СМИСЛОЖИТТЄВІ ОРІЄНТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ

Анотація. У роботі висвітлено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей смисложиттєвих орієнтацій підлітків в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Проаналізовано мотиваційно-цільову систему регуляції життєдіяльності людини, уявлення про сенс життя в структурі особистості, актуалізовано проблеми пошуку сенсу життя та психологічні складові оптимального змісту життя у підлітковому віці.

Представлено результати емпіричного вивчення смисложиттєвих орієнтацій підлітків в умовах навчально-реабілітаційного центру, зокрема, обґрунтовано методику дослідження смисложиттєвих орієнтацій підлітків, розкрито особливості уявлень про майбутнє підлітків навчально-реабілітаційного центру та їх ціннісних орієнтацій.

Ключові слова: підліток, смисложиттєві орієнтації, навчально-реабілітаційний центр.

Анотація. У роботі висвітлено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей смисложиттєвих орієнтацій підлітків в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Проаналізовано мотиваційно-цільову систему регуляції життєдіяльності людини, уявлення про сенс життя в структурі особистості, актуалізовано проблеми пошуку сенсу життя та психологічні складові оптимального змісту життя у підлітковому віці.

Представлено результати емпіричного вивчення смисложиттєвих орієнтацій підлітків в умовах навчально-реабілітаційного центру, зокрема, обґрунтовано методику дослідження смисложиттєвих орієнтацій підлітків, розкрито особливості уявлень про майбутнє підлітків навчально-реабілітаційного центру та їх ціннісних орієнтацій.

Ключові слова: підліток, смисложиттєві орієнтації, навчально-реабілітаційний центр.

Актуальність дослідження. Сьогодні наше суспільство та тенденції його розвитку ставлять перед молодим покоління складне завдання: пошук свого місця у житті, яке відбувається на тлі свободи вибору поведінки і способу життя. Особливого значення ця проблема набуває у період становлення особистості у підлітковому віці, коли спостерігається висока вразливість та некритичне сприйняття зовнішніх впливів. Така ситуація зумовлена відсутністю життєвого досвіду, чіткої внутрішньої позиції (Л. І. Божович, І. С. Булах, Л. С. Виготський, Я. О. Гошовський, Д. Б. Ельконін та ін.).

Система життєвих цінностей особистості виступає як орієнтувальна основа життєдіяльності, дозволяючи їй орієнтуватися у зовнішньому світі, визначити своє місце у життєвому просторі, напрями і способи своєї життєдіяльності, особливості індивідуального життєвого шляху.

Мета дослідження полягає у виявленні змісту та психологічних особливостей смисложиттєвих орієнтацій підлітків навчально-реабілітаційного центру.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз смисложиттєвих орієнтацій підлітків.
2. Уточнити зміст ціннісних орієнтацій сучасних підлітків та їх життєвих цілей.

Виклад матеріалу. Ціннісні орієнтації – одне з головних структурних утворень зрілої особистості. Яким чином відбувається розвиток і зміна ціннісних орієнтацій в процесі розширення свідомості людини? На думку Б. Бітінас, це може бути представлено схематично у вигляді п’яти етапів (рівнів): 1. Егоцентричні цінності; 2. Сімейні (родинні) цінності; 3. Суспільні, громадські, національні цінності; 4. Загальнолюдські цінності; 5. Універсальні чи буттєві цінності [1, с. 12].

Підліток перебуває в положенні маргінальної особистості (цим терміном в соціології відзначають особливість, яка належить двом культурам). Він не хоче більше належати товариству дітей, в той же час знаючи, що він ще не дорослий. Характерними рисами поведінки моральної особистості є емоціональна нестійкість, та чутливість, соромливість та агресивність, емоційна напруженість та конфліктні стосунки з оточуючими, схильність до крайніх міркувань та оцінок [3].

Більшість експериментальних досліджень, а не теорій особистості, ґрунтується на вивченні минулого та теперішнього часу суб’єкта. Футуреальна психологія робить акцент на майбутнє особистості, але виходячи із реалій її життєдіяльності. Такою реальністю являються конкретні ситуації, а їх послідовна зміна – це об’єктивні умови життєдіяльності суб’єкта. Особистість завжди знаходиться в певній ситуації теперішнього часу. Теперішній час, з точки зору футуреальної психології, обмеженій часом від виникнення конкретної ситуації і до досягнення мети в даній ситуації. Таке досягнення мети змінює ситуацію і виникає нова, яка слідує за колишньою конкретною або початковою [2].

Така нова ситуація є ситуацією майбутнього часу, а колишня відходить в минулий час особистості. Перехід від ситуації даного часу в майбутній, таким чином, пов’язаний зі ставленням мети та виконанням подій по її досягненню в реальній ситуації, по ефективності мети та дій перевіряється наступною ситуацією, тобто майбутньою. Відповідно, чим на більшу кількість ситуацій прокладається ціль, тим ефективніше буде вирішуватись кожна наступна стосовно кінцевої мети.

Орієнтація на майбутнє з опорою на реальні ситуації може здійснюватись на основі мрій та фантазій особистості. Разом з тим, найбільш психологічно обґрунтованим механізмом виходу в ситуацію майбутнього є постановка цілей.

Для вивчення пріоритетних смисложиттєвих орієнтацій учнів підліткового віку нами було проведене емпіричне дослідження.

Дослідженням було охоплено 30 учнів 7-х класів (15 хлопців і 15 дівчат) навчально-реабілітаційного центру.

З метою поглиблення вивчення цінностей, які на сучасному етапі є пріоритетними для підлітків, нами була застосована методика "Ціннісні орієнтації" М. Рокіча. Метока ґрунтується на прямому ранжуванні списку цінностей [5].

Також для вивчення особливостей ціннісних орієнтацій підлітків нами використовувалась “Методика визначення актуального соціально-психологічного статусу підлітка і діагностика потенційних конфліктів у майбутньому” Є. Б. Фанталової [4, с. 107]. У нашому випадку результати, одержані за допомогою методики, можуть охарактеризувати загальну картину побудови підлітками системи цінностей і оцінки ними життєвих перспектив з точки зору відповідності бажаного і можливого.

Аналіз одержаних результатів проведення методики “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча дозволив виділити 3 ранги найбільш значущих для учнів підліткового віку цінностей-цілей (табл. 1).

Таблиця 1

Результати ранжування термінальних цінностей учнями підліткового віку

До першого рангу ввійшли ті цінності-цілі, які визнаються головними для більшості учнів підліткового віку. Такими цінностями виступають: взаємини з вірними друзями, впевненість в собі та матеріально забезпечене життя. Для тих учнів, які здійснили цей вибір, набуває особливої суб'єктної значущості сфера спілкування з однолітками. Порушення в цій сфері викликають тяжкі емоційні переживання, зміни в поведінці, зниження успішності. І, навпаки, задоволення провідної потреби цього віку – "бути значущим в очах однолітків", визначає формування стійкої адекватної самооцінки і сприяє успішному, безконфліктному особистісному розвитку. Процес власної самореалізації у спілкуванні з однолітками і зумовлює вибір найголовнішої термінальної цінності – референтної спільності однолітків та друзів.

Таким чином, вибір цінностей-цілей учнями підліткового віку підпорядковується намаганням отримати задовольняючий їх соціальний статус серед референтного оточення, покращити здоров'я; визначити власну соціальну роль та спланувати майбутню життєдіяльність.

Результати проведеного експерименту дали, також, змогу отримати ранги інструментальних цінностей підлітків, які наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Рангування інструментальних цінностей учнями підліткового віку

Загальний аналіз ранжування вказує на наявність зміщення цінностей в бік індивідуалізації, що визначає прагнення учнів мати такі індивідуальні властивості як вихованість, сміливість, тверда воля, незалежність.

Аналіз проведеного дослідження показав, що відносність і умовність моральних цінностей сучасного суспільства визначає тенденцію до амбівалентності у процесі формування внутрішнього світу підлітків. Нами установлені ознаки викривлення та протиріччя в розвитку моральності, відповідальності, самостійності у більшої частини досліджуваних, що проявляється в їх спрямованості до цінностей індивідуалістичного характеру.

Констатовано, що їх психологічний вибір зорієнтований на більш доступні, "побутові" цінності, саме ті, які, як їм здається, можна буде оптимально реалізувати у власному житті.

На основі наведених показників Ц (привабливості, цінності), одержаних за допомогою “Методики визначення актуального соціально-психологічного статусу підлітка і діагностики потенційних конфліктів у майбутньому” Є. Б. Фанталової, для підлітків різних життєвих сфер був складений рейтинг підліткових цінностей (табл. 3).

Таблиця 3

Рейтинг цінностей підлітків

З наведених вище результатів випливає, що найбільш високе середнє значення Ц мають: “Щасливе сімейне життя”, “Наявність хороших і вірних друзів”, “Любов”, “Впевненість у собі”, а найбільш низьке: “Влада”, “Активна життєдіяльність”, “Творчість”, “Краса природи і мистецтва”.

Подібну картину отримуємо і при змістовному опису сфер, які оцінюються підлітками як найбільш значущі (коли значення Ц більше 11 одиниць) (табл. 4).

Таблиця 4

Рейтинг високозначущих для підлітків життєвих сфер

Як видно із таблиці 4, що більше всього (53 % досліджуваних) підлітків оцінили як найбільш привабливу для себе сферу “Щасливе сімейне життя”, на другому місці в цьому рейтингу сфера “Духовність” (33% досліджуваних), на третьому – “Любов” (19,3% досліджуваних).

Для особистості підлітка референтною є група однолітків, а тому природно було б чекати високого рейтингу сфери “Наявність хороших і вірних друзів”. Властиве для підліткового віку прагнення до емансипації повинно було б давати високу цінність сфери “Свобода”, актуалізація проблем, пов’язаних з сексуальною адаптацією, збільшує суб’єктивну цінність сфери “Любов”.

Цікавим є і змістовний аналіз рейтингу життєвих сфер, які оцінюються підлітками як низькозначущі, тобто такі, показник Ц яких менше 3 (табл. 5).

Таблиця 5

Рейтинг низькозначущих для підлітків життєвих сфер

На основі результатів, представлених у таблиці 5, найбільша кількість підлітків (48% досліджуваних) оцінюють сферу “Влада” як непривабливу для себе. Це пояснюється існуючим у суспільстві негативним ставленням до цієї сфери.

“Активну життєдіяльність” підлітки також оцінюють як непривабливу для себе (32,3 %). Тут можна припустити, що це виражає неготовність підлітків до дорослого життя. Нерозуміння власної відповідальності за те, що відбувається, небажання або неможливість діяти активно, щоб змінити неприємну ситуацію, пасивна життєва позиція характерна не тільки для багатьох підлітків, але і для багатьох дорослих.

Поняття творчості для сучасних підлітків розмите, воно втратило своє значення як усвідомлення чогось нового (сфера “Творчість” як непопулярну оцінили 20,3 % досліджуваних). Це пов’язано із зниження престижу науки, мистецтва і культури.

Аналіз сфери “Духовність” виявив протилежність поглядів підлітків щодо її розуміння (33% оцінили її як високозначущу і 34,5% як низькозначущу). Такі результати можна пояснити впливом того соціального оточення, у якому перебувають підлітки.

Як досліджують підлітки свої можливості в досягненні значущих для себе цілей? Розглядаючи результати, після оцінки підлітками суб'єктивної доступності в майбутньому тих чи інших сфер життя, отримали наступну картину (табл. 6).

Таблиця 6

Рейтинг високої і низької доступності для підлітків життєвих сфер

На перший погляд, деякі результати, що представлені у таблиці 6, суперечать один одному. Так, наприклад, доступність сфери “Духовність” оцінюється таким відсотком досліджуваних як недоступна. Такі результати пояснюються тим, що деякі сфери “розколюють” підлітків – певна частина вибірки демонструє одне ставлення до цієї сфери, а інша – протилежне. Разом з тим такі результати дають можливість аналізувати адаптованість підлітка і припустити можливість розвитку несприятливих тенденцій в його адаптації в тих випадках, коли виявляються значні розходження між значущістю будь-якої сфери і можливістю її досягати в майбутньому.

Виходячи з цього, слід розглянути рейтинг наявних у підлітків внутрішніх конфліктів (сфер життя, які найбільш проблематичними і які викликають гострі і складні переживання) та внутрішніх вакуумів як те, що ніяк не детермінує поведінку підлітка на теперішній час і не буде виконувати цю роль в майбутньому (табл. 7).

Таблиця 7

Рейтинг внутрішніх конфліктів і внутрішніх вакуумів у підлітків

Як видно з таблиці 7, що підлітків з яскраво вираженим внутрішнім конфліктом не дуже багато: максимально вони виражені в сферах “щасливе сімейне життя”, “здоров’я”, “матеріально забезпечене життя”, “любов”. Це вказує на відсутність у підлітків усвідомлення своєї професійної чи особистісної невідповідності жорстким вимогам сьогодення, що і викликає у них сильні переживання, внутрішні конфлікти і відчуття “неготовності” до життя.

Разом з тим зауважимо, що одержані результати вказують, що внутрішні вакууми меншою мірою виражені, ніж внутрішні конфлікти. Найбільш часто вони зустрічаються у сферах “патріотизм”, “творчість”, “краса природи і мистецтва”, “активна життєдіяльність і творчість”, оскільки низька цінність висока доступність характеризують ці сфери життя, на що ми вказували вище.

Висновки. Досліджено, що реалізація найважливіших термінальних цінностей залежить від вибору та використання тих чи інших цінностей-засобів. Обрані учнями підліткового віку інструментальні цінності не узгоджуються з бажаними результатами діяльності, що може спонукати як до дезадаптивної, так і адаптивної поведінки в соціальному середовищі.

У процесі визначення актуального соціально-психологічного статусу підлітка і діагностики потенційних конфліктів у майбутньому, виявлені проблемні зони в адаптації сучасних підлітків, які носять різноманітний характер.

Вивчення впливу орієнтацій особистості на майбутнє дозволило виділити сторони спрямованості підлітка такі як: особистісна, інтимна, дружня, навчальна, професійна, суспільна та предметна сфери спрямованості.

Загалом підлітки зазнають величезних суб’єктивних труднощів при визначенні своїх життєвих цілей та перспектив.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробленні програми цілеспрямованої допомоги у визначенні своїх життєвих планів, з’ясуванні часової перспективи майбутнього розвитку, самовизначення, в знаходженні власної ідентичності підлітків.

Список використаних джерел:

1. Битинас Б. Процесс воспитания. Приобщение к ценностям / Б. Битинас. – Вільнюс : Изд-во МВО, 1995. – С. 28–37.
2. Васильев Я. В. Проблемы личности в свете футуреальной психологии / Я. В. Васильев // Психологія на перетині тисячоліть : Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюківських читань [в 3 т.] : Т. 3. – Київ : Гнозис, 1998. – С. 195–201.
3. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка : монографія / І. С. Булах І. С. – Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – 340 с.
4. Фанталова Е. Б. Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов / Е. Б. Фанталова // Психологический журнал. – 1992. – Т. 2. – № 1. – С. 107–117.
5. Энциклопедия психологических тестов. Личность, мотивация, потребность. – Москва : ООО “Издательство АСТ”, 1997. – С. 57–62.