Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ПОРШНЕВОГО ВАКУУМНОГО НАСОСА

Головіна Н.А.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, к.ф-м.н., доцент
Татарин О.Б.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, студент
Яневич В.В.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, студент

На сучасному етапі актуальною та не до кінця вирішеною проблемою є створення високо вакуумних пристроїв відкачування, які працюють у широкому діапазоні тисків. Тому дослідження, які проводяться у цьому напрямку є актуальними.

Для відкачування посудин використовують поршневі вакуумні насоси. Схема такого пристрою має вигляд:

Задамось питанням, яку кількість ходів поршня потрібно зробити для того, щоб тиск у посудині зменшився від P0  до Pn, тобто початковий тиск не перевищує атмосферний [1].

Якщо поршень рухається повільно, то розширення відбувається ізотермічно. У процесі відкачування змінюється маса газу, проаналізуємо можливість використання закону Бойля – Маріотта. Розглянемо перший хід поршня вліво; клапан 1 закритий, клапан 2 відкритий. Газ із посудини переходить у камеру насоса. Тиск при цьому зменшується від початкового P0 до якогось P1, а маса не змінюється. Отже можна використати закон Бойля-Маріотта: P0V0= P1(V0-V).

Please use another browser to view content

При зворотному ході поршня закривається клапан 2 і повітря з камери насоса виштовхується назовні через клапан 1. При другому ході поршня вліво все повторюється так само. Тиск при цьому зменшується, а маса не змінюється. Отже можна використати закон Бойля-Маріотта. Слід, однак пам’ятати, що тиск на початку процесу вже не P0, а P1 . У кінці другого ходу поршня: P1V0= P2(V0+V), 

Please use another browser to view content

Міркуючи аналогічно можна переконатися, що після n ходу:

Please use another browser to view content

Прологарифмуємо вираз:  Please use another browser to view content

Отримаємо формулу для кількості n ходів поршня, які потрібні для того, щоб тиск у посудині понизити від до:

Please use another browser to view content

Звертаємо увагу на те, що у загальному маса газу змінюється, і закон Бойля-Маріотта для першого та n ходів поршня напряму застосувати не можна. Проте покроковий підхід дозволяє це робити.

Дослідимо графічно залежність тиску від числа ходів поршня n. Виявилося,що тиск з кожним кроком поршня зменшується на все меншу величину (рис.2).



Рис.2. Залежність тиску від числа ходів поршня насоса

 

Згідно формули тиск у посудині зменшується і при достатньо великій кількості ходів поршня його можна зробити як завгодно малим. Однак, на практиці, жоден насос не може відкачати повітря з посудини повністю. Для насоса існує деякий мінімальний тиск Pmin, нижче за який він вже не може дати розрідження. Для кожного насоса це своя величина. Причиною цього є існування простору у циліндрі ΔV, з якого поршень не може виштовхнути газ, а також неідеальна робота клапанів. Не все повітря з камери може бути виштовхнуте у атмосферу. Цe сповільнює відкачування та приводить до того, що при деякому тиску у посудині насос працює, але не виконує своєї функції, тобто не відкачує повітря, працює в холосту. Так при тиску  Pmin у посудині повітря, стиснуте від початкового об’єму камери  V0 до об’єму ΔV, буде мати тиск не вище атмосферного  Pатм і не зможе вийти назовні. Мінімальний тиск, який обумовлений існуванням шкідливого простору визначимо, використавши закон Бойля-Маріотта: PminV0 =  PатмΔV ;

Please use another browser to view content


Для того, щоб отримати ще більші розрідження застосовують кілька насосів, які з’єднують послідовно. Тоді кожен наступний насос відкачує повітря не у атмосферу, а у об’єм, з якого повітря відкачується попереднім насосом.

 

Список літератури:

1. Головіна Н.А. Молекулярна фізика й термодинаміка в запитаннях та задачах/ Н.А. Головіна. – Луцьк.: Вежа-Друк, 2014. – 192 с.



Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2024
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net