Стрес як психофізіологічний феномен – це актуальний напрямок вивчення психічних станів людини, який нерозривно поєднаний із професійною діяльністю особистості й істотно впливає на її ефективність, у ряді випадків значно знижуючи її, а також може обумовлювати виникнення різних захворювань і невротичних процесів. Наукові дослідження щодо наслідків і подолання стресів інтенсивно розвивається як у зарубіжній, так і вітчизняній психології. Проте недостатньо вивчені аспекти даної проблематики, що стосуються співвідношення стресостійкості з широким спектром психологічних якостей особистості, саме це набуває особливого значення в контексті системних і диференціально-психологічних досліджень. Розробка цієї проблеми важлива не тільки в теоретичному, але і в практичному аспекті, зокрема, для вирішення завдань профілактики, реабілітації, ранньої діагностики та психокорекції різних психологічних і психосоціальних розладів, для психологічного забезпечення високої працездатності особистості.
Термін «стрес» був вперше введений у 1936 р. канадським ученим-біологом Гансом Сельє. Вивченням питань впливу та наслідків стресу на організм особистості у зарубіжній та вітчизняній психології займались також Кері Л. Купер, Філіп Дж. Дейв, Майкл П. О’Драйсколл, Ю. В. Татура та ін. Б. А. Смирнов та Є. В. Долганова займались вивченням діяльності особистості в екстремальних ситуаціях, В. І. Розов вивчав адаптацію антистресових психотехнологій, Хасай Алієв займався вивченням методів боротьби зі стресом, Лууле Віілма описала «мову стресу», Є. М. Челпанова вивчала психологічний стрес у дитячому віці, Джеррольд С. Грінберг досліджував виникнення та керування стресом, Н. Є. Водопьянова займалась психодіагностикою стресу [1; 2] .
Стрес (від англ. stress – напруга) – це неспецифічна реакція організму на дію сильних впливів, що супроводжуються перебудовою захисних систем організму (Г. Сельє). Стрес не небезпечний, якщо він знаходить доцільний вихід, компенсується розслабленням. За Сельє, існує два види стресу: еустрес і дистрес. Еустрес активізує, мобілізує внутрішні резерви людини, поліпшує протікання психічних і фізіологічних функцій. Дистрес – руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, погіршує протікання психофізіологічних функцій [1].
Є ряд психологічних ознак, за якими можна визначити, що людина знаходиться у стані стресу:
- емоційні ознаки проявляються у неспокої, зниженому загальному тлі настрою, млявості та апатії, підвищеній стомлюваності;
- депресії, зазвичай депресія проявляється появою незвичайної гнівливості та агресивності, почутті паніки, постійної дратівливості і знервованості з незначущих причин;
- дезорганізованість, стрес поглинає увагу і зводить до мінімуму здатність сконцентруватися, з'являється відчуття втрати контролю над собою та ситуацією.;
- -оборонна позиція, поява такого сигналу відображає неадекватна вимога до себе «бути сильним»;
- несамостійність, виникають труднощі з прийняттям рішення і виконанням задуманого [2].
Профілактика стресу вимагає: бути здатним змінити ситуацію; вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув; бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі; уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу – від катастрофи; навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції; бути готовим до спілкування з різними людьми; уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні; мати почуття гумору – посміятися над собою, розрадити душу; навчитися говорити «ні», коли неможливо сказати «так», ураховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для «ні»; не погоджуватись із тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелюючи до негативних наслідків, не займаючи при цьому звинувачувально-агресивну позицію [2; 3].
Є багато методів подолання стресу:
- насамперед варто перелічити речі, що викликають стрес – це допоможе уникати провокативних ситуацій. Слід намагатися розслабитися та сформувати психологічну установку на спокій;
- психічне та фізичне здоров’я людини нероздільні, а регулярне виконання фізичних вправ урівноважує нервову діяльність. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт – ідеальні засоби для зняття напруги, покращують сон і не мають вікових обмежень;
- слід знайти час для занять, які приносять задоволення: спілкування з друзями, прогулянки на свіжому повітрі, відпочинок на природі;
- слід планувати короткі програми релаксації за будь-якими методиками: аутотренінг,медитація, молитва, дихальна гімнастика, фізичні вправи;
- варто не намагатися робити багато справ одночасно: слід розпланувати свій день та виконувати намічені завдання залежно від їх важливості, не робити усе в останню хвилину;
- допоможе здорове харчування – обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів та холестерину, достатнє споживання калію, кальцію, магнію.
- якщо внаслідок стресу почали курити та збільшили вживання алкоголю, слід знати – це лише тимчасове вирішення проблеми, а шкода здоров’ю досить велика. Слід відмовитися від паління та зменшити вживання алкоголю;
- варто використовувати засоби ароматерапії (м’ята, розмарин, сосна) та фітотерапії (валеріана, глід, м’ята, меліса, звіробій). Вони діють заспокійливо та нормалізують сон [1; 3].
Таким чином, вплив стресу може бути як позитивний, так і негативний. У другому випадку стресові стани небезпечні для фізичного та психічного здоров’я людини, адже послаблюють її адаптаційні можливості і виснажують нервову систему. Тому дуже важливо вміти боротися із наслідками таких стресових ситуацій, а ще краще – вміти їх попереджувати.
Джерела та література:
- Абабков В. А. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии / В.А.Абабков, М. Пере. – СПб.: Речь, 2004. – 166 с.
- Макаренко О. Психологічні аспекти подолання стресу / О. Макаренко, М. Голубєва // Соціальна психологія. – 2010. – № 2. – С. 18–27.
- Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции / Ю. В. Щербатых. — СПб.: Питер, 2006. — 256 с.
