Постановка проблеми та її значення. Сучасні зміни у суспільстві пов’язані з широким впровадженням новітніх інформаційних технологій, які докорінно вплинули на форми і спрособи комунікації між людьми як у професійному, так і повсякденному житті. Віртуальна комунікація подібна до реальної, проте їй властиві певні особливості, які відмінні від інших форм спілкування між людьми. Сучасна людина з’єдналася з новітнім інформаційним світом, який сама й створила. Тому дослідженння особливостей такої взаємодії є актуальним і необхідним.
Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. Дослідження, присвячені проблемам розвитку соціальних спільнот в мережі інтернет належать переважно вченим західних наукових шкіл: Ш. Баумену, М. Гласеру, С. Сільверторну, Н. Еллісону, К. Еріксону, Т. Паулюс.
Праці вітчизняних вчених Л. Белей, Л. Городенко, В. Іванова, Є. Патаракіна, О. Ганюшина, А Лучинкиної присвячені проблемі мережевих комунікацій та мотивів звернення до них. Проте у проведених дослідженнях не приділено достатньої уваги вивченню психологічних особливостей звернення особистості до соціальних спільнот в мережі інтернет.
Предметом нашого дослідження є психологічні особливості звернення особистості до соціальних спільнот в мережі інтернет.
Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні психологічних особливостей звернення особистості до соціальних спільнот в мережі інтернет.
Виклад основного матеріалу. Вчені Стенфордського університету провели дослідження і з’ясували, що існує щонайменше 10 причин, які спонукають людей користуватись інтернетом: потреба в інформації, спілкуванні, розвагах, роботі, навчанні, професійному спілкуванні, швидкий пошук людей, секс, торгівля, самовираження, пошук допомоги будь-якого виду від медичної до фінансової.
Причому одразу декілька причин можуть бути об’єднані певним мотивом, що було підтверджено аналогічним дослідженням російськими психологами (О. Арестова, Л. Бабанін, О. Войскунський). У ході дослідження науковцями вивчалися мотиви діяльності в Інтернеті за допомогою опитувальників, які розсилалися добровольцям у мережі. За результатами дослідження було виділено вісім груп мотивів: ділові, пізнавальні, співробітництва, самореалізації, ігрові та рекреаційні, афіліації, самоствердення, комунікативні. Ці види мотивації виявляються в різних видах спрямованості діяльності користувача інтернету: пізнання, співпраця, допомога іншим користувачам, інтелектуальна та творча самореалізація, пошук однодумців, прагнення знайти своє коло спілкування, соціальне самовираження [2].
А. Лучинкіна розглядає потреби особистості і шляхи їхнього задоволення в інтернет-просторі у виглякі блоків цих потреб: фізіологічні потреби, коли задовольняється інформаційний голод, який виступає аналогом голоду харчового тощо; потреба в безпеці (анонімність спілкування, можливість зміни імені, можливість піти зі сторінки при найменшому дискомфорті тощо; блок соціальних потреб (у тому числі потреба в спілкуванні); потреби в позитивній оцінці з боку інших і позитивної самооцінки; потреба самореалізації.
О. Арестов та А. Войскунський дослідили, що спілкування в мережі інтернет на умовах анонімності доповнює можливості самопрезентації людини, дозволяючи не лише створювати враження про себе, а й бути тим, ким індивід захоче. Тобто особливості побудови комунікації в Інтернеті дозволяють користувачу конструювати свою ідентичність за власним вибором [1]. На думку Н. Максимової, незадоволеність основних соціальних потреб за межами інтернет-середовища веде до соціальної дезадаптації [3]. Тому вкрай важливою і актуальною є можливість задоволення потреб у спілкуванні, позитивній оцінці і самооцінці в інтернет-середовищі.
А. Лучинкіна зазначає, що можуть з’явитися нові мотиви, притаманні тільки інтернет-середовищу. В результаті аналіз контенту сторінок у соціальних мережах дослідниця виявила схильність користувачів до розміщення цікавої для зазначеного користувача інформації на особистому інтернет-просторі інших. Опитувані вказують на власну потребу поділитися значною для них інформацією незалежно від бажання оточуючих. Така потреба притаманна тільки інтернет-середовищу і формує новий мотив діяльності. А. Лучинкіна назвала зазначений мотив мотивом внеску [2].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Теоретичне дослідження дозволяє припустити, що мотиви звернення до соціальних Інтернет-мереж визначається комплексом потреб: у спілкуванні, позитивній оцінці з боку інших, самореалізації, можливість компенсувати незадоволеність основних соціальних потреб за межами інтернет-спільноти, діловій взаємодії, отриманні нової корисної інформації, у співпраці, прагненні долучитись в мережі до референтної (значимої) групи, прийняти її цінності, знайти своє місце у цій групі тощо. Перспективи нашого дослідження вбачаємо у подальшому емпіричному вивченні мотивів звернення осіб різних вікових груп до соціальних спільнот у мережі інтернет.
Список використаних джерел
- Арестова О. Н. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия / О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанин, А. Е. Войскунский // Вестник Московского университета. – 1996. – № 4. – С. 14–20. – (Серия: 14. Психология).
- Лучинкіна А.І. Аналіз мотиваційної складової Інтернет-соціалізації / А.І. Лучинкіна // Горизонты образования. – 2013. – № 1 (37). – С. 36-40.
- Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки : навч. посібник / Н. Ю. Максимова. – К. : Київський університет, 2002. – 308 с.
