«Суддя - орган держави. Вона споглядає на нього як на засіб швидкого, правильного, чіткого виконання своєї задачі – охорони Закону. Напруга душевних сил судді для пошуку істини в справі є виконанням доручення держави, яка надіючись на спокій, неупередженість, часто важкість виконуваної праці, довіряє йому частинку своєї влади» [4].
А.Ф.КОНІ
У відповідності до положень Конституції України, яка є основним законом нашої держави, державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Судова влада покликана для здійснення правосуддя, що є специфічною діяльнісю держави, яку проводять суди у встановленій процесуальній формі, яка має узагальнену назву — судочинство.
Отже, судочинство — це встановлений законом порядок і форма відправлення правосуддя, що здійснюється виключно професійними суддями [3].
Судове рішення, є продуктом діяльності судді, яке ухвалюється іменем України і є обов’язковим до виконання на території усієї держави.
Ми живемо в динамічному, складному суспільстві, де утримувати баланс та рівновагу вдається не завжди, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій різного рівня спрямування та інтенсивності. Вирішення найбільш критичних, покладено на суд.
Правова норма є основою виміру справедливості та встановлює оціночні рамки для людських взаємовідносин, а також взаємовідносин між людиною і державою та суспільством в цілому.
Діяльність судді жорстко регламентована законом, що обумовлює його роботу постійним аналізом своїх дій на відповідность правовим нормам. Судове рішення являє собою кінцевий продукт, результат — встановлення істини, на підставі якої вирішується конфліктна ситуація, часто — доля людини. Однак цьому передує велика робота.
Професійному судді мало впевненості в правильному застосуванні норми закону, потрібно досягнути, розуміння справедливості його вимог, для отримання сприяння учасників процесу у встановленні істини по справі. Мало вирішити судову справу, необхідно прикласти максимум зусилля для з’ясування суті обставин, які породили проблему. Обмежуючись лише знанням закону в 90 % випадках напруга між сторонами не зникає, юридично питання вирішується винесеним по справі рішенням, однак проблема лишається, яка в майбутньому може стати основою нової судової справи.
Отже, суддя уособлює в собі не лише кваліфікованого юриста, а й комунікатора, який ефективно управляє процесом, оскільки керує не лише підпорядкованими йому працівниками апарату суду, а й учасниками судового процесу, які часто залучаються до взаємодії без урахування наявності у них такого бажання.
Підсумовуючи наведене, можна прийти до висновку про такі складові діяльності судді як: правозастосувальна, соціальна, психологічна та управлінська. [5;6]
Широкий спектр вирішуваних суддею питань, який потребує кваліфікованого знання не лише в галузі юриспруденції, наслідки його професійних дій, які вимагають високого рівня відповідальності при прийнятті рішення, відносить цю професію до категорії розумової праці та ставлять її на верхній щабель ієрархії юридичних професій.
Таке поважне місце ставить до носія владних повноважень високі вимоги та встановлює багато обмежень.
Тактовність, ввічливість та витримка має супроводжувати не лише професійну діяльність судді, а бути супутниками життєдіяльності взагалі. Суддя лишається носієм владних повноважень і поза межами суду, тобто під час відпочинку чи вирішення своїх особистих справ. Його професійна належність зобов’язує та приковує надмірну, підвищену увагу не лише до його особи, а й до близьких людей – сім’ї. Будь яка дія судді чи членів його сім’ї впливає на авторитет судової влади. [2]
Людина, що пішла за своїм покликанням обравши професію судді, з моменту коли надягла мантію і до завершення свого професійного шляху, живе в «скляному будинку».
Крім того, професійна майстерність потребує часу та значних зусиль зі сторони особи, яка покликана утверджувати закон. Постійна зміна законодавства та соціальних умов потребують зосередженості. Суддя відноситься до категорії професій, які потребують вдосконалення та перебування в постійному інтелектуальному тонусі та професійному розвитку. А окрім здобутків, будь-який професійний розвиток передбачає і втрати, руйнування, деструкції, деформації, а надто професійний розвиток судді, діяльність якого відбувається в умовах постійного тиску. Вказане формулювання може неоднозначно сприйматись з огляду на те, що основоположним принципом в діяльності судді є суддівська незалежність, як невід’ємна якість професії судді.
Незалежність кожного окремого судді є гарантією незалежності суддівства в цілому, оскільки це є фундаментальним аспектом верховенства права та гарантією з боку держави. Вказана категорія необхідна не тільки, і навіть не стільки представникам судового корпусу, скільки всьому суспільству загалом і окремому пересічному громадянину зокрема, для того, щоб кожна людина мала можливість реалізувати своє право на справедливий суд. А довірятиме громадскість суду лише у випадку, впевненості у незалежності судді під час розгляду справи.
Все, що держава не спромоглася зробити для того, щоб гарантувати незалежність судді, стає безпосередньою формою впливу на нього. Поняття «тиск на суд» є дуже багатозначним, однак в більшості це морально – психологічний тиск в умовах якого потрібно ефективно виконувати покликання.
Категорії якими можна виміряти тиск, перебувають в прямій залежності від рівня політичної культури суспільства, юридичної культури, виконавчої та законодавчої влади та професійної культури самого суддівства. [1]
Судовий корпус розуміє, що прийняття рішень на підставі безпосередніх чи опосередкованих погроз, не гарантуватиме безпеки, а ґрунтовні переконання нададуть подальше право на відстоювання своєї позиції та буде найкращим захистом, однак перебування в умовах постійної напруги негативно впливає на фізичне самопочуття та психологічний дискомфорт, знижує продуктивність та ефективність діяльності.
Засоби масової інформації, які слугують засобом контролю за дотриманням прав та свобод, часто виступають маніпулятивним об’єктом для підриву авторитету та довіри до суду, а відповідно й держави в цілому.
Реалії сьогодення заставляють суддів працювати в умовах браку часу, оскільки життя вирує, злочинність зростає, а брак суддівських кадрів стає все актуальнішим. Така обставина послаблює ефективність судочинства, підвищує ризик помилки, що є недопустим з огляду на те, що об’єктом діяльності суду є здебільшого вирішення долі людей.
У вказаних умовах на перший план виходить така характеристика особистості, як психологічна стійкість - що забезпечує збереження оптимального функціонування психіки. Низька психологічна стійкість призводить до професійних диструкцій – які супроводжуються порушенням вже засвоєних способів діяльності, руйнуванням сформованих професійних якостей, появою стереотипів професійної поведінки і психологічних бар'єрів. Професійні деструкції негативно позначаються на продуктивності діяльності, на взаємодії з іншими учасниками процесу професійної діяльності, супроводжується психічною напруженістю, психологічним дискомфортом, а в окремих випадках конфліктами та кризовими явищами.
Надмірне, гіпертрофоване деформування може привести до порушення професійного здоров'я судді, та впливати на благополуччя особи в цілому.
Таким чином, психологічне благополуччя судді є однією з основоположних цінностей, інтегративним показником розвитку його професійно-психологічної компетентності та ефективності судочинства в цілому. Розуміння місця професійного здоров’я в системі ціннісних орієнтацій судді, визначення його залежностей від певних факторів, специфічного професійного середовища, є важливою складовою формування культури професійного здоров’я судді. З огляду на тонку специфічну діяльність, необхідно зважити, що стан професійного здоров’я судді стосується не лише його особисто, а впливає на кожного хто шукає справедливості.
Джерела та література:
- Бути суддею [Електронний ресурс]– Режимдоступу: http://nsj.gov.ua/files/1444391019To%20be%20a%20Judge.pdf
- Кодекс суддівської етики, затверджений ХІ черговим з’їздом суддів України 22.02.2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://court.gov.ua/userfiles/Kodex%20sud%20etiki(1)
- КонституціяУкраїни [Електроннийресурс].–Режимдоступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
- Онлайн бібліотека [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:/www.koob.ru
- Теоретичні засади та прикладні аспекти сучасної судової психології: монографія/ О.К.Черновський.-Чернівці: Технодрук, 2014. – 352 с.
- Черновський О. К. Психологічна компетентність судді у практичній діяльності // Вісник Вищої ради юстиції. 2011. № 2 (6). С. 14–18.
