Актуальність дослідження. Підлітковий період є чи найскладнішим у формуванні психічних та фізіологічних процесів людини. В цей час до дитини починають ставитись, як до більш зрілої особи, як з боку домашнього середовища так і соціуму. Підлітковий вік – період статевого дозрівання, що нерідко відображається на емоційному фоні особистості, водночас, підліток стає самостійним, дорослішає, усвідомлює себе невід'ємною частиною суспільства.
Важливо у цей період через виховання сформувати у підлітка відчуття впевненості у собі, своїх силах, тобто любов до самої себе. Важливо, щоб дитина не порівнювала себе з іншими, а мало свою самоідентичність. Страх – це те, що може стати на заваді формуванню особистості у підлітка. Погоджуємося, що страх – це емоція, яка пов’язана із захисними механізмами самозбереження (наприклад, тікати, коли є загроза). Проте страхможе також і паралізовувати дії людини. Наприклад соціофобія, яка замикає людину в собі.
Страх як психологічний феномен досліджували В. А. Андрусенко, А. О. Прохорова та інші. Вони розкривали соціальне та філософське бачення цієї проблеми. Із досвіду зарубіжних досліджень за цією тематикою, нашу увагу привернули роботи таких вчених як Д. Бретт, О. Кондаш, Б. Філліпс, Д. Лейн, Р. Мей, Е. Міллер, Б. Філліпс.
Питання страху є дуже важливим у психологічних дослідженнях, оскільки воно входить у вирішення питань самооцінки підлітка, його адаптації, а головне передбачення та попередження його неврозів. З огляду на це, вважаємо дане дослідження актуальним.
Мета дослідження. Вивчити психологічні особливості страху у підлітковому віці.
Виклад основного матеріалу. Проблематикою страху займались такі відомі психологи, як Захаров О. І., Леві Л. В., Каптерев П. Ф., Леонова А. Б. Частково піднімають цю тему також Амінова Н. А., Астапова В. М., Федотова Т. В., та інші.
Захаров у своїй працях відносить страх до регуляції поведінки та до адаптивних функцій. Проблемою в цій адаптивності та регуляції є сума страхів. Якщо їх забагато, то вони можуть гальмувати розвиток та соціалізацію особистості.
Автор книги «Психологія страху» Щербатих Ю. ділить страхи за походженням на: «ситуативні, особистісно-зумовлені та навію вальні». Особистісно-зумовлені страхи спричинені незадоволенням базових потреб для саморозвитку. Вади зовнішності, хвороба, недостатність любові з боку батьків, розлучення із близькою Людиною, тощо
Навіювальні – через дії чи вербальний вплив дорослих. Книга виділяє наступні види впливу: «залякування жартома та навмисне, побиття, приниження, висміювання, примушування і коли за дитину все роблять батьки»...
Для кращого розуміння особливостей екзистенційних страхів у підлітків, звертаємося до праць провідних науковців з даної проблематики у віковій та педагогічній психології І. С. Кона, А. М. Прихожан, В. С. Мухіної, які вивчали особливості емоційно-потребової сфери, притаманні цьому віку.
Страхи у цьому віковому періоді пов’язані із специфікою світогляду людини та корелюють з розвитком індивідуальних психологічних особливостей особистості підлітка. Нерідко причиною виникнення страхів в старшому шкільному цьому віці вважається низький рівень самооцінки. У психічно здорової людини страх нерідко може викликати психосоматичні прояви, наприклад: слабкий зір, слух, заїкання та інші симптоми, які суттєво знижують впевненість підлітка [3].
Розуміння реалізації своїх можливостей в суспільстві і міжособистісна взаємодія з ровесниками, є важливим чинником психологічного комфорту людини.
Дослідники вказують, що переживання страхів у підлітковому віці проходять дуже болісно за відсутності базової довіри до світу, яка формується ще в ранньому дитинстві. Без цієї основи усі подальші захисні механізми психіки будуть позбавленими необхідної сили. Вони швидко і легко руйнуватимуться за умови стресу і залишатимуть індивіда без захисту у психотравматичній ситуації. Якщо захисні механізми слабкі або ж однобокі і не справляються зі своєю функцією страхи можуть розростатися настільки, що це призводить до невротичних розладів, перешкоджає навчальній діяльності, блокує комунікацію, викривлює емоційно-вольову сферу підлітка. За даними ВОЗ частка клінічно виражених тривожних розладів і страхів серед молоді в розвинених країнах складає близько половини всієї психічної патології цієї вікової групи [4].
Згідно психологічних досліджень Рябовол Т. А., Комарицької К. Д., частіше за інші підлітки визначають такі страхи як: страх війни, страх хвороби близьких людей; страх злочинності; страх майбутнього; страх екзаменів; страх бідності; страх публічних виступів та страх проявів власної агресії щодо близьких людей. У даному дослідженні також було виявлено, що серед проявів страхів підлітки найчастіше вказують на когнітивні та соматичні. Серед соматичних проявів – ті, які найбільше стосуються роботи серцево-судинної системи. В когнітивному компоненті страхів підлітки відзначають думки, які стосуються соціальних стосунків та свого місця в них. Підлітки переймаються проблемами, як не виявитися відторгнутим, осміяним, вигнаним з групи [2].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, більшість актуальних страхів підлітків пов’язані з життям у соціумі. Виходячи з цього, перспективи подальших досліджень вбачаємо в емпіричному вивченні страхів у підлітків та розробці колекційної програми, спрямованої на зміну ставлення особистості до соціальних.
Джерела та література:
- Горохова Л. В. Страх як екзистенціал буття сучасної людини / Л. В. Горохова // Вісник Житомирського державного університету. – 2010. – Вип. 53. – С. 33 – 36.
- Комарицька К. Д Дослідження особливостей актуальних страхів сучасних підлітків / Комарицька К. Д Рябовол Т. А // Актуальні проблеми психології. Том ХІ. Випуск 14.. – С. 140-150
- Мухіна В. С. Вікова психологія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. С. Мухіна. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 432 с.
- Федотова Т.В. Особливості переживання самотності в осіб раннього юнацького віку // Психологічні перспективи. Випуск 26. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. С.297 –308.
- Щербатых Ю. В. Психофизиологические и клинические аспекты страха, тревоги и фобий / Ю. В. Щербатых Е. И. Ивлева. – Воронеж : Истоки, 1998. – 262 с.
