Oсновне завдання вищих навчальних закладiв пoлягає в фoрмуваннi твoрчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Тoму навчальний прoцес у вищій школі повинен включати самостійну роботу студентів, без якої неможливо підготувати майбутніх фахівців.
Організація самостійної роботи студента стає одним з пріоритетних напрямів роботи педагога в навчальному закладі будь-якого рівня. Організувати самостійну роботу студентів можна різними способами й з різною метою. На наш погляд, необхідно так організувати самостійну роботу студентів, щоб вона разом з накопиченням знань, умінь і навичок давала можливість розвивати і творчі здібності майбутніх фахівців.
Студенти повинні не лише брати активну участь у процесі сприйняття та засвоєння знань, а й мати стосовно них власну позицію, бути спроможними застосувати вивчене на практиці, творчо переосмислювати, співвідносити здобуті результати діяльності з перспективами своєї майбутньої професії.
Саме в самостійній роботі, як основному засобі оволодіння навчальним матеріалом у часі, вільному від обов’язкових занять, найяскравіше проявляються такі особистісні якості студента як мотивація, цілеспрямованість, самоорганізованість, самосвідомість, самостійність, особиста відповідальність, самоконтроль, самодисципліна тощо [5].
Самостійність у здобутті знань передбачає оволодіння складними вміннями і навичками бачити зміст та мету роботи, організовувати власну самоосвіту, вміння по новому підходити до вирішуваних питань, пізнавальну і розумову активність і самостійність, здатність до творчості. Досвід переконує, що далеко не всі студенти виявляють свідомість і волю, вкрай необхідні для організації власної самостійної роботи. У цій галузі є ще значні недоліки.
Аналіз наукової літератури дозволяє виділити головні підходи до визначення поняття «самостійна робота», основою якої є різні ознаки:
- Зовнішніми ознаками самостійності студентів під час виконання різноманітних завдань та вправ є їхнє вміння планувати свою роботу, підготовка робочого місця для виконання певних завдань, виконання завдань без неопосередкованої допомоги викладача, оцінка результатів роботи.
- Систематичний самоконтроль студентів за виконанням та результатами своєї роботи, коригування та удосконалення способів її виконання.
- Наявність пізнавальної та практичної задачі, питання, проблемної ситуації, яка спонукає студентів до самостійної інтелектуальної діяльності, що потребує розумових, вольових та фізичних зусиль.
- Вияв студентами самостійності та творчої активності під час розв’язання поставлених завдань. На різних стадіях навчальної роботи самостійність студентів проявляється по різному – від простого відтворення, виконання завдань, які базуються на детальному інструктажі викладача, до самостійної творчої діяльності.
- Введення у завдання для самостійної роботи повноцінного в освітньому, виховному та логічному планах матеріалу, засвоєння якого сприяло би цілісному розвитку особистості студента, оволодінню прийомами розумової діяльності, самоосвіті та творчості [2].
Серед основних завдань самостійної роботи можна виділити:
- розвиток самостійності в пізнавальній діяльності студентів;
- формування уміння самостійно здобувати, розширювати й поглиблювати знання;
- навчання самостійному формуванню свого професійного світогляду;
- набуття студентами глибоких і ґрунтовних знань;
- самостійне застосовування знань у навчанні й практичній діяльності [1].
Процес формування навичок самостійної роботи досить складний та суперечливий, успіх якого в значній мірі залежить від здатності студента подолати адаптаційні труднощі, що виникають.
Проте, як зазначають викладачі психолого-педагогічних дисциплін, після вступу до вищого навчального закладу студент, ще вчорашній школяр, зустрічається з низкою труднощів. Так, першокурсникові важко адаптуватися до нових форм навчання: лекцій, на яких необхідними є вміння слухати, аналізувати і конспектувати; семінарських і практичних занять, підготовка до яких не обмежується вивченням конспектів лекцій, а вимагає активного опрацювання низки додаткових джерел, читання наукової та художньої літератури тощо.
При підготовці до семінарських і практичних занять велика кількість студентів-першокурсників намагаються дослівно відтворити матеріал лекції, без свідомого та творчого його осмислення, без доповнення додатковою інформацією, а опрацювання додаткових джерел супроводжується переказуванням змісту прочитаного без чіткого розмежування суттєвого та несуттєвого. Тому, подолання визначених нами труднощів та недоліків у роботі студентів-першокурсників вимагає чітко налагодженої системи педагогічного керівництва самостійною роботою майбутніх фахівців [4].
Правильна організація самостійної роботи студентів забезпечує підвищення рівня їх навчальних досягнень. Для того, щоб система самостійної роботи у певному обсязі реалізувала свої освітні та виховні функції, вона має бути планомірною, систематичною та змістовною і повинна забезпечити:
- формування самостійності студента; засвоєння вмінь, необхідних знань та навичок; забезпечення контролю дій студента; інформування студентів про рівень досягнення цілей; мотивація до самостійної роботи;
- можливість планування та коригування своїх дій на основі самоконтролю та аналізу інформації про результативність [3].
Досягнення вказаних цілей забезпечують кафедри та відділення, які формують вміння студента самостійно виконувати завдання з дисциплін з циклу професійної підготовки за певних умов, та факультети, що формують вміння студента самостійно керувати своєю діяльністю з реалізації планів кафедр.
Список використаних джерел:
- М.Швед. Самостійна робота студентів / Навчально-методичний посібник. –Л.- 2016.
- О.Кашинська. Форми та методи організації самостійної роботи студентів / К., - 2016.
- Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей. – КПІ імені Ігоря Сікорського / Уклад. І.А.Сидоренко, Я.С.Грищенко, - К : КПІ імені Ігоря Сікорського, 2017.
- Організація самостійної роботи студентів. Методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів / М. – 2018.
- В.Л.Ортинський. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. – ЦУЛ -2019.
