Постановка проблеми та її значення. Сьогодні соціальні мережі стали частиною життя сучасної молодої людини. В епоху розвитку інформаційних технологій більшість студентів активно користуються сервісами соціальних мереж. Тому вивчення мотивів використання соціальних мереж і питання їх впливу на студентську молодь є важливими об’єктами для психологічного дослідження.
Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. Вперше термін «соціальні мережі» було застосовано англійським соціологом Джеймсом Барнсом для позначення соціальних зв’язків людей у суспільстві [3]. Дослідження принципів та положень використання соціальних мереж здійснювались таким вченим як Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, C. Тонг, Л. Лангвелл, Дж. Кім, Дж. Антоні. Вплив Інтернет-комунікацій на особистість описані в працях О. Белінської, А. Войскунського, Д. Іванова, Д. Кутюгіна, О. Філатової, Ю. Данько, О. Щербакова, Г. Щербіної [1; 2]. Мотивам звернення особистості до соціальних мереж присвячені праці А. Лучинкіної, А. Мітлош, Т. Омелянчук, В. Фатурової [4; 5; 6].
А. Засєкін досліджує спілкування студентів, опосередковане Інтернетом. Дослідник зазначає, що значущість такого спілкування посилюється для студентів такими чинниками як, спрямованість освіти на дистанційне навчання та широке його впровадження у вищих навчальних закладах. Крім того, Інтернет простір має важливий вплив на визначення особистісних трансформацій студента, під час віртуального спілкування та його позитивний і негативний вплив на особистість людини [2].
А. Лучинкіною до основних сфер прояву мотиваційної регуляції в діяльності користувача Інтернету було віднесено змістовну спрямованість інтересів користувачів, реалізовану у формі звернення до різних типів інформаційних джерел; оцінку психологічних наслідків роботи в Інтернеті; оцінку користувачами значимості Інтернету і характеру його впливу на власну особистість і діяльність; усвідомлене уявлення користувачів про власні мотиви [4, с. 39].
Мета дослідження полягає в теоретичному вивченні мотивів звернення студентської молоді до соціальних мереж.
Виклад основного матеріалу. Соціальні мережі своєю постійною динамічністю та мінливістю все більше приваблюють сучасну молодь. Популярність спілкування, навчання, проведення дозвілля в соціальних мережах сприяють зануренню молоді у віртуальний світ. У складі мотиваційних причин звернення до соціальних мереж є інтерактивність зворотного зв’язку між користувачем і суб’єктом, що надав інформацію[4]. Також під час діяльності в Інтернет середовищі задіяні пізнавальна, комунікативна, творча та ігрова сфери, які нерідко взаємно доповнюють одна одну [2].
Порівняльний аналіз основних потреб користувачів в мережі Інтернет і виділених мотивів дозволив А. Лучинкіній встановити відповідність між ними. Так, на думку дослідниці [4], біологічні потреби відповідають пізнавальним мотивам (задоволення інформаційного голоду), мотивам задоволення сексуальних потреб і продовження роду (в тиражуванні життя), рекреаційним мотивам відповідає потреба у самозбереженні; потреба в безпеці відповідає пошуку допомоги будь-якого виду від медичної до фінансової, введенню паролів; блок соціальних потреб знаходить своє відображення у мотивах комунікативних, співробітництва, ігрових, афіліації, самоствердження; потреба в самореалізації виявляється у ділових мотивах, комунікативних, пізнавальних. Всі зазначені мотиви перебувають у тісному взаємозв’язку. Для користувачів із діловою мотивацією робота в Інтернеті є складовою частиною професійної діяльності, спрямованої на досягнення конкретно ї мети, тобто результату. Це може бути пошук конкретної інформації, контакти і взаємодія з певною людиною, організація роботи якого-небудь підрозділу тощо. Орієнтація на конкретний діловий результат і служить індикатором наявності так званої ділової мотивації.
О. Тихомиров, Ю. Бабаева, А. Войскунський зазначають, що застосування інформаційних технологій являє собою новий, якісний рівень опосередкування розумової, комунікативної і творчої діяльності людини і може призвести до перебудови операційно-технічної, мотиваційно-особистісної, афективної, комунікативної та інших сторін діяльності особистості [1; 3].
Для більшості студентів мотиваційним компонентом звернення до соціальних мереж є знайомство з людьми з різних міст та країн, це дає можливість дізнатися більше про культуру інших. У зв’язку з цим можна говорити про таке поняття як віртуальна комп’ютерна соціалізація (кіберсоціалізація). Кіберсоціалізація – процес змін структури самосвідомості особистості, що відбувається під впливом і в результаті використання нею сучасних інформаційних та комп’ютерних технологій в контексті життєдіяльності [3].
Також для студентів соціальні мережі виступають можливістю пошуку цікавої інформації . В основному, молоді люди виходять в онлайн для пошуку корисних відомостей, новин і роботи, скачування музики і фільмів, здійснення покупок в Інтернет-магазинах. Також соціальні мережі задовольняють потребу у самовираженні та самореалізації [4]. Досить часто студенти використовують соціальні мережі для демонстрації власних досягнень, розробок, творчості або обговорення важливих питань. Схвальні відгуки та підтримка допомагають особистості підвищити самооцінку та заохочують до творчого розвитку особистості. Тому в цьому випадку, для студентів самовираження стає важливим мотивом використання соціальних мереж [1].
Інтерес до соціальних мереж визначається потребою в спілкуванні, в позитивній оцінці з боку інших, самореалізації, страхом відторгнення (можливість задоволення потреб у спілкуванні, позитивній оцінці і самооцінці в Інтернет-середовищі дає змогу компенсувати незадоволеність основних соціальних потреб за його межами), діловою спрямованістю (складова частина професійної діяльності, спрямованої на досягнення конкретної мети, тобто результату), пізнавальною мотивацією (отримання нової інформації), потребою у співробітництві, у прагненні користувачів знайти в Інтернеті референтну групу, прийняти її цінності, знайти своє місце у цій групі (професійні, особистісні та ситуативно-емоційні аспекти взаємодії), просоціальними мотивами (прагнення допомогти іншим, служіння спільній справі тощо) [5].
Соціальні мережі є альтернативним комунікативним середовищем, де студентська молодь може реалізувати свої базові інтереси та потреби. Тому соціальні мережі є новим інститутом соціалізації студентів в мережевих суспільствах [4].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, після здійснення теоретичного дослідження можна визначити, що соціальні мережі займають важливе місце у житті молоді. Розглянувши мотиви звернення студентів до соціальних мереж у працях науковців можна сказати, що головними є мотиви спілкування, пошуку інформації та самореалізації у віртуальному просторі. Інтернет-середовище суттєво впливає на розвиток особистості в суспільстві.
Перспективи нашого дослідження вбачаємо у подальшому емпіричному вивченні основних мотивів звернення студентів до соціальних мереж та їх вплив на розвиток та діяльність студентської молоді.
Джерела та література:
- Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і мінуси / Ю. А. Данько // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. – 2012. – С. 179-184.
- Засєкін А. Віртуальне спілкування як чинник особистісних змін студентської молоді : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Артур Засєкін ; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – К., 2012. – 20 с.
- Злобіна О. Г. Дозвілля молоді України і Росії активно переноситься в Інтернет : [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://2008.dif.org.ua/ua/analit/rkjej
- Лучинкіна А. Аналіз мотиваційної складової Інтернет-соціалізації. / А.Лучинкіна. // Горизонты образования. – 2013. – № 1 (37). – С. 36–40.
- Мітлош А.В. Психологічні особливості прояву інтересу студентської молоді до соціальних інтернет-мереж. / А.В.Мітлош. // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 23. - С. 203-215.
- Фатурова В.М. Самореалізація студентів у системі мотиваційних детермінант Інтернет-середовища // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка Максименка С.Д., том 1V, частина 7. – К., 2002. – С.270-282.
