Постановка наукової проблеми та її значення. Зміцнення та збереження здоров’я учнів, підвищення рівня їх фізичної підготовленості є одними з головних завдань, які гостро стоять перед українським суспільством. Щоб їх вдало вирішувати, перш за все, необхідно привести спосіб життя дітей у відповідність із закономірностями їх росту і розвитку.
Особливої гостроти в цьому контексті набуває проблема формування в учнів фізкультурних знань, культури рухів, які повинні займати одне з провідних місць у системі ціннісних орієнтацій людей різних соціальних і вікових груп, формування пріоритету здоров’я як найвищої людської цінності і на основі цього покращення загального фізичного стану організму.
Успішне розв’язання даної проблеми можливе лише за умови цілеспрямованого, комплексного вирішення завдань всебічного фізичного розвитку починаючи з раннього віку і впродовж усього життя.
Однак, незважаючи на досить широкий спектр досліджень, у педагогічній практиці проблема всебічного фізичного розвитку, збереження та зміцнення здоров’я учнів, в тому числі й учнів молодшого шкільного віку вирішується недостатньо. За даними вибіркових досліджень 36,4% учнів ЗЗСО України мають низький рівень фізичного здоров'я, 33,5% – нижче за середній, 22,6% – середній і лише 6,7% – вище за середній, а 0,8% – високий.
Змінити ситуацію на краще можна через удосконалення змісту, форм та методів фізичного виховання, надання йому особистісно орієнтованого характеру, що можливе завдяки більш глибокому врахуванню анатомо-фізіологічних, вікових особливостей фізичного розвитку молодших школярів
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні в XXI столітті, Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту в Україні, законах України «Про загальну середню освіту», «Про фізичну культуру і спорт» поставлена мета – створити умови, за яких будуть викликані до життя творчі сили молодої особистості, відкриється простір до її активної самореалізації.
Успішне вирішення завдань соціально-економічного розвитку України потребує від кожної людини не тільки високої професійної підготовки, але й належного рівня культури, зокрема фізичної. Важливо, щоб кожен член суспільства правильно ставився до свого здоров’я, своїх фізичних рис і здібностей, розумів їх особисте і соціальне значення, відчував і реалізував внутрішню потребу в фізичній і духовній досконалості.
У сфері загальної освіти естетичне виховання відіграє велике значення. Учитель фізичної культури, впливаючи на розвиток дитини за допомогою фізичного виховання, закладає у неї базу для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Адже саме діти мають потенціал для сприйняття, розуміння та емоційної чуйності (Н. Глушак).
Слід зазначити, що заняття фізичними вправами, гімнастичними зокрема, створюють сприятливі умови естетичного розвитку особистості. Адже саме фізична досконалість є частиною естетичного ідеалу (Н. Бервінова).
Особливу актуальність набуває естетична підготовка учнів у системі фізичного виховання в ЗЗСО (В. Т. Кальянов). Школярі, які отримали естетичну підготовку, мають більші можливості для неухильного освоєння всього різноманіття рухових навичок і вмінь з точки зору культури рухів. Широка ерудиція, розвинений естетичний смак дозволяють повніше проявляти себе не лише у сфері фізичної культури, але і в побутовій, громадській діяльності. Вчитель з фізичної культури постійно повинен розвивати у своїх вихованців потреби і здатності помічати і сприймати красу навколишньої дійсності, аналізувати і оцінювати її (А. П. Ситник).
Багато ЗЗСО в системі фізичного виховання школярів майже не реалізують систематичну естетичну підготовку та естетичне навантаження, а тому не здійснюють практичну прикладну дію на всебічний гармонійний розвиток особистості школяра (В. Т. Кальянов). Можна оскаржувати категоричність такого твердження, але ніяк не можна не погодитися з тим, що можливості в цьому плані далеко не вичерпані.
Таким чином, наукова проблема дослідження полягає в необхідності оптимізувати процес естетичного виховання в системі фізичного виховання учнів засобами гімнастики, акцентуючи увагу на формування естетичної, рухової культури, красу, естетичного уявлення тощо. Вирішення цього проблемного питання можливе, на наш погляд, за допомогою цілеспрямованого наукового дослідження, актуальність якого безсумнівна.
Метою нашого дослідження є вивчення проблеми естетичного виховання молодших школярів засобами гімнастики.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.У дослідженні взяли участь молодші школярі Луцької гімназії №18. Вибірку дослідження скали учні 1-А та 1-Г класів. Загальна кількість учнів – 48 осіб, вік школярів 6-7 років. Основна частина нашого дослідження полягала у проведенні уроків фізичної культури у 1-4 класах.
Слід зазначити, що у Луцькій гімназії №18 здійснюється активна робота по естетичному вихованню учнів. Естетичне виховання в даній школі передбачає заняття: 1)теоретичного плану на факультативних уроках; 2) у гуртках: Декоративно-прикладне мистецтво «Умілі руки», «Військово-патріотичний», «Чарівна майстерня»; 3) у спортивних секціях: «Волейбол», «Баскетбол», «Карате», «Гімнастика». Учні, які займаються в цих гуртках, розвиваються з всебічної гармонійної точки зору, отримують позитивні емоційно-естетичні прикладні, музичні, танцювальні, спортивні переживання від цього процесу, підвищують свою рухову активність за рахунок вище перерахованих занять, виступають на змаганнях і спортивно-масових заходах, підвищуючи свій рівень майстерності.
Оскільки робота по естетичному вихованню відбувається в основному з учнями старшої школи, ми вирішили спробувати розробити та провести уроки фізичної культури, де прагнули здійснити естетичне виховання молодших школярів засобами гімнастики.
Як, вже було зазначено вище, емпіричним майданчиком для нашого дослідження стали учні 1-А та 1-Г класів цієї гімназії.
У цьому класі був проведений урок фізичної культури, метою якого було естетичне виховання засобами гімнастики. Оскільки це були учні першого класу, то нами був обраний варіант проведення так званого сюжетного уроку. Урок був проведений у другому семестрі 2018-2019 навчального року протягом проходження переддипломної педагогічної практики. Сюжетність уроку полягала у тому, що учням пропонувалося здійснити «мандрівку до лісу», де вони разом із місцевими жителями виконували фізичні вправи та грали у рухливі ігри.
Слід зазначити, що урок містив ІІІ частини – підготовчу, основну і заключну. Вправи та ігри були підібрані відповідно до особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Наступним етапом нашого дослідження було проведення опитування учнів 1-А та 1-Г класів.
Анкетування відноситься до соціологічних методів дослідження. Завдяки цьому методу дослідження ми отримували інформацію від респондентів шляхом письмових відповідей. Нами були складені питання, які дали змогу виявити думки учнів щодо їх ставлення до уроків фізичної культури.
Школярам була роздана анкета, яка містила 5 запитань. Питання були наступні:
- Чи подобається вам відвідувати уроки фізичної культури?
- Що саме Вам подобається на уроках фізичної культури?
- Що саме вам не подобається на уроках фізичної культури?
- Скільки уроків фізичної культури ви хотіли б мати у тиждень?
- Чи відвідуєте ви якісь спортивні секції? Які?
В результаті обробки отриманих даних, ми можемо зробити такі висновки. 100% опитаних школярів відповіли, що їм подобаються уроки фізичної культури.
Відповідаючи друге питання, переважно учні давали такі відповіді: там можна бігати (рухатись), грати у різні ігри, веселитися і сміятися, там цікаво, можна використовувати різні спортивні предмети – м’яч, скакалку, парашут, обруч.
Відповідаючи третє питання, переважно учні давали такі відповіді: мало уроків фізкультури, хочеться, щоб ми більше гралися і уроки були не прості, а якісь незвичні і цікаві, однак жоден з опитаних учнів не вказав якоїсь важливого аргументу про те, що не подобається на уроках фізичної культури.
На запитання про бажану кількість уроків фізичної культури учні відповіли наступним чином: 72% (36 осіб) опитаних хотіли, щоб уроки були кожен день, 16% (8 осіб) респондентів зазначили, що достатньо 3-4 уроки на тиждень і лише 12% (6 осіб) учнів сказали, що два уроки фізкультури на тиждень їм достатньо.
У питанні про відвідування спортивних секцій відповіді наступні – 16% респондентів (8 осіб) відповіли, що займаються спортом – футбол, гімнастика.
Висновок та перспективи подальших досліджень. На наш погляд, естетична освіта і естетична підготовка повинна розглядатися як один із шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, а також як неодмінна умова різнобічного і гармонійного розвитку дитини. Необхідно організовувати і проводити практичні та теоретичні заняття в ракурсі розширення загального кругозору та ерудиції з формування естетичної рухової культурі, шукати шляхи реалізації додаткових занять з формування статури, зміцнення здоров’я, залучення до занять фізичними вправами та спортом.
Останнім часом розробляються нетрадиційні, інноваційні системи та методики фізичної культури, що сприяють корекції статури, постави, ходи, тим самим впливають на фізичну зовнішність людини – тим самим формуючи естетичні почуття. Заняття фізичними вправами, зокрема, гімнастичними, створюють сприятливу атмосферу для розвитку естетики особистості. Не заперечним є той факт, що саме фізична довершеність є елементом естетичного ідеалу. Актуальним залишається розробка та впровадження нових рухливих ігор, забав та розваг з елементами гімнастики.
Джерела та література:
- Андрощук Н. Основи здоров’я і фізична культура (теоретичні відомості) / Н. Андрощук, М. Андрощук. – Т. : Підруч. і посіб., 2006. – 160 с.
- Балбенко С. Основи здоров’я та фізичної культури : метод. посіб. для вчителів / С. Балбенко. – Х. : Скорпіон, 2004. – 96 с.
- Васьков Ю. Концепція розвитку фізичного виховання в загальноосвітніх школах / Ю. Васьков // Здоров’я та фізич. культура. – 2005. – № 6. – С. 1, 3-5.
- Горащук В. Теоретичні підходи до формування культури здоров’я школярів / В. Горащук // Безпека життєдіяльності. – 2005. – № 5. – С. 58-61.
- Єдинак Г. Фізична культура в школі : молодому спеціалісту : навч.-метод. посіб. / Г. Єдинак, П. Плахтій, Ю. Яценюк; худож. Л. Галаманжук. – Кам’янець-Поділ., 2000. – 305 с.
- Дубенчук А. І. Готуємось до іспиту з фізкультури / А. І. Дубенчук. – К. : Шк. Світ, 2010. – 120 с.
- Жирнова В. Чинники залучення дитини до фізкультурно- спортивної діяльності / В. Жирнова // Здоров’я та фізична культура. – 2007. – №29. – С. 5.
- Корнієнко С.М. Педагогічні основи фізичного виховання молодших школярів у системі «родина-школа»: Дис... канд. пед. наук. – Тернопіль 2001. – 198 с.
- Наумчук В. І. Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор: Дисс... канд. пед. наук: 13.00.04. – Тернопіль, 2002. – С 38.
- Плахтій, П. Вікова фізіологія і валеологія : лаборатор. практикум: навч. посіб. / П. Плахтій, С. Страшко, В. Підгорний. – Кам’янець-Поділ. : Абетка, 2006. – 207 с.
- Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня молодшого школяра: навч.-метод. посіб. / О. Ващенко [та ін.]. – Кам’янець-Поділ. : Абетка, 2003. – 191 с.
