Постановка наукової проблеми та її значення. Проблема збереження і зміцнення здоров’я в умовах сучасного суспільства широко обговорюється представниками різних професій: медиками, валеологами, психологами, педагогами. В умовахтрансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання психічного здоров'я сучасної молоді, адже це одна з найбільш піддатливих до стресів соціальна група, що чутливо реагує на агресивні впливи сучасної цивілізації, перебуваючи під практично постійним впливом несприятливих соціально-психологічних факторів. Саме тому, згідно статистики ВООЗ, на даний віковий період припадає найбільша кількість депресивних розладів та самогубств [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі збереження психічного здоров’я присвячені фундаментальні теоретичні розробки Л.І. Божович, Л.С. Виготського, А.В. Запорожця, О.М. Леонтьєва, С.Д. Максименка, С.Л. Рубінштейна, І.В. Дубровіної, О.В. Хухляєвої та інших провідних психологів. Різні аспекти психічного здоров’я, розглядали, зокрема, О.В. Алексєєв (настрій і здоров’я); М.Й. Боришевський (психологія самоактивності та суб’єктного розвитку особистості як саморегульованої соціально-психологічної системи); І.В. Дубровіна (психологічне здоров’я учасників освітнього процесу); Л.Д. Дьоміна, І.О.Ральникова (психічне здоров’я та захисні механізми особистості); Г.В. Ложкін, М.І. Мушкевич, О.В. Наскова, І.В. Толкунова (психологія здоров’я людини); С.Д. Максименко (генетична психологія); Г.С. Нікіфоров (психологія здоров’я); В.М. Панкратов (саморегуляція психічного здоров’я); Д.Д. Федотов (збереження психічного здоров’я); О.В. Хухлаєва (особливості психічного здоров’я студентів); О.Я. Чебикін (проблема емоційної стійкості) та інші.
Мета дослідження розкрити поняття психічного здоров’я як одного з компонентів здоров’я особистості, порівняти психічне та психологічне здоров’я людини, визначити критерії психічного здоров’я; проаналізувати взаємозв’язок між визначеннями психічного здоров’я різними вченими полягає у тому, щоб повідомити, як, в умовах загальноосвітніх шкіл, формуються складові успіху особистості.
Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Термін «психічне здоров'я» став актуальним у зв'язку з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в 1979 році на тему «Психічне здоров'я та психосоціальний розвиток дітей». У матеріалах ВООЗ велика увага приділялася сімейному і шкільному вихованню, як і здатні істотно вплинути на психосоціальний розвиток дітей. Психічне здоров’я розуміється дослідниками як здатність особистості до самореалізації, самоактуалізації, адекватного сприйняття себе та світу [1; 4].
Розкриваючи поняття психічного здоров’я, Всесвітня організація охорони здоров’я виокремлює такі компоненти: усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного; постійність й однаковість переживань в однотипних ситуаціях; критичне ставлення до себе і своєї діяльності; адекватність психічних реакцій впливу середовища; здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм; планування власної життєдіяльності і реалізація її; здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин [5].
На основі аналізу джерел можна виділити складність і багатоаспектність феномену «психічне здоров’я» а також виокремити його критерії, розподіливши на певні групи: соматичне, фізичне, моральне та психічне здоров’я. Найбільш типовими ознаками соматичного здоров'яєстан організму людини, основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку, зумовлена основними потребами, які домінують на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби, по-перше, є пусковим механізмом розвитку людини, по-друге, вони забезпечують індивідуалізацію такого процесу. Фізичне здоров'я знаходить своє відображення як рівень росту і розвитку органів та систем організму, основу якого становлять морфологічні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції до зміни умов навколишнього середовища. Найбільш типовими ознаками морального здоров'я є комплекс характеристик мотиваційної сфери життєдіяльності, основу якої визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда у суспільстві.Моральним здоров'ям є висока духовність людини, яка пов'язана з загальнолюдськими цінностями – добром, любов'ю і красою. Щодо психічного здоров'я, то воно характеризується як стан психічної сфери, основу якої становлять стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію. Такий стан зумовлюється як біологічними, так і соціальними потребами, а такожможливостямиїхзадоволення [6].
Отже, психічне здоров’я – стан душевного благополуччя людини, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і можливістю свідомого регулювання поведінки і діяльності.
Ознаками психічного здоров’я студентів є їхня активність, життєрадісність, спостережливість, адаптованість до умов навчальної діяльності, низька тривожність, емоційна стабільність, здатність сприймати та аналізувати інформацію. Психічне здоров’я студентів залежить від педагогічних та психологічних чинників. До педагогічних чинників можна віднести: умови навчання; умови проживання; організація навчальної діяльності; навчальне навантаження.
До розвитку дезадаптації студентів під час професійного навчання, а згодом і до емоційного виснаження призводять такі основні види чинників, що негативно позначається на психічному здоров’ї та поділяються на групи:
1) чинники, пов’язані з навчальним процесом;
2) біологічні та фізіологічні чинники;
3) психологічні чинники;
4) соціальні чинники [2].
Змінити ситуацію можливо лише за активної та свідомої участі молодих людей, в особистісному зростанні і розвитку, у творчій самореалізації та професійному вдосконаленні. У зв’язку з цим питання про формування ставлення до власного здоров’я як до неминущої цінності стає важливим суспільним завданням. Дисципліни психологічного циклу у системі вищої освіти сприяють поліпшенню психічного здоров’я студентської молоді [2].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Відповідно до поширених поглядів психічне здоров’я розглядається як здатність особистості до самореалізації, самоактуалізації, адекватного самоприйняття себе та світу. Психічне здоров'я дає змогу молодій людині усвідомлено, враховуючи свої можливості, а також умови, забезпечувати власні потреби на основі повноцінної життєдіяльності. Тому, в закладах вищої освіти слід посилити систему фахової підготовки на засадах популяризації психогігієни та формування психічного здоров’я в освітньому середовищі.
Джерела та література:
- Бевзенко Л. Стили жизни переходного общества / Л. Бевзенко – Київ: Інститутсоціології НАН України, 2008. – 416 с.
- Березовская Р. А. Концепция психологии отношений личности и её методологическая значимость для развития психологии здоровья / Р. А. Березовская // Актуальные вопросы теории и практики психологии отношений: материалы всерос. науч.- практ. конф., Екатеринбург, 24-27 мая 2010 г. – С. 36–39.
- Статистика самоубивств среди молодежи и подростков [Электронный ресурс] — Режим доступу. — URL:http://web4health.info/ru/answers/bipolar-suicide-statistics.htm
- Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.
- Психологічнаенциклопедія / автор-упорядник О. М. Степанов. — К. : «Академ-видав», 2006. — 424 с.
- Поташнюк Р. З. Психогігієна: Навч. посібн. / Волин. держ. ун-т ім.. Л. Українки. – Луцьк: Надстря, 2000. – 62с.
