Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасне життя неможливе без стресових впливів, необхідності адаптації та адекватного реагування на них. Соціокультурні зміни, що відбуваються в нашій країні, відкривають, з одного боку, необмежені можливості для самореалізації особистості, з іншого – вимагають від людини відповідальності, готовності до самостійного вирішення проблем, не завжди при цьому забезпечуючи її соціальний захист. Це впливає на процес формування ідентичності сучасної молоді, її самовизначення, які відбуваються в умовах зіткнення молодої людини з ситуаціями реального розв’язання проблем, з ситуаціями ускладненої різними обставинами взаємодії з іншими людьми в складних життєвих (стресових та фрустраційних) ситуаціях [3]. Багато праць присвячені дослідженню психологічних аспектів стресу, але більшість з них не враховують потужні соціальні та культурні трансформації сучасності і сутнісні зміни соціально-психологічних характеристик сучасної студентської молоді.
Метою дослідження є теоретичний аналіз психологічних особливостей навчального стресу студентів закладів вищої освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Низка досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених присвячені психологічним особливостям стресу (Г. Сельє, Е. Гелгорн, У. Кенон, Р. Лазарус, С. Фолкман, Л. Китаєв-Смик, Т. Титаренко, В. Бодров, М. Хуторна, Т. Бохан, В. Крайнюк та ін.). Однак, незважаючи на достатньо високий теоретичний та емпіричний рівень досліджень, лише незначна їх частина розкриває особливості стресових реакцій, що проявляються в навчальній діяльності студентів (Дж. Гринберг, Ю. Щербатих, О. Лозгачова, О. Кокун, Т. Кружева, С. Гапонова, І. Меньшикова, Г. Аракелов та ін.). Це свідчить про недостатню вивченість даної проблематики. Натомість, навчальний та екзаменаційний стрес займають одне з провідних місць серед причин, що викликають психічне напруження у студентів, призводять до порушення продуктивності в навчальній діяльності та гальмують пошук виходу зі стресових ситуацій [1].
Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Навчання студентів завжди пов’язане з високим рівнем стресогенного навантаження, а вплив стресорів середовища додатково збільшує це навантаження. У студентів досить часто порушується емоційний, когнітивний, поведінковий та мотиваційний компонент діяльності, що пов’язаний зі підвищеним рівнем стресу та зниженням показників стресостійкості [5].
Подоляк Л., Юрченко В. [2] виділяють низку особливостей навчально-професійної діяльності студента та вказують, що складність завдань і змісту цієї діяльності може призводити до психічного перевантаження, психофізіологічного напруження, виникнення стресових ситуацій.
Таку ж думку поділяє В. Семиченко, вважаючи, що навчальна діяльність студентів характеризується високими емоційними перевантаженнями, регулярною перевтомою, стресовими ситуаціями. Головним фактором, що викликає нервово-психічні перевантаження, перевтому, є інформаційний стрес – необхідність перероблення великої кількості інформації у короткий термін. Навчальні стрес-фактори породжують негативні емоційні реакції, які можуть дезорганізувати навчальну діяльність [4].
Суттєву увагу дослідники відводять екзаменаційному стресу. Факторами, які призводять до його появи вважають: порушення режиму сну, підвищення інтелектуального навантаження, емоційні переживання, зменшення інтенсивності рухової активності, а також особистісні фактори такі як, наприклад, рівень тривожності. Сучасні науковці наголошують, що очікування екзамену і психологічна напруга, що пов’язана цим, проявляються у студентів у вигляді різноманітних форм: страх перед екзаменатором, переживання через очікування отримання негативної оцінки за екзамен тощо [6].
В. Богуш, досліджуючи особливості впливу екзаменаційного стресу, вказує, що він негативно впливає на нервову, серцево-судинну і імунну системи людей і навіть може викликати порушення генетичного апарату, підвищуючи вірогідність виникнення онкологічних захворювань, також може привести до психічних розладів. Екзаменаційний стрес є серйозною загрозою здоров’ю студентів [1].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, результати проведеного аналізу свідчать, що на сьогодні у науковій літературі є недостатньо висвітленими психологічні особливості стресових реакцій, що проявляються в навчальній діяльності студентів. Стрес – це невід’ємна частина повсякденного життя кожного студента і основними причинами появи стресу у студентів є великі навчальні навантаження, емоційні переживання, адаптаційні труднощі тощо, які можуть призводити до порушення продуктивності в навчальній діяльності.
Джерела та література:
- Богуш В.М. Особливості прояву екзаменаційного стресу у студентів ДВНЗ / В. М. Богуш // «Молодий вчений». – № 9.1 (49.1), вересень, 2017. – C. 1-4.
- Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид. / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – К.: Каравела, 2008. – 352 с.
- Психологія стресостійкості студентської молоді / Л. Афанасенко, І. Мартинюк, Л. Омельченко, А. Шамне, В. Шмаргун, С. Яшник / За заг. ред. В. Шмаргуна. К.: Видавничий центр НУБіП України, 2018. – 198 с.
- Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: [навч. посіб] / Валентина Анатоліївна Семиченко. – К. : Вища школа, 2004. – 335 с.
- Ставицька О. Г., Воробей І. І. Психологічні особливості впливу стресостійкості на учбову діяльність студентів / О.Г. Ставицька, І.І. Воробей // Психологія: реальність і перспективи. – Випуск 11, 2018. – С. 144-149.
- Федорова Я. В. Стрес та його роль в навчальній діяльності студента / Я. В. Федорова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. – 2013. – Вип. 39(4). – С. 290-294.
