Психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, уява, мислення і мова) відіграють важливу роль у діяльності, навчанні та у вихованні студентів. Засвоєння знань, вироблення переконань, практичні дії ґрунтуються на роботі психічних процесів, особливо мислення. Ефективність діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його особистості, але і рівнем функціонування пізнавальних процесів. Тому формування особистості як спеціаліста передбачає активізацію та вдосконалення психічно-пізнавальних процесів, відповідно до вимог спеціальності і професійної діяльності в цілому.
Студентський вік – вік достатньо високого розвитку пізнавальних процесів. В наш час одним із найважливіших завдань в освітньому процесі є формування творчої уяви студента. Оскільки саме вона є запорукою повної реалізації всіх здібностей майбутнього спеціаліста, який може творити, знаходити нові нетрадиційні шляхи розв'язання наукових проблем.
При вивченні когнітивних стилів дослідницький інтерес зміщується зі змістових характеристик пізнавальної активності («що» людина думає) до способів її організації («як» людина думає), при цьому на перший план виходять типові для кожної конкретної особистості індивідуально своєрідні прийоми отримання і опрацювання інформації про навколишній світ.
Когнітивний стиль знаходиться на межі психології пізнання і психології особистості. Це «невичерпний колодязь» інформації, яку цікаво відкривати, досліджувати. Скільки буде людей, стільки буде неповторного, унікального досвіду та зразків для дослідження. Кожна людина має свій стиль, індивідуально-своєрідні засоби отримання того чи іншого когнітивного продукту, тобто інструментальну характеристику інтелектуальної діяльності, яка може бути протиставлена її продуктивній характеристиці. Когнітивні відмінності між людьми «…відображають різноманітні адаптаційні підходи до реальності, в рівній мірі ефективні (навіть якщо і не цілком точні) способи відображення того що відбувається» [2].
Наявність когнітивного стилю робить діяльність суб’єкта цілеспрямованою та організованою, збільшує економність мислення і прискорює досягнення мети. Когнітивні стилі трактуються як посередники між суб’єктом та діяльністю, яке прямо впливає на особливості протікання індивідуальних адаптаційних процесів. Розуміння когнітивного стилю як особистісний фактор регуляції пізнання фіксує загальне джерело різних суб'єктивних задатків в організації процесів сприймання та мислення.
Професійна підготовка студентів крізь призму когнітивних стилів відображається індивідуальними підходами до навчальної діяльності.
Професійний розвиток , що відбувається в онтогенезі людини – процес соціалізації, спрямований на присвоєння їм різних аспектів професійної праці, зокрема професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань і навичок.
Професійне становлення – це тривалий і динамічний процес, через яке проходить людина. Ефективність процесу професіоналізації в цілому залежить від успішного проходження всіх його стадій та етапів. Ефективність діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його особистості, але і рівнем функціонування пізнавальних процесів. Тому формування особистості як спеціаліста передбачає активізацію та вдосконалення психічних пізнавальних процесів відповідно до вимог спеціальності і професійної діяльності в цілому.
Таким чином, професійна підготовка студентів крізь призму когнітивних стилів відображається індивідуальними підходами до освітнього процесу. Враховуючи, який когнітивний стиль інтелектуальної діяльності превалює у студента, можна стимулювати його мотивацію пізнання при роботі з різноманітною інформацією, яка необхідна для розвитку професійної особистості.
Джерела та література:
- Вісник Черкаського університету [Текст] : наук. журн. № 40 (293) Серія Педагогічні науки / МОН України, ЧНУ ім. Б. Хмельницького. - Черкаси : Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2013. – 103-106 с.
- Холодная М. А., Когнитивные стили о природе индивидуального ума / М. А. Холодная - М.: 2002 – 303 с.
