Постановка проблеми та її значення. У сучасних суспільних, соціально-економічних умовах проблема існування сім’ї як соціального інституту, сімейного виховання виходить на якісно новий рівень дослідження. Проблему сімейного виховання представлено у низці наукових досліджень (О. М. Авдеєнок, Ф. О. Березін, І. О. Вахоцька, А. В. Губан, А. Є. Лічко, О. Є. Роміцина та ін.).
Так, І. О. Вахоцька вказує, що особистісний розвиток дитини, її соціалізація значною мірою детермінований соціальними умовами, серед яких, безумовно, провідна роль належить сім’ї [1]. На думку дослідниці, виховна функція поєднує в собі три основні дії − ставлення до дитини, уявлення про неї і засоби впливу (контроль, заохочення, покарання тощо), є одним з головних її призначень, що відбивається на формуванні особистісних якостей дітей-підлітків. нездатність сім’ї до виховної функції, призводить до серйозних порушень у процесі соціалізації підлітків.
Проблема стосунків між батьками та дітьми є однією з основних в усіх психологічних дослідженнях сім’ї. Саме в цей період відбувається формування внутрішньо сімейних стосунків підлітка в сім’ї. Неповна сім'я виникає через низку обставин: народження дитини поза шлюбом, смертю одного з батьків, розірвання шлюбу або роздільне проживання батьків. Основними типами неповної сім’ї є позашлюбна, розлучена, осиротіла. Розрізняють також батьківську і материнську сім'ї, які є більшістю серед неповних сімей.
У наш час найчастіше зустрічаються неповні сім’ї через розлучення. Психологічна підтримка дітей з неповних сімей забезпечує їх адекватну самореалізацію за рахунок опрацювання проблем та психологічних труднощів.
Мета публікації: здійснити теоретичний аналіз соціально психологічних особливостей дітей з неповних сімей.
Виклад основного матеріалу: Сім’я – мала соціально-психологічна групa, члени якої пов’язані спільністю побуту, шлюбними або родинними стосунками і взаємною моральною відповідальністю. У наш час в сім’ї особливу роль відіграють функції емоційної підтримки, духовного спілкування, функції виховання.
Сім’я – основа держави, оскільки рушійною силою життя є взаємини між чоловіком та жінкою. [2, с. 5]. У наш час в сім’ї відіграють значну роль щодо емоційної підтримки, духовного спілкування. Р. В. Овчарова вказувала, що функціонально неповна сім’я (ФНС) – це сім’я, котра складається з двох батьків і дітей/дитини, проте професійні чи інші причини залишають їм дуже мало часу для виховання дітей [3, с. 48]. Неповна сім’я утворюється унаслідок розірвання шлюбу, смерті одного з батьків, позашлюбне народження дитини, окреме проживання батьків, трудову еміграцію одного з батьків.
Неповні сім’ї – це також сім’ї, в яких батьки не є родичами, тобто опікунами чи піклувальниками. Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у неповних сім’ях, притаманні: підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який не перебуває у сім’ї (у 78,3% неповних сімей не проживає разом з сім’єю батько, у 10,7% – матір; у 11,0% – обоє батьків, дитину виховує бабуся або, значно рідше, тітка), нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей [4, с. 111]. Також останні роки, діти часто можуть бути в сім’ї в якій збережена структура, але така сім’я може вважатись неповною через те, що один з батьків може постійно працювати за кордоном. Вік дитини у такій сім’ї є важливим чинником впливу на її становлення особистості. Якщо з раннього дитинства один з батьків перебував в трудовій еміграції, то можна стверджувати, що значно ускладнюється емоційний зв’язок між дитиною та батьком.
І. Юрченко вказувала, що рівень емоційного відчуження між членами сім’ї та емоційного відчуження дітей від батька, який перебуває в еміграції, є вищим у функціонально неповних сім’ях, котрі виховують дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, порівняно з повними сім’ями, які виховують дітей цього ж віку [4]. Вплив неповної сім’ї є різним для кожного віку, статі, типології та індивідуальних особливостей дитини ,також як це сприймає ,той з батьків який бере участь у вихованні дитини. Діти розлучених сімей можуть мати різний досвід та різні наслідки, які ґрунтуються на часі руйнування сім’ї та статі дитини. Одним з найбільш вагомих чинників, які впливають на дитину є саме тривалість, час негативної події. Як наслідок, діти, на яких вплинув процес розлучення, у дорослому житті стикаються з численними соціально-психологічними проблемами.
І. О. Вахоцька емпіричних шляхом довела, що серед соціально-психологічних мотиваторів активності особистості підлітка як в повних, так і в неповних сім'ях найбільш представлена тенденція до афіліації (67% в учнів 56% студентів) [1]. За методикою визначення тимчасової перспективи Ф. Зімбардо у підлітків з неповних сімей переважають негативне минуле і фаталістичне сьогодення. У дітей з повних сімей більше виражено позитивне минуле і майбутнє. Таким чином, діти з неповних сімей в основному мають загальне песимістичне відношення до минулого, травми і біль якого накладають серйозний відбиток на їхні взаємостосунки з оточенням і життєві плани або вважають, що усі події їхнього життя зумовлені долею, і вони не в силах що-небудь змінити.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, в умовах неповної сім’ї, найбільш вразливими є діти молодшого підліткового і юнацького віку. Розлучення батьків впливає не лише на стосунки подружжя, а й на їхніх дітей, при цьому спотворюючи психологічний клімат родини, вносячи нестабільність та дисгармонію у взаємостосунки. Неповна сім'я, сформована після розлучення, є негативним чинником для розвитку особистості дитини.
Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у проведенні емпіричного дослідження з метою з’ясування широкого спектру психологічних особливостей особистості дитині у неповній сім’ї.
Джерела та література:
- Вахоцька І. О. Психологічні особливості дітей з неповних сімей / І. О. Вахоцька // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. Вип. № 4(21). – Київ : Логос, 2013. – С. 135-140.
- Мушкевич М. І. Психологія молодої сім’ї [Текст] : монографія / М. І. Мушкевич, Р. П. Федоренко, Т. І. Дучимінська, Л. І. Магдисюк. – Луцьк : Вежа-Друк, 2018. – 235 с.
- Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепєлєва та ін. : підручник. – Київ : Либідь, 2001. – 536 с.
- Юрченко І. В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка / І. В. Юрченко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. К., 2007. Вип. 14 (38). С. 108–111.
