Постановка проблеми та її значення. Тренінги, як вид навчання, стають все більш популярними з кожним днем. Тренінги особистісного зростання, бізнес-тренінги, тренінги взаємин і навіть дитячі. Кожна програма має свої конкретні орієнтири, цілі та завдання. Тому в залежності від потреб людей, для них підбирається саме той тренінг, який зможе допомогти вирішити необхідну задачу. У нашому випадку це тренінг з метою підвищення самоменеджменту підлітків.
Мета дослідження: теоретичний та емпіричний аналіз проблеми розвитку самоменеджменту підлітків. Вибірку склали 15 учнів середньої та старшої ланки КЗ «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Луцької міської ради Волинської області».
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Тренінгова діяльність найкраще реалізується у груповій формі роботи, необхідно поставити основну мету. Мета, яка допоможе зробити якийсь істотний крок. Мета може бути в діловій сфері, наприклад, збільшення доходу, кар’єрний ріст, розвиток власного бізнесу або щось ще. Ця мета може перебувати в особистих відносинах, наприклад, створити щасливі, гармонійні відносини, налагодити обстановку в своїй родині, навчитися краще розуміти свою дитину і взаємодіяти з нею. Також це може бути задача, пов’язана з особистісним зростанням і розвитком – освоїти певний навик, навчитися робити щось, що раніше не виходило.
Було проведено діагностику та повторне дослідження після реалізації тренінгової програми. Тестовий інструментарій складався з наступних методик:
- методика «Шкала самооцінки рівня самоменеджменту» (О. Штепа);
- «Методика індивідуального вираження властивостей рефлексивності» (А. Карпова);
- опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» (В. Моросанова).
Результати дослідження до впровадження тренінгової програми представлені на рис. 1.
Рис. 1 Усереднені результати за показниками самоменеджменту, рефлексивності та стилю саморегуляції поведінки (n=15)
Як видно з рис. 1 середнє значення за «Шкалою самоменеджменту» дорівнює 70, що свідчить про середній рівень (респонденти мають навички самоорганізації і вміння визначати пріоритети; якісно виконують типові завдання). Х-середнє за «Методикою індивідуального вираження властивостей рефлексивності» дорівнює 144, що свідчить про середній рівень рефлективності. За опитувальником «Стиль саморегуляції поведінки» теж було виявлено середній рівень, що свідчить про зміну поведінки залежно від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.
На основі результатів проведеного дослідження особливостей самоменеджменту, рефлексивності та саморегуляції поведінки, нами була сформована психокорекційна програма у формі тренінгів, що спрямована на підвищення рівня самоменеджменту.
Теоретико-методологічною основою розробленої нами програми були два психологічні підходи до процесу становлення людини як особистості: психодинамічний та діалогічний. Завдяки першому є можливість створення сприятливих умов для активізації внутрішнього потенціалу особистості і застосування нею нових форм поведінки. Результати ретестування зображені на рис. 2.
Рис. 2 Усереднені результати ретестування за показниками самоменеджменту, рефлексивності та стилю саморегуляції поведінки (n=15)
Як видно з рис. 2 середнє значення за «Шкалою самоменеджменту» дорівнює 85, що свідчить про високий рівень. Х-середнє за «Методикою індивідуального вираження властивостей рефлексивності» дорівнює 146, що свідчить про середній рівень рефлексивності. За результатами ретестування опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки» було виявлено високий рівень.
Аналіз та інтерпретація отриманих результатів показали, що ефективність реалізації тренінгової програми з метою розвитку самоменеджменту є високою. Адже простежується тенденція до підвищення показників.
Висновки. Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що тренінгова діяльність є ефективною, адже аналіз аспектів самоменеджменту, рефлексивності та саморегуляції стилю поведінки показав тенденцію зростання самоменеджменту підлітків. Характеристиками ефективності самоменеджменту людини є знання нею своєї індивідуальної техніки роботи, здатність піклуватися про своє здоров’я, вміння володіти емоційно-вольовою сферою, навички самодисципліни, здатність формулювати та реалізовувати життєві цілі.
Список використаних джерел:
- Вірна Ж., Фенина О. Професійний самоменеджмент особистості: монографія/ Ж. Вірна, О. Фенина. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 212с.
- Волянюк Н. Рефлексивність як детермінанта суб’єктності тренера-викладача / Н. Волянюк // Соціальна психологія. – 2005. - № 2 (10). – С.114-127.
- Зайверт Л. Ваше время – в ваших руках. Советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время / Л. Зайверт. – М. : Экономика, 2001. – 267 с.
