У даній статті представлена проблема впливу батьківської сім’ї на формування та сприйняття моделі власної сім’ї. За останні роки зросла увага до проблем сім’ї та шлюбу, а також відсоток розлучень, особливо серед молодого подружжя. Все більшого інтересу набирає сексуальна орієнтація молоді, що дуже відзначається на розвитку і сприйнятті молоддю моделі шлюбних відносин. Благополуччя родини залежить від засвоєння партнерами нових ролей, які вони граютимуть у сім’ї, а важливу в цьому роль відіграє усвідомлення власного я та ідентифікація себе як особистості. Усвідомлення своїх цінностей, інтересів, цілей.
Ключові слова: сім’я, шлюб, діти, розлучення ,психологічний клімат, подружні відносини, батьківська сім’я.
«Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму», - писав Лев Толстой.
Значну роль у формуванні позиції молоді до шлюбу та подружніх відносин відіграє такий фактор, як особливості структури сімейного життя в батьківському домі, розподіл сімейних ролей і їх виконання.
І. Гребенников відзначає, що в процесі самого життя молодь переймає від старшого покоління чимало знань: про відносини до людини іншої статі, про шлюб, про сім'ю, засвоює норми поведінки в сімейному житті [2].
За результатами дослiджень Е. Васильєвої, В. Сисенко, В. Сатiр, А. Харчева, Л. Чуйко, якi проводилися з респондентами рiзних соцiальних категорiй, батькiвська сiм'я займає перше мiсце серед елементiв соцiального мiкросередовища (дошкiльнi заклади, школа, засоби масової iнформацiї).
Дослідження виявили , що позитивне відношення до шлюбу викликає повна сім’я ,у якій сприятливий психологічний клімат. Психологічний клімат в сім’ї – це ступінь задоволеності обох партнерів і їх дітей манерою спілкування, взаємодією один з одним і основними аспектами. Якщо один з подружжя не задоволений матеріальним добробутом, рівнем життя або навіть способом спільного проведення часу, все це впливає на його інтеграцію і психологічний клімат в цілому [3].
Данi соцiологiчних дослiджень свiдчать: розлучення батькiв в три рази збiльшує вiрогiднiсть розлучення дiтей, в той час як розлучення дiтей, якi росли в повних сiм'ях, складає один iз двадцяти. Для повноцінного розвитку i формування особистостi чоловiка i жiнки необхiдний материнський i батькiвський вплив з перших мiсяцiв життя дитини [2].
Психологи вважають, що для повноцінного розвитку чоловіка чи жінки та в подальшому формування нормальної моделі поведінки у власній сім’ї, потрібно вплив обох батьків з перших місяців життя.
Сім’я зі сприятливим психологічним кліматом характеризується згуртованістю, доброзичливістю і водночас, великою вимогливістю подружжя одне до одного, відповідальністю, почуттям захищеності й емоційної задоволеності в сім’ї. Важливий показник сприятливого психологічного клімату - прагнення до спільного розв’язання сімейних проблем, проведення дозвілля при одночасній відкритості сім’ї, її широких соціальних контактах [1].
Переважно емоційний характер зв’язків між членами сім’ї, що базуються на любові і симпатії, створює сприятливу основу для спрацьовування таких неусвідомлюваних дитиною соціально-психологічних механізмів впливу , як наслідування , навіювання, психічне «зараження» [1].
Життя у неповній сім’ї в три рази збільшує вірогідність розлучення дитини, яка виросла в цій сім’ї. Повна сім’я зі сприятливим психологічним кліматом, є прикладом для формування в сучасної молоді адекватної моделі сімейного життя і хорошого сприйняття сім’ї в цілому.
Висновок: Отже, батьківська сім’я має значний вплив на формування дитиною згодом власної сім’ї. Аби в дитини був менший ризик розлучення в майбутньому, їй краще жити в повній сім’ї. В сім’ї з благополучним психолочним кліматом, де вона зможе повноцінно розвиватись і усвідомити своє Я, свої інтереси, цінності, а головне - ті соціальні ролі які вона гратиме у дорослому житті.
Список використаних джерел:
- Бондарчук. Психологія сім’ї /Боднарчук -Київ, 2001.
- Гребенніков. Основи сімейного життя / Гребінников. - М. : Просвещение, 1991.
- Федоренко Р. П. Психологія сім’ї : навч. посіб. / Р. П. Федоренко ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : Вежа-Друк, 2015.
