Чому діти не завжди із задоволенням ідуть у школу? Причин може бути багато, але одна з них «нудно», «нецікаво». Учня необхідно зацікавити. Як цього досягти? Напевно у кожного вчителя або психолога у школі є арсенал власних прийомів. Пригадаємо, що К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці, історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти тобто вміти мислити. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи.
У класі сидять діти з різними здібностями і талантами. І встало непросте завдання – розкрити і розвинути їх мислення. Потрібно допомогти дітям не просто засвоювати певну інформацію, але, і осмисливши її йти далі, знайти їй вживання, а якщо пощастить, відкрити щось нове.
Погоджуючись з основним принципом навчання В. Ф. Шаталова «Учити всіх, навчати кожного» -, вважаю, що дорога до розвитку мислення у учня лежить через урок. На уроках діти читають, пишуть, думають, сперечаються, міркують, вчаться співпереживати, відкривають істини і пізнають світ.
У підготовці до уроку. Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів допоможуть зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення та мислити.
Я вважаю проблему розвитку мислення а також керування ним особливо актуальною, тому що в світі вимог особистісно – зорієнтованого навчання не можливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Швидкість засвоєння навчального матеріалу у кожної дитини різна. Для осмислення сприйнятої інформації кожному учню необхідно свій час. Одному достатньо 5-10 хвилин, а іншому декілька більше. Але всі діти мають здібності і нам, учителям, необхідно їх розвинути.
Підвищення зацікавленості до навчання сприяє тому ще педагог може керувати мисленням дитини, цілеспрямовано і постійно розвивати творчі можливості учнів. Головна мета на уроці – викликати у дітей пізнавальний інтерес. Тому на кожному уроці необхідно:
- учити дітей здобувати знання самостійно, при цьому організовуючи й направляючи сам процес навчання;
- спочатку самому вчителеві добре продумати запитання, а потім ставити їх так, щоб вони активізували самостійну думку учня;
- формувати в учнів інтерес до навчання через проблемно – пошуковий підхід до висвітлення теми.
Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати. Для організації такої діяльності підбираються різноманітні форми організації навчально-виховного процесу, а саме:
- класна;
- індивідуальна;
- індивідуально-групова;
- робота в парах, трійках;
- робота в ланках;
- кооперативно-групова.
З психологічної точки зору – враховуючи індивідуальні здібності та особливості мислення учнів:
- цілеспрямоване використовування усіх видів їх пам’яті, з метою підвищення рівня засвоєння матеріалу;
- формування навичок логічного мислення;
- розвиток творчих здібностей кожного;
- психологічний вплив кольорового оформлення опорних конспектів, таблиць;
- здатність до самоконтролю;
- пізнавальна мотивація;
- розвиток дрібної моторики.
Які ж методи і методичні прийоми переважають в роботі? Це традиційні, випробувані часом і досвідом, а також новітні, інтерактивні методи. Щоб зацікавленість учнів до вивчення фізики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Намагаюсь оптимально їх поєднувати. Це забезпечить зацікавленість дитини у процесі навчання, а це в свою чергу дає змогу керівництва над мисленням, його супровід в правильне русло.
Щоб зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них, впроваджуються в практику роботи нестандартні уроки:
- Урок – ділова гра;
- Урок – КВК;
- Урок – подорож;
- Урок – диспут;
- Урок – рольова гра;
- Урок – змагання;
- Урок – наукове дослідження.
Щоб зацікавити учнів на уроці, активізувати їх роботу, розвивати креативність мислення використовується:
- технологія кооперативного навчання (робота парами та спілкування в групах);
- технологія колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, заохочення учнів до дискусії, кожен учить кожного);
- технологія ситуативного моделювання (ігрове моделювання явищ, які вивчаються);
- технологія опрацювання дискусійних питань (щоб кожний учень брав дійову участь в уроці, використовую різновид ігрових форм занять, коли з обговорюваної проблеми висловлюються всі учасники спільної діяльності, але керівна роль належить учителеві як організатору дискусії).
Список використаних джерел:
- Библер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога) / В.С. Библер. – М.: Политиздат, 1975. –399 с.
- Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.
- Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. / Н.Ф. Талызина – М.: Издательский центр «Академия», 1998. – 288 с.
- Підвищення зацікавленості та розвиток креативного мислення учнів через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій [Електронний ресурс] / – Режим доступу до ресурсу: https://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/29078/.
