Рівень сформованості емоційного/професійного вигорання є одним із основних чинників психічного здоров’я людини як на робочому місці, так і в повсякденному житті. Тому, вважаємо логічним те, що останнім часом багато говорять і пишуть про таке явище.
Професійні обов’язки медичних працівників пов’язані з високим ступенем відповідальності за життя та здоров’я інших людей. Вони часто потребують від спеціаліста термінового прийняття рішення, самодисципліни, вміння зберігати високу працездатність в екстремальних умовах, емоційної віддачі, постійного психологічного та інтелектуального напруження. Все це може призводити до виснаження психологічних та фізичних ресурсів спеціаліста і, як наслідок, – до його емоційного вигорання. Ці та інші чинники зумовили актуальність обраної теми.
Об’єкт дослідження – професійне вигорання як соціально психологічне явище.
Предмет дослідження – психологічні особливості професійного вигорання осіб, що працюють в умовах підвищеного емоційного напруження.
Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, систематизація, узагальнення літературних джерел; емпіричні: методика «Експрес-діагностика рівня емоційного вигорання» В. Бойко; методи математичної статистики.
База дослідження. Дослідження проводилося медичних закладах які працюють з різними пацієнтами, на території міста Луцька та області.
Теоретико-методологічна основа дослідження. На думку науковців, однією з ключових якостей, що сприяють успішності виконання професійної діяльності та профілактиці професійного вигорання є емоційна стійкість.
Розробкою проблеми професійного вигорання у зарубіжній психології займались такі вчені, як Е. Аронсон, С. Джексон, Х. Маслач, А. Пінес, Г. Фрейденберг, В. Шауфелі та інші.
Серед робіт вітчизняних авторів слід відзначити дослідження В. Бойко, Н. Водоп’янової, В. Орел, О. Романовської, Т. Ронгінської, О. Старченкової, О. Фурсенко, Н. Самоукіна, В. Масленікова, Н. Росін, А. Абрумовой, М. Авхіменко, М. Розанової та інших. Проте у науковій літературі цілісного уявлення про причини виникнення, особливості прояву, ознаки вигорання та шляхи його подолання у соціальних робітників, які надають соціальну послугу вдома, не достатньо відображено.
Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Як встановлено численними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених, робота медиків пов'язана з певними нервово-психічними навантаженнями. Мається на увазі не тільки фізіологічні чинники, пов'язані з умовами праці, як, наприклад гіподинамія. Йдеться насамперед про психологічні та організаційні труднощі: необхідність бути весь час «у формі», відсутність емоційної розрядки, велика кількість контактів протягом робочого дня, високий рівень відповідальності та інше.
За таких умов праці рівень напруги може накопичуватися. ЇЇ можливими проявами є психофізіологічні стани такі як збудження, підвищена дратівливість, неспокій, м'язова напруга прискорене дихання, серцебиття, підвищена стомлюваність, тощо.
Для проведення емпіричного дослідження , нами була використана «Методика діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка .
Емоційне вигорання як процес має три послідовні фази: «напруга», «резистенція» та «виснаження». В основу проведеного нами дослідження було покладено аналіз рівнів сформованості зазначений фаз – низького, середнього та високого у медичних працівників.
Для висновків та узагальнення аналізу результатів дослідження нами бралися до уваги показники лише високого рівня, оскільки саме вони свідчать про остаточну сформованість певної фази вигорання. Показники низького та середнього рівнів використовувалися для порівняння та спостереження процесу формування фаз емоційного вигорання.
З метою виявлення особливостей перебігу формування фаз емоційного вигорання та деталізації отриманих результатів аналізу медиків, що брали участь у дослідженні, було поділено на групи: за віком, професійним стажем та специфікою роботи.
У групах респондентів, що поділялися за віком, нами були виявлені такі особливості.
- ознаки емоційного вигорання спостерігаються у досліджуваних всіх вікових груп;
- найвищий відсоток остаточної сформованості фаз емоційного вигорання припадає на вік від 30 до 50 років;
- найбільший відсоток сформованості у всіх вікових групах припадає на фазу «резистенція».
Аналіз результатів дослідження груп медичних працівників, що поділялися за професійним стажем дав можливість констатувати, що:
- на відміну від результатів аналізу груп, що поділялися за віком, у даному випадку важко виділити так звану одну «проблемну групу», яка найбільше підлягає емоційному вигоранню.
- із збільшенням професійного стажу медичних працвників, простежуються зростання показників емоційного вигорання.
- зазначаємо високий рівень сформованості фази «резистенція» у всіх групах дедичних працівників, проте, особи, чий професійний стаж понад 20 років виявили найбільший відсоток показників сформованості даної фази. Як і на попередній ділянці дослідження, налічується найбільший відсоток опитаних осіб, яким притаманний високий рівень формування даної фази.
За даними опитування та аналізом отриманих результатів щодо динаміки процесу емоційного вигорання у групах з різною специфікою роботи, нами були визначені нижчезазначені особливості:
- найбільший відсоток осіб, у яких діагностувався високий рівень сформованості всіх фаз емоційного вигорання, виявився у групі медиків, що працюють з документами та тих, які працюють з людьми;
- у групі медичних працівників, які мають змішаний тип роботи, ми виявили найнижчий рівень сформованості емоційного вигорання за всіма представленими фазами;
- фаза емоційного вигорання «резистенція», як і на двох попередніх ділянках аналізу емоційного вигорання має найвищій ступінь сформованості.
Звертаємо особливу увагу на те, що в цілому у дослідженні простежується достатньо великий відсоток медичних працівників, яким притаманний середній рівень сформованості усіх без виключення фаз емоційного вигорання. Це означає, що фази емоційного вигорання ще не сформовані, але мають тенденції до формування. За таких обставин є необхідність застосування превентивних заходів щодо мінімізації ризиків, пов’язаних із остаточною сформуваністю фаз емоційного вигорання.
Дослідження та аналіз середнього рівня сформованості фаз емоційного вигорання є перспективами наших подальших досліджень.
Список використаних джерел:
- Кульчицька А.В., До питання емоційних проявів та емоційних реакцій особистості /Кульчицька А.В., Терещенко В.Г.// Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології: матеріали ІV міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (15 тарвня 2017 року) / за заг.ред. Л.В. Засєкіної, А.В. Кульчицької. – Луцьк: ПП Іванюк В.П., 2017. – С.22-25.
- Кульчицька А.В. /Особливості формування синдрому емоційного вигорання у працівників державних установ / А.В. Кульчицька// Психічне здоров’я працівників державних установ : [монографія] / за заг. ред. Л. В. Засєкіної , А. В. Кульчицької. – Луцьк: Вежа-Друк, 2018. – 165 с.
- Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., Изд-во Института Психотерапии.
