Поняття «інтуїція» має різні потрактування, які стосуються того, що часто визначають інтуїцію як спосіб відчувати дещо «нутром» до раптових передчуттів щодо майбутнього. Одним із нових вимірів інтуїції, що базується на теоретичному погляді на цей феномен, є запропонована теорія і типологія інтуїції авторами J. Pretz, K. Totz [6].
Iнтуїтивна Шкала (Intuition Scale) складається з трьох типів: голістичних, інферентних та афективних. Голістична інтуїція – судження, які базуються не на аналітичному процесі, прийнятті рішень шляхом інтеграції кількох різноманітних сигналів, що фактично може експліцитно виявлятися.
Інферентна інтуїція – судження, що базуються на автоматичних умовиводах та прийнятті рішень, які раніше були аналітичними, проте з часом стали інтуїтивними впродовж досвіду. Афективна інтуїція – це судження, що ґрунтуються здебільшого на емоційних реакціях на життєві ситуації [6].
Багато дослідників підкреслювали голістичний характери інтуїції. К. Юнг, наприклад, визначав інтуїцію як несвідомий, первинний спосіб сприйняття [5]. Особи, що керуються інтуїцією, спрямовані всередину, обробляють інформацію цілісно, на відміну від сенсорних осіб, перероблення інформації яких ґрунтується на зовнішньому чуттєвому досвіді. К. Гаммонд (1996) розглядав інтуїтивні судження як результат цілісного процесу, зіставляючи інтуїцію зі сприйняттям [4]. Якщо Е. Брунсвік описував сприйняття як інтеграцію декількох візуальних рис, Гаммонд стверджував, що інтуїція базується на цілісній інтеграції різноманітних інформаційних сигналів у навколишньому середовищі [2].
Цей процес приводить до інтуїтивних суджень, які породжуються миттєво і без усвідомлення. Згідно з Теорією несвідомих думок, ці голістичні судження можуть бути вище в ієрархії над аналітичними судженнями за певних обставин, оскільки цілісна обробка не обмежена. Водночас робоча пам’ять обмежує здатність аналітичного способу обробки даних [3]. Саме це пояснює ефективність прийнятих інтуїтивних рішень з погляду когнітивної парадигми.
У нашому дослідженні ми тлумачимо інтуїцію як прояв емоційно-почуттєвої сфери особистості, а також як інтуїтивно-почуттєвий спосіб відображення дійсності. Для визначення інтуїції як важливого психічного процесу, що супроводжується емоційно-почуттєвим відображенням дійсності, ми зіставили показники інтуїції та когнітивного стилю «полезалежінсть-понезалежність».
Діагностика полезалежності / поленезалежності здійснювалася з допомогою методики Готтшальдта, а інтуїції з допомогою методики TIntS (Types of Intuition Scale) [6]. На думку Л. В. Засєкіної [1], в сучасних дослідженнях когнітивних стилів зміст, який вкладається у поняття поля, значно розширився: поле розглядається одночасно як візуальний образ, і як соціальне оточення, яке людина сприймає й інтерпретує на основі емоційно-почуттєвого відображення дійсності (у випадку полезалежності), і раціонального відображення (у випадку поленезалежності).
Результати кореляційного аналізу загального показника полезалежності та загального показника інтуїції свідчать про їх зв’язок (r=0, 471, p≤ 0,01). Таким чином, можна вважати інтуїцію як прояв емоційно-почуттєвої сфери особистості, що нерозривно пов’язана із психічним відображенням дійсності, зокрема когнітивним стилем із полюсом полезалежність, що потребує подальших ґрунтовних досліджень у цьому напрямі.
Джерела та література:
- Засєкіна Л.В. Структурно-функціональна організація інтелекту: Монографія. – Острог: Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2005. – 370 с.
- Brunswik, E. Perception and the representative design of psychological experiments (2nd ed.). Berkeley: University of California Press, 1956. – 371 р.
- Dijksterhuis, A., & Nordgren, L. F. A theory of unconscious thought. Perspectives on Psychological Science. 2006. No 1. Р. 95–109.
- Hammond, K. R. Human judgment and social policy. Irreducible uncertainty, inevitable error, unavoidable injustice. New York, NY: Oxford University Press, 1996. – 286 р.
- Jung, C. G. Psychological types. Princeton, NJ: University of Princeton Press, 1971.
- Pretz, J. E., & Totz, K. S. Measuring individual differences in affective, heuristic, and holistic intuition. Personality and Individual Differences, 2007. No. 43. P. 1247–1257.
