Постановка наукової проблеми. Емоційність є однією з найголовніших характеристик особистості у будь-якому віці. Усвідомлення, контроль та регуляція емоцій допомагає адаптуватися в динамічних умовах сьогодення, приймати правильні рішення, керувати поведінкою, реалізувати життєвий потенціал особистості. Особливої актуальності ця проблема набуває в період становлення студента як майбутнього фахівця. Саме тоді формується самосвідомість, власна система поглядів, переконань, знань, найбільш повно виявляється здатність студента протистояти тим емоціогенним подразникам, які можуть негативно впливати на перебіг діяльності та зберігати їх працездатність. Емоційна сфера особистості молодих людей посідає одне із ключових місць у сучасній психології. У психологічній літературі висвітлені фундаментальні теоретичні та експериментальні дослідження ролі емоцій та емоційних переживань у різних видах діяльності (Л. Аболін, Л. Виготський, Д. Гоулман, В. Джемс, М. Дьяченко, П. Зібельрман, П. Екман, К. Ізард, Є. Ільїн, Г. Кириленко, С. Кравчук, А. Кульчицька,Л. Малімон, Дж. Маєр, В. Мясищев, В. Пономаренко, Т. Рібо,С. Рубінштейн, П. Соловей, та ін.).
Метою дослідження є психологічний аналіз емоційності у життєдіяльності, навчанні та професійному становленні студентської молоді.
Виклад основного матеріалу. Емоції становлять особливу, дуже важливу сторону внутрішнього життя людини. Всі ми в кожен момент життя перебуваємо в певному емоційному стані. Світ емоційних переживань пронизує всі сторони життя: відносини з оточуючими людьми, професійну діяльність, спілкування та пізнання навколишнього середовища. С. Рубінштейн розглядає суть емоцій через ставлення людини до дійсності. Він вважає, що відчуття – це ставлення людини до світу, до того, що вона випробовує і робить у формі переживання до навколишньої дійсності, що складає сферу емоцій або відчуттів [5].
Під емоційністю розуміється здатність людини здійснювати контроль над своїми діями, вчинками, проявами емоцій, внутрішніми бажаннями, потребами [3].
До найхарактерніших ознак емоційних явищ відносять зміни в перебігу фізіологічних процесів, емоційні переживання та зовнішні виразні рухи. Психологічний зміст емоційності визначається як здатність переживати емоції, чутливість до емоціогенних ситуацій чи реагування на емоційні стимули [1].
Одна із найважливіших складових емоційності – це інтенсивність емоцій. А. Лазурський зазначав: «Спостерігаючи протягом тривалого часу деяких індивідумів, ми переконуємося, що у деяких з них почуття можуть досягати, при певних умовах такої інтенсивності, до якої інші виявляються зовсім нездатні. Саме цю здатність переживати при деяких сприятливих обставинах такі інтенсивні почуття, які є доступними порівняно небагатьом, ми будемо називати силою почуттів» [2, с. 223].
Емоційна сфера у студентський період стає значно багатшою за змістом і тоншою за відтінками переживань, підвищується емоційна сприйнятливість та здатність до співпереживання. Для емоційної сфери юних осіб характерні більша насиченість та гнучкість, зростання керованості та контрольованості, більша інтенсивність і стабільність емоцій. Юність характеризується розширенням кола особистісно значущих стосунків, які є емоційно забарвленими (моральні почуття, емпатія, потреба в дружбі, співробітництві та коханні, політичні, релігійні почуття). Розширюється і сфера естетичних почуттів, гумору, іронії, сарказму, своєрідних асоціацій. Одне з важливих місць починає займати емоційне переживання процесу мислення, внутрішнього життя – задоволення від міркування, творчості. Наслідком прагнення молодої людини до емоційного контакту, душевної близькості, до розуміння є перше кохання – важливе випробування в юності, яке багато в чому впливає на розвиток особистості [4].
Основою змістовною характеристикою емоцій в студентський період життя є переживання за майбутнє. Емоційна сфера молоді характеризується: багатогранністю почуттів, які переживаються ними; стійкістю емоцій і почуттів; здатністю відгукуватися на почуття інших, близьких людей; появі естетичних почуттів, що допомагає розвинути такі риси як стриманість, м’якість, чуйність, сором’язливість, співчутливість; здатністю помічати позитивне в оточуючій дійсності; більшою стійкістю і глибиною дружби.
У свою чергу слід зазначити, що навчальна діяльність студентів часто є емоційно напруженою і вміння регулювати свій стан вважається надзвичайно важливим. Проблему з емоціями, з внутрішнім станом у навчальній діяльності студенти називають однією із перших, коли мова йде про труднощі, які виникають у їхній життєдіяльності. У юнаків спостерігаються індивідуальні різниці в проявах тривожності, яка викликана певними факторами, зокрема, успішністю, положенням в середовищі ровесників, особливостями самооцінки тощо.
Висновки. Емоційність це категорія керування і регулювання емоційною сферою особистості, яка включає в себе не тільки контроль над власними емоційними реакціями, але й вплив на емоції та почуття інших людей в процесі міжособистісної взаємодії. Період навчання студентів у закладі вищої освіти характеризується високою диференційованістю емоційних реакцій і способів вираження емоційних станів, а також підвищенням самоконтролю і саморегуляції.
Джерела та література:
- Изард К. Э. Эмоциичеловека / К. Изард. – СПб. : Питер, 2000. – 440 с.
- Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер 2002. – 752 с.
- Кравчук С. Л. Психологічні особливості емоційної лабільності та емоційної стійкості особистості юнацького віку / С. Л. Кравчук // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2014. – Вип. 26. – С. 308–325.
- Павелків Р. В. Вікова психологія : підручник / Р. В. Павелків. – К. : Кондор, 2011. – 468 с.
- Рубинштейн С. Л. Основыобщейпсихологии : в 2-х т. / Акад. пед. наук СССР. – Москва : Педагогика, 1989. – 322с.
