З появою нових форм комунікації змінюється хід культурного розвитку суспільства. Одним з наслідків інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій є зростаюча роль глобальної мережі Інтернет у житті суспільства. Інтернет утворив нове специфічне середовище діяльності та інформаційної активності людини. Через Інтернет здійснюється пошук інформації з найрізноманітніших питань, розширюється коло знайомих і відбувається активне спілкування. В ході цього реальністю стала апріорі нова сфера комунікації – віртуальна. Віртуальне спілкування багато в чому повторяє реальне, але суттєвою відмінністю є те, що воно відбувається в особливому просторі віртуальної реальності [3].
Психологи акцентують увагу на різних аспектах спілкування у мережі Інтернет. Питання віртуального спілкування розглядаються у працях М. Назар, О. Арестової, Ю Лотмана, В. Фатурової, А. Жичкіної, Ю. Бабаєвої, А. Войскунського та інших.
Найактивнішими користувачами Інтернет мережі є молодь та підлітки. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування та розваг. Але Інтернет і комп’ютер не може замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні подорожі тощо.
Мета роботи: теоретичний аналіз особливостей комунікативної сфери особистості підлітка в умовах впливу Інтернет-мережі.
Підлітковий вік – це особливий період, важливими ознаками якого є початок статевого дозрівання та виокремлення внутрішньої сфери власного «Я», розвиток критичності до всього. Це перший перехідний період від дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення та ін.), породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими [2].
Однією із провідних видів діяльності підлітка є міжособистісне спілкування з дорослими та ровесниками. Тільки в контакті з дорослими та однолітками підліток бачить себе збоку, порівнює свої можливості, випробовує різні соціальні ролі, формує та удосконалює себе.
Інтернет-комунікація може виступати як можливість саморозвитку, творче самовираження, зручний формат спілкування, спосіб підтримки соціальних зв’язків, компенсація або заміщення реального спілкування, а також засіб реалізації девіантних намірів у віртуальній площині.
Плюси Інтернет-мережі полягають у тому, що вона пропонує освітній і корисний досвід, правильне використання якого може поліпшити успішність підлітка у школі, забезпечує досить різноманітну комунікативну діяльність тощо. Крім спілкування засобами електронної пошти, коли повідомлення до адресата приходять через якийсь час після відправлення, Інтернет надає користувачам можливість спілкуватися в режимі реального часу (спілкування в «чаті»). Вважається, що основна притягальна сила спілкування в реальному часі в Інтернеті забезпечується анонімністю [1].
Одним з новоутворень підліткового віку є формування «Ми»-концепції. Причетність до мережі дає незахищеній особистості вкрай потрібне їй відчуття «Ми». Досить часто особа адаптується до групових норм і надалі вже не може без них обійтися. Для підлітків, що одержують доступ до Інтернету, віртуальне середовище іноді здається навіть більш адекватним, чим реальний світ. Можливість перевтілитися в якусь безтілесну «ідеальну особистість» відкриває для них нові відчуття, що хочеться випробовувати постійно, або дуже часто. Фахівці відзначають, що до деякої міри зазначена залежність близька до патологічної захопленості азартними іграми, а її деструктивні ефекти схожі з виникаючими при алкоголізмі [4].
Особистість, яка має певні проблеми у щоденному спілкуванні з людьми, у мережі одержує можливість розкритися. Однак при цьому вона може легко бути втягненою у спілкування маргінальних груп, здатних нав’язати негативні соціальні установки. Навіть при неглибокому пошуку в мережі Інтернет легко знайти сайти, де позитивно оцінюються соціально неприйнятні явища [5].
Дослідники відзначають, що Інтернет підсилює процес опосередкованого спілкування людей, учасники якого найчастіше мають поверхневі, неглибокі міжособистісні відносини. Виникаючі тут контакти часто носять сурогатний, неповноцінний характер. Це веде до скорочення впливу найближчого оточення на особистість підлітка як засобу соціального контролю, порушенню механізмів детермінації позитивної поведінки. Більш того, можливість анонімної участі в мережевому спілкуванні нерідко формує в молодих людей уявлення про вседозволеність і некараність будь-яких проявів у мережі. На думку психологів, анонімність і відсутність заборон звільняють приховані комплекси (у першу чергу, пов’язані з тягою до насильства і сексуальності), стимулюють людей змінювати тут свій стиль поведінки, поводитися більш розкуто і навіть переходити деякі моральні межі [6].
Водночас, Інтернет-середовище здатне впливати на формування негативних психологічних установок у підлітків. При уважному вивченні в мережевому середовищі можна знайти прояви відомих механізмів соціальної детермінації злочинності: шляхом визначеного соціального формування особистості; шляхом давання їй розпоряджень протиправного або суперечливого характеру; шляхом постановки особистості в ситуації, що змушують і полегшують вибір злочинного варіанту поведінки.
Отже, комунікація в мережі Інтернет є актуальним аспектом соціальної взаємодії в наш час. Інтернет-комунікація може виступати як можливість саморозвитку, творче самовираження, зручний формат спілкування, спосіб підтримки соціальних зв’язків, компенсація або заміщення реального спілкування, засіб реалізації девіантних намірів у віртуальній площині.
На сьогодні більшість аудиторії Інтернет-мережі складають молодь та підлітки. Глобальна мережа Інтернет для підлітків виступає, перш за все, як простір для спілкування, в якому можна досягти соціального комфорту. Таке спілкування є особливо важливим для тих, чиє реальне міжособистісне спілкування за певних причин є збідненим. Водночас, Інтернет-середовище здатне впливати на формування негативних психологічних установок у підлітків. При уважному вивченні в мережевому середовищі можна знайти прояви відомих механізмів соціальної детермінації злочинності: шляхом визначеного соціального формування особистості; шляхом давання їй розпоряджень протиправного або суперечливого характеру; шляхом постановки особистості в ситуації, що змушують і полегшують вибір злочинного варіанту поведінки. Але, не всі молоді люди готові до життя в нових умовах інформаційного суспільства, не всі вміють адекватно та критично сприймати різнобічну інформацію, здійснювати селекцію інформації, що надходить з Інтернет-простору, усвідомлювати можливі наслідки її дії на психіку.
Джерела та література
- Бэнкс М. Психи и маньяки в интернете. Руководство по выживанию в киберпространстве. СПб 1998г. 320с.
- Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. посіб. / М.В. Савчин, Л.П. ..... Навч. посібник / Л.Г. Терлецька. – К.: Главник, 2006. – С.69-72.
- Терін В. П. Масова комунікація. Дослідження досвіду Заходу. – 2000. – С. 314.
- Церковний А. Аспекти формування Інтернет- залежності [ текст ] / А. Церковний // Соціальна психологія. – К. , 2004. – № 5 (7). – С. 149-154.
- https://uchil.net/?cm=65226.
- http://ukrefs.com.ua/print:page,1,180772-Vliyanie-sredstv-massovoiy-informacii-na-vospitanie-podrastayushego-pokoleniya.html#2.
