Виклики сучасності спонукають спрямовувати науковий пошук у напрямі нових підходів у забезпеченні сталого розвитку суспільства. За визначенням Організації об’єднаних націй, сталий розвиток суспільства містить 17 цілей з метою трансформації світу до 2030 року, які носять комплексний характер. Важливими цілями сталого розвитку світу є забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх не залежно від віку та забезпечення всебічної та справедливої якісної освіти [5].
Однією із прикладних сфер у суспільній системі є саме пенітенціарна система. Зрілість суспільства визначається відношенням до соціально уразливих категорій населення, до яких можна віднести і людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Подальше реформування пенітенціарної системи України здійснюється шляхом впровадження в практику кримінально-виконавчих установ міжнародного досвіду пенітенціарної діяльності та вимог європейських стандартів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими. Безпосереднім наближенням української системи юстиції до міжнародних стандартів став прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 2015 року Закон України «Про пробацію», який власне розроблено з урахуванням міжнародного та європейського досвіду пробації. Відповідно до Закону «пробація визначається як система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого» [1, с.1].
Сьогодні важливими у процесі реформування пенітенціарної системи є й правила Ради Європи з пробації. Цими правилами пробація визначається як система виконання у суспільстві покарань, призначених правопорушнику, що включає коло заходів виховного впливу, таких як нагляд, контроль та надання допомоги, що мають на меті залучення засудженого до суспільного життя та забезпечення безпеки суспільства. У цьому контексті особливо актуальним постають питання саме удосконалення надання психологічної допомоги засудженим. Отже, наближення законодавства України з питань удосконалення пенітенціарної системи, зокрема психологічної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, відповідно до європейських стандартів та правил є ключовою платформою забезпечення ефективної пенітенціарної системи, яка керується принципами не покарання, а виховання.
В Україні має місце проблема кадрового забезпечення пенітенціарної системи, що визначає необхідність змін відповідно до стандартів підготовки фахівців у цій галузі. Система вищої та післядипломної освіти потребує системного та диференційованого удосконалення як щодо змісту освітніх програм, так і методології навчання та оцінки компетентностей.
Розвиток персоналу пенітенціарних установ України є актуальним і важливим, оскільки на сьогодні суспільство ставить досить високі вимоги щодо професіоналізму, компетентності та особистісних якостей у роботі персоналу пенітенціарних установ. Реалізація навчального процесу персоналу має забезпечувати набуття і розвиток комплексу професійних компетентностей, необхідних для професійної діяльності, досягнення належного професійного рівня та максимально якісного виконання службових обов’язків.
Також, проголошення в Конституції України європейського та євроатлантичного курсу України передбачає приведення норм і стандартів внутрішнього життя українського суспільства до міжнародних норм, що вимагає організації навчання персоналу відповідно до вимог Європейського простору освіти для формування працівника нової формації, який відповідає сучасним вимогам до професійних та особистих якостей персоналу, має належний рівень професіоналізму та компетентності.
Зауважимо, професійне становлення фахівця – цілісний і безперервний процес розвитку практичної, освітньої й дослідницької діяльності особистості у сфері виконання покарань, орієнтований на формування професійних знань, умінь і навичок і особистісних якостей, адекватних кваліфікаційним вимогам та етичному стандарту професії. Пенітенціарна система України потребує високопрофесійного, високоморального, духовно і фізично підготовленого працівника, здатного виконувати покладені на нього непрості функції виправлення і ресоціалізації злочинця на основі найсучасніших підходів і методів роботи. Це робота, яка покликана убезпечити суспільство від злочинців, захистити громадян від проявів їх агресії, насилля, пограбувань, убивств. Разом із тим, така робота щоденно пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, необхідністю постійного спілкування з людьми, які мають проблеми різного характеру, вона вимагає постійного психологічного концентрування уваги і пильності.
Ми вбачаємо необхідність розбудови системи розвитку професійної компетентності фахівців пенітенціарної установи, зокрема психологів. Тільки висококваліфікований персонал, який чітко засвоїв міжнародні і національні правові норми, нову філософію виконання покарань, в змозі здійснювати свої повноваження з суворим дотриманням права ув’язнених та засуджених громадян. При цьому, актуальною проблемою залишається недостатня ефективність роботи психолога в пенітенціарних установах, що може призвести до виникнення негативних психічних станів, проблемних ситуацій взаємодії із засудженими, обумовити конфлікти та в цілому погіршити оперативну обстановку в установі. У цьому напрямку мають бути поєднанні зусилля щодо підвищення рівня професійної компетентності психологів, так й збереження їх психічного здоров’я як важливої складової ефективної діяльності. Адже, як відомо, психічне здоров’я має значний вплив на продуктивність праці. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), психічне здоров’я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти [2, с.1].
Враховуючи вищезазначене, необхідно зосередити увагу на підвищенні ефективності роботи психологів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України. Одним із існуючих кроків, що реалізується у цьому напряму, є створення та діяльність робочої групи з питань підвищення ефективності професійної діяльності психологів УВП та СІЗО Департаменту питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (наказ ДКВС від 27.10.2020 № 237/ОД-20).
Питання забезпечення якості виконання функціональних обов’язків психологами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України напряму пов’язано із психологією збереження психічного здоров’я та рівнем їх професійної компетентності. Тому виникає необхідність, з одного боку, дослідження соціально-психологічних чинників, що визначають наявний рівень психічного здоров’я фахівців пенітенціарних установ, а з іншого боку – необхідність створення додаткових умов його підтримки та збереження.
З огляду на вищевикладене, удосконалення професійної компетентності психологів є важливим та необхідним у кадровому забезпеченні пенітенціарної системи, у справі ресоціалізації засуджених та пріоритетним напрямком діяльності ДКВС України. Розбудова ж методологічних питань щодо розробки конкретних шляхів забезпечення психічного здоров’я психологів пенітенціарних установ у процесі їх професійної діяльності, потребують подальшого дослідження та забезпечення відповідно до сучасного міжнародного досвіду.
Список використаних джерел:
- Закон України «Про пробацію» // Відомості Верховної Ради України, 2015, № 13, ст.93 // http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19
- Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року//Розпорядження КМУ від 27.12.2017 № № 1018-р
- Пенітенціарна система України: історія та сучасність // за заг. ред. О.В. Лісіцкова. – К.: Державна пенітенціарна служба України, 2013. – 268 с.
- Blumberg I. Mental "health" and mental "illness" // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – P. 229-239.
- Глобальні цілі сталого розвитку 2015-2030. - UNDP // https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html
