Ситуація пандемії коронавірусу змусила майже кожну людину змінити погляд на звичне життя та пристосуватися до нових умов. Новою стала реальність і в сфері отримання освіти. В умовах дистанційного навчання дуже швидко змінюються стереотипи взаємин викладачів і студентів вищих навчальних закладів, що не лише ускладнює процес психологічної адаптації до нових умов освітнього процесу, а й підсилює ризики для здоров'я усіх учасників навчального процесу. Дистанційний формат навчання студентів відрізняється від звичного: за формою подання матеріалу, за ступенем використання ПК, за технологією організації учбового процесу, за методами ідентифікації студентів при здійсненні підсумкового контролю тощо [1]. Все це ускладнює адаптаційний процес до нових умов навчання та негативно впливає на психіку студентів. Тому в реаліях сучасних обставин важливим є дослідження особливостей психічних реакцій на стрес у студентів.
Наукові розвідки в питанні пристосування студентів до дистанційного навчання та особливостей їх реагування на дистанційний формат вже представлені такими дослідниками як Н.Р. Балик, Г.П. Шмигер, Л.В. Васильченко, І.С. Лапшина, В.Ю. Биков, Ю.М. Богачков, В.М. Кухаренко, А.Ф. Манако, О.В. Овчарук, О.П. Пінчук, Б.І. Шукевич [1].
Зі зміною формату освіти пов'язані проблеми високого психічного напруження, адже студенти змушені активно освоювати тонкощі інтернет-комунікацій в режимі реального часу, суттєво змінився їх спосіб життя, більшість з них відчули на собі негативний вплив соціальної ізоляції та зниження рухової активності тощо [2]. Тому завданням нашого дослідження було вивчити психологічні реакції студентів на стрес при переході на дистанційне навчання.
В дослідженні взяли участь 225 студентів НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. Було використано багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ) та розроблену нами спеціальну анкету, питання якої виявляли основні психічні реакції студентів. Відповіді фіксувались у Google forms.
Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» дозволив оцінити особистісний адаптаційний потенціал студентів - інтегральну характеристику поточного психічного стану, що відображає психофізіологічні і соціально-психологічні можливості в період адаптації. Реакція на зміну умов навчання залежить, головним чином, від особистого адаптаційного потенціалу, що визначає успішність адаптації та ймовірність збереження психічного здоров'я.
У 55,4% студентів виявлено низьке значення особистісного адаптаційного потенціалу, низьку адаптацію до постійно змінюваних умов і вимог, низьку нервово-психічну стійкість, привертають до психологічних зривів і психосоматичних захворювань; 20,2% в цілому були емоційно стійкі, 24,4% склали групу високої і нормальної адаптації, які легко адаптуються до нових умов діяльності, досить легко і адекватно орієнтуються в ситуації, швидко виробляють стратегію своєї поведінки, не конфліктні, мають високу емоційну стійкість.
У студентів з високим особистісним адаптаційним потенціалом у порівнянні з групами з задовільною і низькою адаптацією були більш виражені екстраверсія, спонтанність і лабільність; менш виражені фізіологічні реакції на стрес і нервово-психічна нестійкість; менш виражені тривожність, фрустрованість, агресивність і ригідність.
В одному з питань анкети студентам пропонувалось оцінити рівень власної тривожності в умовах дистанційного навчання. У 56% опитаних виявлено високий рівень даної характеристики. Тривожність, як емоційно-особистісна властивість притаманна кожній людині і є природною адаптаційною реакцією. Але надмірно високий рівень тривожності може розглядатись, як передневротичний стан, який може з часом переформуватись у патологічний стан – стан тривожного неврозу. Підвищена тривожність часто супроводжується іншими невротичними розладами, слабкою концентрацією уваги, зниженням пам’яті і функціональних можливостей, що позначається на якості засвоєння навчальної програми. І навпаки, можна прогнозувати, що навчальне навантаження може бути фактором ризику розвитку тривожних станів.
На питання: «Чи відчуваєте Ви емоційне напруження через потребу навчатись дистанційно?», відповідь «ні» надали 18,2%, «іноді» - 39.1%, «так» відповіли 42,7%. Лише незначна частина досліджуваних продемонструвала емоційний спокій в критичних умовах.
Виявлено, що 74,7% студентів відчувають надмірне навантаження в ході навчання, 45,3% -м опитаних не вистачає спілкування з одногрупниками.
Втім, вищезазначені проблеми майже не вплинули на бажання навчатися.
Рис.1 Оцінка студентами бажання навчатися
Серед позитивних моментів дистанційного навчання студенти називають формування навичок самоосвіти, використання сучасних можливостей отримання інформації. Все це підвищує самооцінку і відповідальність за власне майбутнє, професійну кар'єру і особисте зростання.
В умовах тривалої ізоляції на тлі пандемії коронавірусної інфекції студентам рекомендується менше користуватися інтернетом поза своїх професійних інтересів, пов'язаних безпосередньо з навчанням, дотримуючись комп'ютерної гігієни, контролювати якість і тривалість сну, звертатися за професійною допомогою при підвищеній тривожності, дратівливості, агресії, проявах депресії. Студент повинен бути стресостійким, інакше це загрожує йому розвитком психосоматичних захворювань. Саме тому актуальним стає питання цілеспрямованого формування нервово-психічної стійкості, навичок регуляції поведінки, комунікативних якостей, розвитку цілеспрямованої активність і мотивації, адекватної самооцінки.
Список використаних джерел:
- Бужинська, С., & Стрюкова, С. (2020). Адаптація студентів зво до дистанційного навчання: психологічний аспект. Матеріали конференцій МЦНД, 58-60. Вилучено із https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/article/view/2415.
- Досвід переживання пандемії covid-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії covid-19 і карантину» / [за наук. Ред. М.М. Слюсаревського, Л.А. Найдьонової, О.Л. Вознесенської]. – [електронне видання]. – 2020. – 121 с.
