МАТЕРИНСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ В ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД ОНТОГЕНЕЗУ

Актуальність теми. Період ранньої дорослості має ряд своїх переломних етапів, упродовж яких здійснюються принципові трансформації ідентичності особи. Для більшості це набуття людиною нових соціальних ролей, досягнення зрілості та подолання кризових періодів. Науковці схиляються до думки про те, що вагітність і ранній період після народження дитини є часом «основних психологічних переворотів» у житті жінки, у результаті яких відбувається формування материнської ідентичності.

Мета дослідження полягає в теоретичному осмисленні материнства та емпіричному вивченні материнського ставлення до особистості в підлітковому періоді онтогенезу.

Виклад основного матеріалу. Вітчизняний науковець Г. С. Шевчук пропонує розуміти материнську ідентичність як психологічний конструкт, який виражає цілісне прийняття, усвідомлення і переживання жінкою себе як матері та своєї особистісної самореалізації в материнстві. Вчена звертає увагу на те, що материнська ідентичність є центральним утворенням материнської потребнісно-мотиваційної сфери, соціально-психологічним результатом когнітивно-емоційних та ціннісних процесів ідентифікації жінки з роллю матері [4].

На думку О. Н. Калініної, материнська ідентичність жінки складається з трьох компонентів: когнітивного, афективного та поведінкового. Когнітивний компонент уключає всю інформацію про дітей у цілому і про свою дитину зокрема, яку мати черпає з найрізноманітніших джерел. Афективний компонент є емоційною частиною особистості кожної матері. Це все те, що пов’язано зі сприйняттям дитини. Поведінковий компонент визначається поведінкою матері у взаємодії з дитиною. Між трьома компонентами відбувається постійна мікроциркуляція інформації. Зміна будь-якого з них спричиняє зміну материнської ідентичності в цілому [3].

Дослідження материства продовжено в працях З. Крижановської, спрямованих на вивчення емоційної сфери матері  [3].

Вивчення західних психологічних досліджень материнства дало змогу визначити, що вони проводяться в межах таких напрямів, як культурологічний; етологічний; психоаналітичний; теорії соціального научіння; теорії материнської депривації. Отож, у зарубіжній психології материнство розглядають як феномен культури, як біологічно закріплену поведінку і як специфічний тип взаємодії. У пострадянській науці психологічне дослідження материнства проводиться за такими напрямами: взаємодія матері та дитини; вивчення материнства в ситуації девіації; материнство як самостійний психологічний феномен [2].

Емпіричне вивчення проблеми дослідження здійснювалося за допомогою опитувальника батьківського відношення (ОБВ), А.Я. Варга, В.В. Століна. Вибірку дослідження представили  матері дітей підліткового віку в кількості 35 осіб. Вік та ініші характеристики досліджуваних не аналізувалися.

Таблиця 1

Результати опитування досліджуваних за методикою ОБВ А. Я. Варга

Дані таблиці вказують на те, що середні значення показників «прийняття-відхилення» та «кооперація» характеризуються високим рівнем даного материнського ставлення. Середні значення показника «симбіоз» знаходиться у нормі, а показник «авторитарна гіперсоціалізація» визначається рівнем нижче середнього, а «маленький невдаха» має низький рівень показника.

За допомогою методики «Опитувальник батьківського ставлення» А. Варга, В. Століна, виходячи з отриманих результатів якої, ми можемо зробити висновок, що материнське  ставлення до підлітків має бажаний прояв ставлення. Матері зацікавлені в справах дитини, прагнуть у всьому їй допомогти, високо оцінюють інтелектуальні здібності дитини, допомагають та підтримують. було виявлено, що найбільш важливим для сім’ї є згуртованість, експресивність, що говорить про те, що члени сім’ї піклуються одне про одного, мають приналежності до сім’ї, злагодженості, дозволяється відкрито діяти і виражати свої почуття.

Джерела та література:

1. Исенина Е. О. О некоторых понятиях онтогенеза базовых качеств матери / Е. О. Исенина // Журн. практ. психолога. – 2000. – № 4. – С. 4–63. Isenina E. O. О nekotorych ponjatijach ontoheneza bazovych kachestv materi [On some concepts of mother’s basic featurer] / E. Isenina // Zhurnal prakticheskoho psycholoha. – 2000. – № 4. – P. 49–63.
2. Овчарова Р. Психология родительства / Р. Овчарова. – М. : Академия, 2005. – 368 с. Ovcharova R. Psycholohija roditelstwa [Psychology of Parenthood] / R. Ovcharova. – Moskow : Akademija, 2005. – 368 p.
3. Крижановська З. Ю. Емоційні особливості жінки в процесі реалізації материнської ролі  / З.Ю.Крижановська // Психологічні перспективи : зб. наук. Праць. – Луцьк : Вежа, 2013. – Вип. 23. – С. 148 – 159.
4. Крижановська З. Ю. Психологічні особливості сприймання професійного персонального іміджу жінки-викладача студентами вищого навчального закладу / З. Ю. Крижановська // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту  психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – К.: Видавництво «Фенікс»,  2015. – Т. ХІІ. Психологія творчості. – Випуск 21. – С. 238 – 246. – (у спів­авторстві).