Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ДО ПИТАННЯ ЕМОЦІЙ, ЕМОЦІЙНИХ ПРОЯВІВ ТА ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ ОСОБИСТОСТІ

Кульчицька Анна Валеріївна
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки кандидат психологічних наук, доцент
Терещенко Вікторія Геннадіївна
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки студентка факультету психології

Постановка проблеми. Зважаючи на темпи і напрямки розвитку суспільства, вважаємо за необхідне розглянути особливості емоційних проявів особистості, механізми їх регулювання та використання адекватно до ситуації. Орієнтуючись на індивідуальний підхід до вивчення людини, хочемо звернути увагу на необхідність дослідження феномену розуміння соціуму та окремої людини в ньому. Адже, велику частину суспільного життя становлять емоційні прояви, реакції та досягнення порозуміння.

Мета та завдання дослідження передбачають теоретичне узагальнення поняття емоцій, емоційного інтелекту та емоційної компетентності особистості; емпіричне дослідження емоційних проявів та емоційних реакцій в різних ситуаціях та встановлення взаємозв’язку між навичками адекватного емоційного реагування та психологічними особливостями особистості.

Виклад основного матеріалу і обґрунтування отриманих результатів дослідження. В ході дослідження, ми розглядали емоції як психічні процеси, що протікають у формі переживань і відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини, які в свою чергу пов'язані з задоволенням чи незадоволенням різних потреб організму і мають яскраво виражене суб'єктивне забарвлення.

За допомогою емоцій і окремих станів здійснюються наступні функції, необхідні для життєдіяльності: регуляторна функція (втілюється через регулювання стану організму, по відношенню до подій та ситуацій), відображальна (виражається в узагальненій оцінці подій, що впливають на поведінку людини), інформаційна (надає інформацію про задоволення/ незадоволення потреб людини та їх стан), спонукальна (сприяє визначенню напрямку пошуку, в результаті якого досягається задоволення існуючої потреби), підкріплююча (бере участь в навчанні, викликаючи сильне емоційне забарвлення), переключення (виявляється під час конкуренції мотивів, у результаті якої визначається домінуюча потреба),  пристосувальна (проявляється в почутті , що надає можливість організму відреагувати на зміну подій та  ефективно пристосуватися до навколишніх умов середовища), комунікативна функція (полягає у виявленні мімічних і пантомімічних рухів, що дозволяють людині передавати свої переживання іншим людям).

Майже одночасно з розвитком поняття емоцій було впроваджено поняття емоційної компетентності, як здібності діяти згідно з внутрішнім станом власних почуттів та бажань. В даному випадку емоційна компетентність розглядається як, здатність людини гнучко керувати власними реакціями, розуміти реакції інших адекватно до умов ситуації, що змінюється. Р. Бар-Он виокремлює п’ять сфер компетенцій:

 внутрішньо особистісна сфера (самоаналіз), міжособистісна сфера (емпатія), адаптивність, управління стресом та загальний настрій.

Тож, будучи здатною до саморегуляції негативних психічних станів, особистість стимулює власну активність для подолання зовнішніх та внутрішніх труднощів на шляху до своєї мети.

Саморегуляція здійснюється шляхом використання різновидів реакції особистості на ситуації, що були відокремлені В.В. Бойко. Виокремлюються три стійкі типи емоційної поведінки:

1) ейфорічна активність назовні – емоційна енергетика перетворюється у позитивні психічні стани і вчинки, що мають направленість на активне виконання діяльності;

 2) рефрактерна активність усередину – енергетичний потенціал направлений на самого індивіда і блокує, або гальмує його поведінкові реакції;

3) дисфорична активність назовні – енергетика зовнішніх стимулів перетворюється у негативні поведінкові акти, що направлені назовні на оточуюче середовище, інших учасників дій.

Також є три типи впливу навколишнього середовища на психіку людини :

- вплив негативних стимулів – усіляких неприємностей з боку людей, живої і неживої природи;

- вплив позитивних стимулів;

- вплив амбівалентних стимулів – таких, що включають у себе одночасно і позитивне і негативне.

В процесі поєднання типу емоційної поведінки і характерного забарвлення формується індивідуальний базовий тип поведінки особистості на соціумі.

В процесі підтримання саморегуляції необхідно, вважаємо доцільним розглянути сутність емоційного інтелекту. В роботах Мейера і Саловея пропонується більш деталізоване тлумачення компонентів емоційного інтелекту, яке можна розглядати як подальший розвиток розуміння концепції емоційного інтелекту, запропонованої  Гарднером. До них відносяться певні властивості, які притаманні людині з виявленою емоційною компетентністю, а саме: усвідомлення людиною власних емоцій; регулювання емоцій; спроможність  мотивувати себе до діяльності; розпізнавання  та розуміння емоцій, що виникають в інших людей та наявність вміння  підтримувати доброзичливі відносини з оточуючими.

Підсумовуючи вищеописане можна констатувати, що саморегуляція особистості взагалі, і негативних психічних станів зокрема, є потужним механізмом психіки людини. Відповідно до проаналізованої інформації, встановлено, що саморегуляція є структурним процесом, який можна охарактеризувати як єдність цілеспрямованих дій, направлених на прийняття довільних рішень та самоаналіз вчинків, відповідно до існуючої ситуації. Спираючись на певну із можливих стратегій реагування на зовнішні чинники, особистість таким чином формує певну стратегію поведінки. В залежності від переважаючого типу реагування на стимули середовища, проявляється негативний вплив на особистість, що може в подальшому призводити до накопичення негативних емоцій та «застрягання» в переживаннях.

Для здійснення емпіричного дослідження нами була використана  методика «Торонтська шкала алекситимії», основою якої є самооцінка респондентом проявів алекситимії за трьома факторами - труднощі ідентифікації почуттів, вербалізації почуттів і ступеня фокусування на зовнішніх подіях.

Тож, серед опитаних  54 повнолітніх осіб було отримано наступні результати. Виявлені прояви алекситимії у 11% опитаних, середнє значення отримали 28%, норма представлена у 61% респондентів. ознаки алекситимії були виявлені у осіб жіночої та чоловічої статі різного віку.

В ході подальшого дослідження нами була використана методика Бойко В.В. спрямована на визначення реакцій особистості на стимули оточуючого середовища. Дана методика надає два різновиди діагностичних даних: визначення типів емоційних реакцій (ейфорична, рефрактерна та дисфорична) та формування даних за різновидом емоційного забарвлення очікуваного стимулу.

За результатами, отриманими в ході даного опитування було встановлено, що респонденти надають перевагу ейфоричним різновидам реакції, що проявляється у вигляді направленості дій особистості назовні. Цікавим є те, що даний різновид реакції представлений здебільшого у вигляді ейфорічно-позитивної та ейфорічно-негативної реакцій в рівній мірі, ейфорічно- амбівалентна реакція виявлена менше. Дані результати свідчать про сформовану налаштованість опитаних особистостей на майбутні події крізь «оптимістичний» та «песимістичний» погляди. Наступною проявляється рефрактерна-амбівалентна реакція, що характеризується направленістю дій та реакцій в середину, на себе, орієнтацією як на позитивні так і на негативні чинники середовища. Інші типи рефрактерних реакцій обирались опитуваними рідше. Дисфоричні різновиди реакцій на оточуючі стимули опитаними ігнорувались.

Співставивши результати обох проведених тестів, було виявлено переважання рефрактерно-негативного типу реакцій на оточення у осіб з виявленою алекситимією. Таким чином простежується певний взаємозв’язок обраного типу реагування на стимули середовища із подальшим формуванням ознак алекситимії, як нездатності усвідомлювати власні почуття та емоції оточуючих. Для даного різновиду реагування характерним є «програвання» емоцій в собі із негативною песимістичною налаштованістю на події та вчинки інших.

Висновки. В ході дослідження було розглянуто важливість емоційної сфери людини в суспільному житті, основні компоненти, необхідні для становлення емоційної компетентності та різновиди емоційних реакцій у процесі суспільної взаємодії. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у збільшенні вибірки та встановленні взаємозв’язку емоційних проявів та реакцій з іншими індивідуальними психологічними особливостями особистості.

Джерела та література:

  1. Додонов Б.І. В світі емоцій /Додонов Б.І– К.: ПолітіздатУкраини, 1987. – С. 35-57.
  2. Кульчицька А.В. Пізнавальний інтерес та пізнавальна потреба в структурі мотивацій та емоцій школяра та його оцінка з позицій інформаційної теорії емоцій/ А.В. Кульчицька/ Психологія. Збірник наукових праць. - К: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 16, 2002.- С.130-133.
  3. Фетискин Н.П. Соціально-психологическая діагностика розвития личности и маліх групп. / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. //– 2-е узд., доп. – М.: Психотерапія, 2009. – С 392-395
  4. Якобсон П.М. Психология чувств./ Якобсон П.М. – М: Узд-во МГУ, 1980.- С. 148-162
Коментарі до статті:
Наталія Савелюк [15.05.2017 14:36]
Тема емоцій - завжди цікава та актуальна. Адже навіть люди з досить високим IQ нерідко потрапляють під потужний вплив емоцій, що є чи не найвагомішою складовою відомого феномену ситуаційної поведінки. Подібна проблематика завжди закономірно викликає чимало запитань. Одне з них, що стосується перспектив дослідження: чи не плануєте Ви вивчати взаємозв'язок алекситимії та локусу контролю особистості? Адже у Ваших матеріалах згадується поняття самоконтролю і наголошується на його важливості.
© inforum.in.ua, 2014 - 2021
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net