставлення дитини до середовища і середовища до дитини подається через співчуття і діяльність самої особистості [1].

Таким чином, сили середовища набувають основного значення, завдяки переживанню дитини. Це зобов'язує до глибокого внутрішнього аналізу переживань особистості, тобто до вивчення середовища, яке переноситься в значній мірі всередину самої дитини, а не зводиться до вивчення навколишнього світу. Психологи  також  зауважують, що вищі психічні функції, які становлять суть власне людської психіки, формуються виключно завдяки перебуванню дитини в суспільстві, завдяки спілкуванню та навчанню.

Аналізуючи емоційну сферу особистості дитини, що виховується поза родиною, необхідно зазначити, що труднощі, пережиті такими дітьми, включені в більш глибоке переживання екзистенційного страху, що виникає через порушення стосунків у родині. Масштаб цього почуття, його інтенсивність, глобальність і неусвідомлений характер співставні з загрозливим образом світу. Досліджуючи загальну характеристику особистості знедолених дітей можна виокремити: відсутність контактів з батьками, дефіцит розуміння, підтримки і тепла. Насамперед, брак любові з боку батьків формує почуття самотності, а так само у дітей з'являються всілякі страхи. Екзистенційний страх дитини переноситься і на інших людей як значущих об'єктів зовнішнього світу Як зазначають психологи, всі ці страхітливі образи, що виникають в уяві знедолених дітей є метафоричним вираженням неусвідомлюваного почуття загрози у світі страху. Ми можемо лише констатувати сам факт зміщення емоційної складової образу світу в бік гіперболізації небезпеки. Діти виявляються зовсім безпорадними перед обличчям екзистенційної загрози [3].

У дитини, яка не має базового батьківського захисту та знаходиться в постійному нервовому напруженні,  страждає здатність до зосередження уваги, що не може не позначатися негативно на результатах навчання. Постійна внутрішня тривога і пов’язано з нею напруга породжує численні невротичні симптоматики, різного роду нав'язливі рухи типу кусання нігтів, олівців, заїкання. Компенсацією незадоволеної потреби в любові і сприйнятті можуть виступати різні форми захисної поведінки, найпоширенішими з яких у початковій школі є фантазування, мріяння, з одного боку, та затвердження власної фізичної переваги – агресивна поведінка – з іншого. Фантазування як спосіб дитини втекти з реального в ілюзорний світ є одним з головних засобів зменшення напруги фрустрированої потреби в любові [4].

Деякі вчені зазначають, що загальний фізичний і психічний розвиток дітей, з неблагополучних сімей, відрізняється від їхніх однолітків, що ростуть в благополучних сім’ях. Темп психічного розвитку таких дітей уповільнений і має ряд негативних особливостей: значно нижчий рівень інтелектуального розвитку, бідніша емоційна сфера, уява, пізніше формуються навички саморегуляції і управління своєю поведінкою, утруднене розуміння вимог дорослих. У таких дітей проявляються недовіра дорослим та образливість на весь світ, інфантильність, уповільнений розвиток свідомості і соціальної зрілості, невміння будувати стосунки з іншими людьми та ілюзія простоти життя і невпевненість у собі. Під час порушення прихильності у дітей також проявляється затримка мовного розвитку, знижується темп фізичного розвитку, що призводить до значного відставання в цих значущих сферах [5].

У дослідженнях  І. В. Дубровіної  та інших вчених виявлено, що діти які не мали в ранньому віці прихильності до близьких людей, демонструють проблеми у стосунках з однолітками. Дослідження показали, що діти з дитячих установ інтелектуально менш розвинені, у них послаблені розумові здібності, які проявляються у невмінні відчувати час, у труднощах концентрації уваги та імпульсивності. Діти з проблемами прихильності також мають іншу систему цінностей. Дитина, переживаючи розлуку та втрату батьків, вилучення з сім’ї, численні переїзди з однієї установи в іншу, від одних родичів до інших, прирівнює розлуку до близькості. Для того, щоб захистити себе від болю, яку дитина відчуває під час взаємодії з дорослими, вона, намагаючись подолати цей біль, створює бар’єр між собою та вихователем або взагалі будь-яким дорослим. Діти з неблагополучних сімей завжди в стані очікування, що їм обов'язково відмовлять у прихильності, тому вони спеціально провокують дорослих своєю поведінкою на такі вчинки. Найчастіше так і є, дитина переконується в тому, що дорослі обов'язково відмовлять їй за погану поведінку [2].

Аналізуючи різні підходи до розв’язання цих проблем, психолог працюючи безпосередньо з такими з дітьми, у кожному конкретному випадку повинен передусім враховувати вікові особливості дітей, а також специфіку соціальної ситуації характерну для кожної дитини.

 

Джерела та література:

  1. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С.Выготский / Под ред. В.В. Давыдова. — М.:Педагогика-Пресс, 1999. — 536 с. — (“Психология : Классические труды”).
  2. Дубровина И. В. Особенности психического развития в семье и в детских домах / И. В. Дубровина, М. И. Лисина // Возрастные особенности психического развития детей. — М., 1982. — С. 77—94.
  3. Дусавицкий А. К. Зависимость между интересом и тревожностью в учебной деятельности младшего школьника / А. К. Дусавицкий // Вопросы психологии. — 1982. — № 3. — С. 56—61.
  4. Лангмейер И. Психическая депривация в детском возрасте / И. Лангмейер, З. Матейчек; пер. Г. А.Овсянникова. — Изд. 1-е русск. — Прага : ЧССР, 1984. — 334 с.
  5. Прихожан А. М. Развитие личности в условиях психической депривации / А. М. Прихожан, Н. Н. Толстых // Формирование личности в онтогенезе / под ред. И. В. Дубровиной. — М. : Просвещение, 1991. — 159 с.
Коментарі до статті:
Анна Кульчицька [15.05.2016 19:02]
Автор запропонованої статті проаналізував негативні тенденції у розвитку мотивації сучасних школярів і запропонував шляхи вирішення цієї проблеми.
Анна Кульчицька [16.05.2016 19:41]
Дана проблема є сьогодні дуже актуальною, викликає жвавий інтерес як у науковців, так і в осіб яким доводиться стикатися з даною проблемою. Тому подальші розробки та емпіричні дослідження є досить перспективними та можуть викликати жвавий інтерес.
© inforum.in.ua, 2014 - 2021
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net