Постановка проблеми. Формування родинної культури молодого покоління є надзвичайно важливим завданням сучасного цивілізованого світу, яке трактується як один із найважливіших синергетичних законів розвитку загальної базової культури особистості: родинна культура людини є результатом сформованості суспільно-значущих інтегративних якостей (репродуктивності – родовідності, педагогічного потенціалу, статевої ідентичності, гендерної своєрідності, валеологічності, інтимності; духовності – демократичності, релігійності, моральності, громадянськості, правової компетентності, обрядної традиційності; адаптивності – емпатійності. А також, комунікативності, регулятивності, колективізму, міжсусідської толерантності, міжсімейної солідарності; рекреативності – господарності, підприємливості, економічності, душевної комфортності, екологічності, домашньо-побутової естетичності), генетично заданих і соціально набутих у результаті функціонування механізму внутрішньої ціннісно-смислової регуляції родинної поведінки та зовнішніх родинних взаємин особистості у процесі її життєдіяльності та самореалізації [4].
Метою дослідження є теоретичний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей формування моделі сімейних стосунків у сучасної молоді.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні десятиріччя з’явилася низка наукових досліджень і нових ідей стосовно психологічних особливостей функціонування сім’ї. Ця тема активно опрацьовується сучасними зарубіжними та вітчизняними психологами, серед яких Т. Алексеєнко, О. Безпалько, І. Гребенніков, О. Докукіна, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, І. Кон, О. Кононко, В. Кравець, Г. Лактіонова, Л. Міщик, М. Мушкевич, Р. Овчарова, В. Постовий, І. Трубавіна, Р. Федоренко, Т. Шеляг та ін. Аналізу шлюбно-сімейних стосунків, функцій сім’ї, місця сім’ї в структурі ціннісних орієнтацій особистості, факторів стабільності сім’ї присвячені праці А. Антонова, С. Голода, А. Харчева, М. Маяковського та ін. Проблемі готовності молоді до створення сім’ї, а також вивченню особливостей дошлюбної поведінки сучасної молоді присвячені праці Н. Гончарової, Т. Гурко, О. Дорохіної, Л. Шнейдер, Т. Долбик-Воробей. Проблемі вибору сімейних ролей присвячені роботи В. Антонюка, В. Матина, Н. Обозова, Н. Федотова та ін.
Теоретико-методологічні аспекти дослідження сім’ї та батьківства викладені у роботах зарубіжних психологів та соціологів, зокрема С. Гурмана, Л. Давідоффа, К. Кволса, Дж. Келлі, Р. Кемпбелла, М. Янга та ін.
Питання щодо родинного виховання засобами української етнопедагогіки розглядали З. Болтарович, К. Журба, Г. Майборода, Т. Мацейків, М. Стельмахович; сімейних звичаїв та обрядів – В. Борисенко, О. Воропай, О. Кравець, В. Скуратівський, М. Ткач; особливостей виховання дітей в українській традиційній сім’ї – О. Вишневський, В. Постовий; роль культурно-просвітницької діяльності у духовному розвитку людини – Т. Алексеєнко, Л. Бойко, Л. Миронова.
Виклад основного матеріалу. Одним із головних завдань, які необхідно вирішувати сучасній сім’ї, є підготовка дітей до майбутнього сімейного життя. Сім’я є тією первинною соціальною основою, яка формує моральний і психічний склад особистості. Психологічний клімат у родині, відносини між її членами безпосередньо впливають на шлюбні відносини (відносини між чоловіком і жінкою), на становлення особистості як сім’янина та на забезпечення наступності поколінь у сфері шлюбно-сімейних відносин [2].
Благополуччя сім’ї залежить від специфіки засвоєння ролей чоловіка і дружини, батька і матері, знання і уявлення про себе як людину певної статі із специфічними потребами, ціннісними орієнтаціями, мотивами, інтересами і формами поведінки, а також уявленнями про сімейне життя, що служить психологічною основою шлюбу і впливають на міжособистісні відносини подружжя [1].
Для кожної дорослої людини шлюб означає збагачення, наповнення свого життя новим значенням і змістом. Молоді люди вірять в те, що життя стане кращим, цікавішим після того, як вони візьмуть шлюб. Такі сподівання лежать в основі сім’ї, яку вони вирішили створити [3].
Незважаючи на численні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених тема сім’ї є надзвичайно актуальною. Особливо це стосується дослiджень орієнтації молодi вiдносно шлюбу i сім’ї, пiдготовки до шлюбно-сiмейних відносин, уявлень про iдеал дружини чи чоловiка (очiкувань, пов’язаних iз шлюбом) та формування моделі сімейних стосунків у сучасної молоді.
Для досягнення поставленої мети було сформовано дослідницьку вибірку, яку склали 100 осіб (50 юнаків та 50 дівчат) – студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (вік досліджуваних – 17-19 років).
Діагностика прояву моделі сімейних стосунків у сучасної молоді здійснювалася за допомогою низки стандартизованих методик, зокрема, «Тест-карта оцінки готовності до сімейного життя» І. Юнди, «Опитувальника термінальних цінностей» І. Сеніна, методики «Незакінчені речення».
Емпіричні результати за методикою готовності до сімейного життя показали, що у молоді переважає рівень достатньої готовності до сімейного життя (67 %). Рівень задовільної готовності виявлено у 21 % респондентів та лише 12 % молодих людей проявили неготовність до сімейного життя. Такі показники можуть свідчити про те, що у молоді достатньо сформованими є основні компоненти готовності до сімейного життя, які включають: соціальну, фізичну, психологічну, морально-етичну готовність.
Особливої уваги заслуговує той факт, що у переважаючої більшості досліджуваних (78 %) перше місце серед значущих цінностей займає сім’я. Молоді люди впевнені, що будуть щасливими у подружньому житті. У 22 % респондентів фактор сім’ї на 2-3 позиціях.
Якісний аналіз результатів методики «Незавершені речення» дозволяє стверджувати, що студенти переважно налаштовані на побудову сильної, люблячої та стабільної сім’ї, зорієнтовані на сексуальну гармонію в сімейних відносинах, як важливу умову сімейного щастя та благополуччя. Досліджуваним притаманні високі очікування спільності в інтересах, потребах, поглядах на життя зі своїм майбутнім партнером. При цьому молоді люди не завжди готові докладати власних зусиль, очікуючи високої готовності до розуміння та певних поступок з боку партнера та оточення. Також, слід відмітити, що більшість функцій щодо ведення домашнього господарства, забезпечення сімейно-побутового комфорту перекладається на партнера. Тобто, уявлення молоді про сімейні стосунки дещо ідеалізовані та позбавлені труднощів.
Висновки. Теоретичний аналіз наукових джерел та емпіричне дослідження дали змогу виявити психологічні характеристики сформованої моделі сімейних стосунків у сучасної молоді. Результати дослідження свідчать про те, що у більшості досліджуваних достатньо сформованими є основні компоненти готовності до сімейного життя. Серед значущих цінностей перше місце займає сім’я. Молоді люди впевнені, що будуть щасливими у подружньому житті, налаштовані на побудову сильної, люблячої та стабільної сім’ї.
Джерела та література:
- Карташова Т. Е. Молодежь и брак в современном обществе. Технологии психолого-социальной работы в условиях мегаполиса / Т. Е. Карташова // Материалы международной научно-практической конференции; Санкт-Петербург, 25–26 ноября 2010 г. – СПб. : СПбГИПСР, 2010. – 398 с. – С. 24–27.
- Медіна Т. Батьківська сім’я як осередок підготовки до подружнього життя / Т. Медіна // Релігія та соціум. – 2011. – № 2. – С. 129-134.
- 3. Пителин С.М. Формирование готовности студентов к созданию семьи : автореферат дис. ... кандидата педагогических наук : 13.00.08 / Рост. гос. пед. ун-т. - Ростов-на-Дону, 2005. - 19 с.
- Попельнюх Н.М. Батьківство як цінність чоловіка: індивідуальний та соціальний контекст / Н. М.Попельнюх // Пробл. заг. та пед. психології : зб. наук. пр. - 2011. - 13, Ч. 3.
