Постановка наукової проблеми. У період соціально-економічних реформ відбуваються швидкі зміни в сфері економіки та управління, а зміни економічної свідомості особистості потребують ретельної підготовки, часу та професійного досвіду. Тому професійна діяльність практичного психолога у цій галузі є одним із приоритетних напрямків діяльності. Така робота на нашу думку повинна мати системний чітко структурований характер та розгортатися в площинах основних завдань та функцій на трьох рівнях функціонування економічних відносин.
Завдання діяльності соціального психолога в сфері економіки виходять із її структури, предмета, функцій та підходів. Загалом призначення прикладної соціальної психології полягає в застосуванні соціально-психологічної діагностики, консультування і психотехнологій. Окрім того класично робота практичного психолога в тому числі і в економічній сфері базується на використанні аналітико-синтетичного, синтетичного та структурно-синтетичного підходів. Отож, структура діяльності соціального психолога реалізуються і як соціально-психологічна практика, і як теорія.
Виклад основного матеріалу. Щодо рівнів функціонування економічних відносин, то перший рівень – макроекономічний, тобто загальнодержавний, який з одного боку формує макрофактори зовнішнього середовища, а з іншого піддається найбільшому впливу цих факторів. Робота соціального психолога на даному рівні полягає у здійсненні діагностики, консультування та психотехнології у певних процесах таких як: соціально-психологічний супровід нововведень в економічній системі суспільства; вивчення і формування громадської думки; психологічні аспекти конфліктів в економічному середовищі на макроекономічному рівні і заходи щодо їх профілактики і врегулювання; дослідження психологічних особливостей, що виявляються в умовах економічних галузей (промисловість, транспорт, сільське господарство) і функціональних економічних інститутів (фінанси, кредит, економіка природокористування); вивчення національних психологічних особливостей та їх впливу на поведінку в економічному середовищі; психологію економічного ризику та оцінку і прогнозування психологічних наслідків економічних рішень на державному рівні. Важливі управлінські рішення повинні бути попередньо оцінені економістом-психологом з точки зору їх психологічних наслідків: як вони будуть сприйняті, як їх привести в дію з найменшими спотвореннями.
Наступний рівень роботи соціального психолога в сфері економіки – мезоекономічний. У коло компетенції соціального психолога на даному рівні входить дослідження, а в подальшому застосування консультативної та корекційної діяльності об’ктів і процесів, які можна в свою чергу поділити на взаємопов’язані групи:
- розвиток організації - загальний моніторинг системи управління організацією; дослідження організаційної культури її впливу на економічну діяльність; питання, пов'язані із створенням іміджу організації; допомога керівництву при підготовці та впровадженні економічних нововведень; оцінка і прогнозування психологічних наслідків економічних рішень керівництва, дослідження системи психолого-економічних показників, які повинні стати обмеженнями для управлінських рішень; аналіз психологічних факторів, що визначають умови праці в організації, розробка заходів щодо їх поліпшення; участь у системі внутрішньо аудиту з метою прогнозування дій, що можуть завдати шкоди організації;. підбір та оптимальна розстановка кадрів (з урахуванням організаційної структури, розподілу функцій, прав і обов'язків, а також психологічних характеристик людей); вивчення економічної культури соціального середовища (етика господарської діяльності, цінності, традиції і т.д.) і її впливу на економічну політику організації, що необхідно фірмам, що діють на території інших країн, тощо.
- особистість керівника - питання зовнішнього та внутрішнього іміджу; психологічні особливості побудови стратегії; допомога у формуванні філософії та психології бізнесу; психологічні особливості керівництва та розвиток лідерських якостей, психологія ділового спілкування та ведення публічного виступу; впровадження соціально-психологічних методів управління організацією.
- функціонування груп та колектив - відносини між членами групи (організації) по вертикалі (сприймання керівника колективом, ступінь участі працівників в управлінні та ін.); відносини між членами групи (організації) по горизонталі (параметрами їх є згуртованість співробітників, характер міжособистісних відносин, типи і способи розв'язання конфліктів; ставлення до праці (увага передусім звертається на задоволеність персоналу умовами, характер праці, ефективність роботи колективу та організації загалом тощо); підбір та тренування команди, створення продуктивних робочих команд; формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі; формування у економістів різних профілів комунікативних навичок; аналіз факторів, що визначають трудову поведінку, причин протиріч і суперечок, коректування поведінки, врегулювання конфліктів, тощо . Кожна конкретна ситуація на даному рівні потребує відповідних методик і методичних засобів дослідження та реалізації.
- маркетингова діяльность організації - вивчення можливостей задоволення бажань і потреб споживачів. Психологія покликана допомогти відповісти на основні питання, що стоять перед маркетингом: хто покупець, які його бажання і потреби, як спонукати його купити товар, як сприймається товар (його назва, зовнішній вигляд, упаковка), як найбільш ефективно інформувати покупця, які слова підібрати в рекламі, як буде психологічно сприйматися ціна?
Третій рівень роботи соціального психолога в сфері економіки пов’язаний з вивченням психологічних особливостей особистості, тобто особистісний рівень. На нашу думку дана площина роботи практичного психолога складає основу для всіх попередніх, оскільки в центрі роботи будь-якої організації, підприємства, чи фірми завжди стоїть особистість. Особистість є також основою будь-якої групи, та й управлінська робота керівника базується в першу чергу на управлінні персоналом, який складається з окремих особистостей. Тому основне завдання соціального психолога діагностика, консультування та корекційна робота щодо професійної орієнтації суб’єкта праці на предмет підбору робочого місця та посади з врахуванням індивідуальних психологічних особливостей з метою оптимізації роботи та підвищення продуктивності праці; вивчення сприйняття людиною стимулів і умов праці; вивчення статевих і вікових особливостей поведінки людини у виробничому середовищі; дослідження поведінки особи в групі в економічних ситуаціях; провадження психологічного захисту і безпеку окремих осіб: підбір засобів і методів психологічного самовдосконалення в професії та досягнення психологічного комфорту; оцінка і розвиток економічного потенціалу окремої особистості і персоналу в цілому, мотивація і стимулювання, особливо творчого ставлення до праці, тощо.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, для успішної практичної роботи у сфері економіки та управління сучасний психолог повинен бути універсалом, володіти знаннями не тільки з різних галузей психології, але й з багатьох інших наук. Оскільки, замовники робіт, які звертаються за консультацією або рішенням якої-небудь економічної проблеми, зацікавлені у комплексному вирішенні проблем.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у емпіричному дослідженні роботи практичного психолога в економіці та управлінні, а також у вивченні інших напрямків роботи практичного психолога в галузі економіки та управління, в тому числі в рекламній та маркетинговій діяльності.
Джерела та література:
- Максименко С.Д., До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога. / С.Д. Максименко, Т.Б. Ільїна /Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 1. - с.2-6
- Кульчицька А.В. Соціально-психологічна компетентність менеджерів: освітній аспект/ А.В. Кульчицька //Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічний розвиток в контексті європейської інтеграції», Луцьк, 2005.
- Кульчицька .А.В. Консультативна діяльність психолога-практика у структурі підготовки фахівця. / А.В. Кульчицька Зб. наук праць Волинського національного університету ім. Лесі Українки Психологічні перспективи. Вип.17. - Луцьк, 2011. – С.157-164
